Справа № 22ц-333/10 Головуючий у 1 інстанції: Савицька Н.В.
Категорія: 45, 46 Доповідач: Мудренко Л.І.
10 березня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Мудренко Л.І.,
суддів Веремчук Л.М., Русинчука М.М.,
при секретарі Губарик К.А.,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки за апеляційною скаргою позивача на рішення Луцького міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судові витрати.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з наведених у ній підстав.
Відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечив, просив рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що з 1993 року по 2009 рік сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 5). Рішенням Луцької міської ради № 20/22.8 від 18 листопада 2004 року ОСОБА_2 було надано у власність земельну ділянку, площею 0,09 га, на АДРЕСА_1 у місті Луцьку для будівництва та обслуговування індивідуального жилого будинку та господарських будівель і споруд за рахунок земель комунальної власності (а.с. 23). Відповідачу 25.08.2005 року видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку (а.с. 6). Будівництво на спірній ділянці не розпочато за час перебування сторін у шлюбі.
Згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу (далі - ЗК) України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
За змістом ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
При таких обставинах справи, які підтверджуються належними і беззаперечними доказами та відповідно до зазначених норм матеріального права, суд дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що отримана відповідачем у власність шляхом приватизації спірна земельна ділянка у період шлюбу з позивачем є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя. У даному випадку відповідач реалізував своє конституційне право на отримання ним особисто земельної ділянки у приватну власність. Вказана земельна ділянка не є майном, нажитим подружжям у шлюбі, оскільки отримана відповідачем як частка із земельного фонду. Крім цього, жодних будівель за час шлюбу сторони на цій земельній ділянці не побудували.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а зазначені в ньому висновки відповідають обставинам справи.
Виходячи з меж апеляційного розгляду, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у даній справі судового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді