Справа № 22ц-309/10 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В.
Категорія: 30 Доповідач: Мудренко Л.І.
10 березня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Мудренко Л.І.,
суддів Веремчук Л.М., Русинчука М.М.,
при секретарі Губарик К.А.,
з участю:
представника позивача Кваснікевича В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Головного управління юстиції у Волинській області до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 8 грудня 2009 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 8 грудня 2009 року позов задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного управління юстиції у Волинській області 1538,50 гривень завданої шкоди, судовий збір в розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення і закрити провадження у справі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представника позивача Кваснікевича В.В., який апеляційну скаргу не визнав, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що ухвалою Луцького міськрайонного суду від 21.11.2007 року визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо невиконання рішення Луцького міськрайонного суду від 29.01.2002 року про стягнення з ВАТ «Волтекс» на користь ОСОБА_3 заробітної плати (а.с. 3). Даною ухвалою також встановлено, що бездіяльність допущено було державним виконавцем Пилипчуком Ф.М. Згідно рішення Луцького міськрайонного суду від 21.02.2008 року з Державної виконавчої служби міста Луцька стягнуто на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду в розмірі 1500 гривень та судові витрати в розмірі 38 гривень 50 копійок (а.с. 4). Вказані судові рішення набрали законної сили. Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 21.07.2008 року у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа № 2-1288 від 20.05.2008 року, виданого Луцьким міськрайонним судом по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби міста Луцька про стягнення моральної шкоди, замінено боржника Державну виконавчу службу міста Луцька на Головне управління юстиції у Волинській області (а.с. 5). З платіжного доручення №3799 від 10.09.2008 року вбачається, що позивачем сплачено ОСОБА_3 1538 гривень 50 копійок (а.с. 6).
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зазначена норма передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, заподіяну іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.
При таких обставинах справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами та відповідно до зазначеної норми матеріального права, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов правильного і обґрунтованого висновку про обов'язок саме відповідача відшкодувати позивачу в порядку регресу заподіяну шкоду.
Відповідачем не представлено належних доказів, які давали б підстави для його звільнення від обов'язку відшкодувати позивачу в даному випадку заподіяну шкоду.
Покликання апелянта на те, що він не брав участі у справах про визнання бездіяльності Державної виконавчої служби міста Луцька неправомірною та про стягнення з Державної виконавчої служби міста Луцька завданої моральної шкоди, та на те, що в даному випадку відсутня бездіяльність державного виконавця, оскільки виконання рішення було неможливим з об'єктивних причин, не заслуговують на увагу, так як судові рішення по вказаних справах набрали законної сили і в ідповідно до ч. 3 с. 61 ЦПК України обставини, встановлені у цих рішеннях, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні зазначеної справи суд на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, вірно визначив характер спірних правовідносин між сторонами і правові норми, що їх регулюють. В апеляційній скарзі не наведено доводів для спростування висновків суду.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а зазначені в ньому висновки відповідають обставинам справи.
Виходячи з меж апеляційного розгляду, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у даній справі судового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 8 грудня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: