Справа № 22ц-263/10 Головуючий у 1 інстанції - Ковтуненко В.В.
Категорія - 37 Доповідач - Свистун О.В.
25 лютого 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Шевчук Л.Я.
суддів - Свистун О.В., Подолюка В.А.
при секретарі Матюхіній О.Г.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
прокурора - Бордюженко Е.Р.,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора м. Луцька в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно
за апеляційною скаргою прокурора м. Луцька на рішення Луцького міськрайонного суду від 18 вересня 2009 року,
Не погоджуючись з рішенням суду прокурор м. Луцька в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу і просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову повністю, оскільки вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 вересня 2009 року в задоволенні позову прокурора м. Луцька в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор м. Луцька зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволені позову, оскільки не врахував, що ОСОБА_1 є інвалідом першої групи та має право на обов'язкову частку після смерті спадкодавця ОСОБА_5
Позивач ОСОБА_1, прокурор Бордюженко Е.Р. апеляційну скаргу підтримали з підстав у ній зазначених.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечила, оскільки вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 у встановлений законом строк, однак не отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на ј частки спадкового майна.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.6,68,69/. За спадкодавцем на праві власності значиться квартира АДРЕСА_1 /а.с.5/. Крім ОСОБА_1 у спадкодавця ОСОБА_5 була ще одна дочка ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.75/.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подала в нотаріальну контору 13 січня та 21 квітня 2005 року заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5. /а.с. 61,62/. На час відкриття спадщини ОСОБА_1 встановлено 1 групу інвалідності загального захворювання /а.с.7,63/.
Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст.. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова /вдівець/ та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 як непрацездатна дочка спадкодавця прийняла спадщину у встановлені законом строки і не залежно від змісту заповіту має право на половину частки, яка б належала їй за законом (обов'язкову частку).
Оскільки у спадкодавця було двоє дітей, це ОСОБА_1 та ОСОБА_7, отже по закону вони б спадкували по Ѕ частині спадкового майна.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5. 06 серпня 1996 року склала заповіт, згідно якого розпорядилася належним їй майном, а саме заповіла своє майно в рівних частках внуку ОСОБА_4 та внучці ОСОБА_3., дітям своєї померлої дочки. ОСОБА_4 та ОСОБА_3. прийняли спадщину і остання отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/8 частин майна ОСОБА_5. Свідоцтв про право на спадщину за заповітом на 3/8 частин та про право на спадщину за законом на ј частину спадкового майна не отримано спадкоємцями.
Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що права та інтереси позивача не порушені, оскільки вона має право отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частину спадкового майна, яка становить обов'язкову частку.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 308, 314,315, 317, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора м. Луцька відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 18 вересня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді /підпис/ /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду О.В.Свистун