Справа № 22ц-326/10 Головуючий в 1 інстанції Кухтей Р.В.
Категорія 25 Доповідач Киця С.І.
4 березня 2010 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.
суддів Киці С.І., Здрилюк О.І.
при секретарі Самуленко В.С.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Щербюка О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»» про стягнення страхового відшкодування, пені, моральної шкоди та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Камінь-Каширського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору страхування та довіреності за апеляційною скаргою відповідача відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»» на рішення Луцького міськрайонного суду від 19 листопада 2009 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі - ВАТ «СК «Універсальна») про стягнення страхового відшкодування за договором страхування, пені та моральної шкоди. Позов мотивує тим, що 5 серпня 2008 року він уклав з відповідачем договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до якого застрахував автомобіль БМВ 735і, 2002року випуску, державний номер НОМЕР_1. 23 вересня 2008 року автомобіль був викрадений, про що він повідомив органи міліції та страховика про настання страхового випадку і написав заяву про сплату страхового відшкодування згідно договору. Проте, відповідач безпідставно відмовив у виплаті страхової суми. Просив стягнути з відповідача 261900грн. матеріального збитку, 17717,54грн. пені за невиконання договору, 2650,29грн. індекс інфляції, 2647,70грн. три відсотки річних від простроченої суми та 10000грн. моральної шкоди.
Відповідач - ВАТ «СК «Універсальна» подав зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Камінь-Каширського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними договору страхування та довіреності. Позов мотивує тим, що між ними та ОСОБА_1 було укладено 5 серпня 2008 року договір страхування наземного транспорту, за яким застраховано належний ОСОБА_4 автомобіль БМВ 735і, 2002р. випуску. Вважає, що даний договір суперечить вимогам Цивільного кодексу та Закону України «Про страхування», а тому він є недійсним. Посилається на те, що власником автомобіля є ОСОБА_4, а ОСОБА_1 надана нотаріально посвідчена довіреність від 22.04.08р., відповідно до якої ОСОБА_4 уповноважує ОСОБА_1 представляти його інтереси в організаціях з питань, пов'язаних з експлуатацією автомобіля. ОСОБА_1 міг укласти договір лише від імені ОСОБА_4, а не від свого імені і не міг бути вигодонабувачем. Довіреність суперечить вимогам цивільного законодавства, так як на даний автомобіль накладено митні обмеження терміном на один рік, без права продажу, дарування, обміну, передання у володіння, та/або користування, та/або розпорядження іншим особам без дозволу митниці. На підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України просив визнати недійсними договір добровільного страхування наземного транспорту від 5 серпня 2008 року, укладений між ВАТ «СК «Універсальна» і ОСОБА_1 та довіреність ОСОБА_4 від 22.04.08 року.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 19 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ВАТ «СК «Універсальна» в користь ОСОБА_1 261900 грн. страхового відшкодування,17717грн.54коп. пені за невиконання умов договору, 2650грн.29коп. суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2647грн.70коп. три відсотки річних та судові витрати.
В задоволені зустрічного позову про визнання недійсними договору страхування та довіреності відмовлено.
Відповідач - ВАТ «СК «Універсальна», подав апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати дане рішення та ухвалити нове про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 і про задоволення зустрічних позовних вимог.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду - скасуванню з таких підстав.
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в зустрічному позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договір страхування на викрадений автомобіль укладався між позивачем та відповідачем, їхнє волевиявлення було направлене на укладення саме такого договору, то позивач має право вимагати виконання умов договору, а відповідач зобов'язаний здійснити страхову виплату.
Проте з цим висновком суду погодитись не можна.
Судом встановлено, що власником автомобіля «BMW 735і», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 являвся ОСОБА_4, що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном серії НОМЕР_3, виданим Камінь-Каширським МРЕВ.
21 квітня 2008 року Волинською митницею було видано Посвідчення серії НОМЕР_4 про реєстрацію автомобіля марки «BMW 735I», 2002р. випуску, в органах ДАІ МВС України на прізвище ОСОБА_4 та у відповідності до ч.3 ст.8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянам на митну територію України» накладено митні обмеження терміном на один рік з дати реєстрації в органах ДАІ МВС України без права продажу, дарування, обміну, передання у володіння та/або користування, та/або розпорядження іншим особам. (а.с.37).
ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 22 квітня 2008 року уповноважив ОСОБА_1 та/або ОСОБА_6 представляти його інтереси в органах ДАІ УМВС України з питань проходження технічного огляду та питань, які пов'язані з експлуатацією автомобіля марки «BMW 735і», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Для цього повіреним надав право представляти його інтереси в органах ДАІ, керувати транспортним засобом, самостійно вибирати місце стоянки транспортного засобу та вчиняти інші юридично значимі дії.
Позивач ОСОБА_1 згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/03 від 05.08.2008 року застрахував даний автомобіль у ВАТ «СК «Універсальна».(а.с.11-13). Відповідно до цього договору страхувальником та вигодонабувачем є ОСОБА_1 Страхова сума становила 261900 грн.
В період з 23год.50хв. 23 вересня 2008 року по 1год.40 хв. 24 вересня 2008року невстановленою особою застрахований автомобіль було викрадено, що підтверджується постановою слідчого СВ Рівненського МВ УМВС України у Волинській області про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 7 жовтня 2008 року (а.с.73).
Відповідачем ВАТ СК «Універсальна» відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування, так як позивач керував автомобілем без законних підстав і подія не є страховим випадком, а в судовому засіданні страховою компанією заявлено зустрічні вимоги про визнання договору та довіреності недійсними з мотивів нечинності правочинів.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Частиною 3 ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянам на митну територію України», механічні транспортні засоби, що ввозяться громадянами при переселенні на постійне місце проживання в Україну, підлягають постановці на тимчасовий облік в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України на термін до одного року з оформленням документів на право тимчасової експлуатації таких транспортних засобів з терміном дії на один рік без права відчуження таких транспортних засобів або передачі у користування іншим особам.
За змістом ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).
Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_4 не звертався з заявою на Волинську митницю з питання зняття обмежень. Про дане обмеження було відомо позивачу ОСОБА_1, так як у тимчасовому реєстраційному талоні, виданому на ім'я ОСОБА_4 вказано про заборону відчуження без дозволу митниці до 22 квітня 2009 року.
ОСОБА_1 не був законним власником чи законним користувачем автомобіля BMW 735I і не мав права укладати договір страхування наземного транспорту від свого імені, а будь-яких збитків в результаті настання страхового випадку ОСОБА_1 не зазнав і не міг зазнати, тому не може бути вигодонабувачем. З оспорюваного договору вбачається, що він був укладений ОСОБА_1 саме від свого імені, а не від імені ОСОБА_7, який є власником автомобіля. Позивач також не був наділений повноваженнями і на укладення договору страхування від імені ОСОБА_4
Отже, зміст договору страхування суперечить вимогам ст.ст 3, 16 ЦК України Закону України «Про страхування», ст.980 ЦК України, а тому на підставі ч.1 ст. 203, ст.215 ЦК України його слід визнати недійсним .
ОСОБА_4 не мав права передавати у користування ОСОБА_1 автомобіль марки BMW 735I без згоди митних органів, а ОСОБА_1 користуватись ним, в тому числі і керувати. ОСОБА_1 не був власником викраденого автомобіля та законним користувачем і не подав таких доказів суду.
Нотаріус не вправі була посвідчувати 22 квітня 2008 року довіреність на право передачі у користування спірного автомобіля, так як накладені митні обмеженні і це суперечить вимогам ч.3 ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянам на митну територію України».
Оскільки видачею нотаріально посвідченої довіреності саме на ім'я позивача по справі ОСОБА_1 порушуються права та інтереси ВАТ «СК «Універсальна», то її слід визнати в цій частині недійсною на підставі ч.1 ст. 203 ЦК та ст.215 ЦК України. При цьому видачею довіреності на ім'я ОСОБА_6 не порушуються будь-які права чи інтереси ВАТ «СК «Універсальна».
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхової виплати встановлено ст.991 Цивільного кодексу України та ст.26 Закону України «Про страхування».
Крім того, заслуговують на увагу доводи відповідача щодо відсутності страхового випадку.
Відповідно до ч. 2 ст.991 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.26 Закону України «Про страхування» умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Згідно з укладеного між сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту, п.2.1.3 та п.2.1, не визнається страховими випадками і відповідно не підлягають страховому відшкодуванню збитки по подіях, які відбулися внаслідок вчинення Страхувальником, його представником, або водієм, або внаслідок вчинення за їх вказівкою чи з їх вини іншими особами наступних дій, а саме керування ТЗ при відсутності (вилученні) посвідчення (дозволу) на право управління ТЗ відповідної категорії та/або при відсутності законних підстав для керування цим транспортним засобом.
Таким чином, ОСОБА_1 без законних підстав керував вказаним транспортним засобом на час його викрадення, а тому відповідач - страхова компанія, у відповідності до п. 2.1.3 Договору страхування правильно відмовила позивачу у страховому відшкодуванню.
Не підлягає до задоволення і вимога позивача про відшкодування моральної шкоди. Між сторонами існували договірні правовідносини, що врегульовані спеціальним законом - Законом України «Про страхування», який не передбачає такого виду відповідальності страховика як відшкодування моральної шкоди. Хоча суд першої інстанції обговорював питання про її відшкодування і в мотивувальній частині рішення зазначив, що вимоги про стягнення моральної шкоди до задоволення не підлягають, проте не вирішив цієї вимоги при постановлені рішення, та не ухвалював з цього питання додаткового рішення, а тому колегія суддів вважає, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає до задоволення.
Колегія суддів прийшла до висновку, що слід скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені первісного позову про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних коштів, три проценти річних від простроченої суми, моральної шкоди і задовольнити зустрічний позов про визнання недійсними довіреності від 22 квітня 2008 року, виданої ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1 та договору страхування від 5 серпня 2008 року укладеного між ВАТ «СК «Універсальна» та ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, на підставі ст. 203 ч.1,3 ст. 215, 991 ЦК України, ст.ст. 3, 16, 26 Закону України «Про страхування», колегія суддів -
Апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 19 листопада 2009 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»» про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних коштів, трьох відсотків річних від простроченої суми та моральної шкоди відмовити.
Зустрічний позов задовольнити.
Визнати договір добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/03/060926 від 5 серпня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» та ОСОБА_1 недійсним.
Визнати довіреність, видану ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1, посвідчену 22 квітня 2008 року приватним нотаріусом Камінь-Каширського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5 недійсною.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - // - підпис
Судді - // - - // - підписи
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду С.І.Киця