Справа № 22ц-188/10 Головуючий у 1 інстанції Грушицький А.І.
Категорія: 2 Доповідач: Мудренко Л.І.
5 березня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.,
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю:
представника позивача ОСОБА_2.
представника відповідача Похи В.А.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ВіВ» ЛТД про захист права користування під'їздом та усунення перешкод у користуванні за апеляційною скаргою відповідача на рішення Луцького міськрайонного суду від 1 грудня 2009 року,
30 липня 2008 року приватний нотаріус ОСОБА_4 звернулася в суд з даним позовом. Вимоги мотивувала тим, що є власником приміщення нотаріальної контори загальною площею 24,8 кв.м. по АДРЕСА_2. Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) фірма «ВіВ» ЛТД є власником суміжного приміщення в будинку. В жовтні 2007 року відповідачем було демонтовано двері та замуровано цеглою з обох сторін вхідні отвори до наскрізного під'їзду в будинок зі сторони вулиці Сенатора. Один з отворів було замуровано повністю, а на місці іншого було вставлене вікно.
Оскільки приміщення наскрізного під'їзду є спільною власністю мешканців будинку позивач просила зобов'язати відповідача усунути за власний рахунок перешкоди у здійсненні права користування майном, а саме нотаріальною конторою за адресою: м.Луцьк, вул. Сенатора, 1/1/ шляхом знесення цегляних стін, якими замуровано вхідні отвори до наскрізного під'їзду у зазначеному будинку.
Ухвалою суду залучено до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які є власниками квартир у даному будинку.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 1 грудня 2009 року позов задоволено.
Ухвалено зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю фірму «ВіВ» ЛТД усунути за власний рахунок перешкоди у здійсненні ОСОБА_4 права користування майном, а саме, нотаріальною конторою за адресою: АДРЕСА_2, шляхом знесення цегляних стін, якими замуровано вхідні отвори до наскрізного під'їзду у зазначеному будинку.
Стягнуто з ТзОВ фірма «ВіВ» ЛТД на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 гривень 50 копійок.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ТзОВ фірмою «ВіВ» ЛТД порушено права позивача ОСОБА_4 як власника нежитлового приміщення та відповідно співвласника будинку у користуванні належною позивачу нотаріальною конторою.
Проте повністю з таким висновком суду погодитись не можна.
Судом встановлено, що в місті Луцьку по АДРЕСА_2 розміщено три житлових квартири та два нежитлових приміщення. Співвласниками квартири № 2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_6, квартири № 3 - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Власником квартири № 4 є ОСОБА_10 Нежитлові приміщення належать на праві власності ОСОБА_4 (а.с. 6) та ТзОВ фірма «ВіВ» ЛТД. Спірне нежитлове приміщення за вказаною адресою, площею 6,9 кв.м, (наскрізний під'їзд, що використовувався відповідачем як склад) було надано в оренду ТзОВ фірма «ВіВ» ЛТД (а.с. 78, 94-95), однак, на даний час строк договору оренди закінчився.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон) суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, тобто у їх власність, як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачі, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду.
За змістом ч. 2 ст. 10 Закону власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
У Рішенні Конституційного Суду N 4-рп/2004 від 02.03.2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно в спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Згідно ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
З матеріалів інвентаризаційних справ квартир та нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_2 вбачається, що приміщення (наскрізний під'їзд), площею 6,9 кв.м, що знаходиться в даному будинку, є допоміжним. Всі квартири в будинку є приватизованими.
Оскільки Законом не передбачено, що після приватизації квартир до утворення товариства (об'єднання) співвласників будинку допоміжні приміщення залишаються у комунальній власності, то у співвласників будинку виникло право спільної власності на будинок, в тому числі і на допоміжні приміщення.
З огляду на те, що спільна власність створюється за участю всіх співвласників, то будь-які дії щодо майна, яке є об'єктом права спільної власності, відповідно до вимог чинного цивільного законодавства України, мають проводитись лише за наявності згоди всіх співвласників незалежно від розміру частки кожного з них.
В жовтні 2007 року відповідач замурував частину наскрізного під'їзду та встановив замість вхідних дверей під'їзду вікно зі сторони вул. Сенатора. Як встановлено в судовому засіданні апеляційного суду вказані роботи були проведені зі згоди всіх співвласників даного будинку, в тому числі і позивача. З наданого відповідачем проекту реконструкції з розширенням нежитлового приміщення під магазин промислових товарів по АДРЕСА_2 вбачається, що позивач ОСОБА_4 24.07.2006 року погодила проект фасаду цього приміщення, що стверджується її особистим підписом. Відповідно до даного проекту вхідні двері наскрізного під'їзду в будинок зі сторони вул. Сенатора відсутні, а передбачено встановлення вікна.
Крім того, з технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна вбачається, що після проведеної ОСОБА_4 реконструкції належної їй нотаріальної контори, в приміщенні облаштовано два нові входи в нотконтору зі сторони центральної вулиці м. Луцька - проспекту Волі, а також залишився попередній вхід в нотконтору з під'їзду даного будинку.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що перешкоди в здійсненні права користування належним позивачу майном, а саме, нотаріальною конторою, відсутні, а відтак позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Отже, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ВіВ» ЛТД задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 1 грудня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ВіВ» ЛТД про захист права користування під'їздом та усунення перешкод у користуванні відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий:
Судді: