Ухвала від 05.03.2010 по справі 11-86/10

№11-86/2010 р Головуючий у 1 інстанції Пономарьова О.М.

ст.286 ч.2 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Опейда В.О.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк 05 березня 2010 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинського області в складі:

головуючого - судді Опейди В.О.,

суддів Польового М.І., Оксентюка В.Н.,

з участю прокурора Старчука В.М.,

представника потерпілої ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Ківерцівського районного суду від 23 грудня 2009 року, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, на утриманні малолітня дитина, працює підприємцем, відповідно до ст.89 КК України не судимий, засуджений за ч.2 ст.286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України засудженого звільнено від відбування основного покарання, якщо він протягом 3 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця роботи, проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу змінено з тримання під вартою на - підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_3:

- на користь Ківерцівської центральної районної лікарні 6649 грн. 27 копійок та 16872 грн. 15 копійок;

- на користь Волинського обласного територіального медичного протитуберкульозного об'єднання 4218 грн. 90 копійок.

- на користь ОСОБА_5 52000 гривень.

Вирішено автомобіль НОМЕР_1 належний ОСОБА_3 звернути в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Вироком вирішено питання речових доказів у справі.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він 10 червня 2009 року, близько 20 години 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6, рухаючись по вул. Ковпака, поблизу бару «Оболонь» в м. Ківерці, перед початком руху не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки перед іншими учасниками руху, неуважно стежив за дорожньою обстановкою, проявив неуважність та необережність, не справився з керуванням автомобілем та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_7, що рухались йому на зустріч по краю проїзної частини порушивши пункти 2.3(б), 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечні для життя в момент спричинення, а ОСОБА_7 - тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

Порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

В поданій на вирок апеляції прокурор Ківерцівського району, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій засудженого, просить вирок в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості і постановити новий вирок, обравши міру покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, прокурора, який підтримав подану апеляцію, представника потерпілої, який погодився з думкою прокурора, думку засудженого і його захисника, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок без зміни. Розглянувши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати знаходить, що апеляція не підлягає до задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину та правильність кваліфікації його дій ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв'язку, і такі висновки суду не оспорюються у апеляції прокурора.

Доводи прокурора про необґрунтоване звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з застосуванням ст.75 КК України, на думку колегії суддів, позбавлені підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суд при вирішенні цього питання, відповідно до вимог ст.65 КК України. Так, при визначенні покарання винному, судом були враховані характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, дані про особу винного, який повністю визнав свою вину, злочин вчинений з необережності у якому він щиро розкаявся, є не судимою особою, позитивно характеризується, має постійне місце проживання та праці. Як пом'якшуючі, судом визнані обставинами вини засудженого - його щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини, повне відшкодування завданих збитків потерпілій ОСОБА_7, повне відшкодування матеріальних збитків та часткове відшкодування моральних збитків потерпілій ОСОБА_5 Судом врахована також думка потерпілих, які просили суд суворо не карати винного, та його зобов'язання надавати потерпілій ОСОБА_5 допомогу, яка їй необхідна відповідно до висновку МСЕК від 04.11.2009 року.

З урахуванням наведених обставин суд обґрунтовано призначив покарання і дійшов правильного висновку про можливість застосування ст.75 КК України. Тому підстав для зміни вироку за м'якістю призначеного покарання, про що йдеться у апеляційній скарзі, немає.

Порушень норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування постановленого у справі судового рішення, не встановлено.

Разом з тим, при постановленні судом першої інстанції вироку не вирішено питання про відшкодування судових витрат по справі за проведення наркологічної та судово-психіатричної експертиз.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Вирок Ківерцівського районного суду від 23 грудня 2009 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Запропонувати суду першої інстанції в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України вирішити питання про відшкодування судових витрат по справі.

Головуючий /-/ Опейда В.О.

Судді /-/ Польовий М.І. /-/ Оксентюк В.Н.

Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду

Волинської області Опейда В.О.

Попередній документ
8234144
Наступний документ
8234148
Інформація про рішення:
№ рішення: 8234146
№ справи: 11-86/10
Дата рішення: 05.03.2010
Дата публікації: 20.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Волинської області
Категорія справи: