Справа № 11-71/10 Головуючий в 1 інстанції Клок О.М.
Категорія: ст.286 ч.2 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Пазюк О.С.
м. Луцьк 16 березня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Пазюка О.С.,
суддів - Матата О.В., Бешти Г.Б.,
при секретарі - Солодусі Ю.В.,
за участю прокурора - Старчука В.М.,
засудженого - ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду від 10 грудня 2009 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, неодруженого, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, судимого вироком Луцького міськрайонного суду від 20 серпня 2009 року за ст.ст.185 ч.3, 75 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з випробовуванням, встановлений іспитовий строк 1 (один) рік,
засудженого за ст.286 ч.2 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Цивільний позов прокурора Волинської області в інтересах Луцької міської клінічної лікарні задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави в особі Луцької міської клінічної лікарні 3828 (три тисячі вісімсот двадцять вісім) гривень, витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_5
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 14772 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн.. 69 коп. у відшкодування завданої матеріальної шкоди та 40000 (сорок тисяч) гривень у відшкодування спричиненої моральної шкоди, а всього 54772 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 69 коп.
Судові витрати за проведення авто технічної експертизи в сумі 486 (чотириста вісімдесят шість) гривень 78 коп. стягнуто з ОСОБА_2 дохід держави.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів, -
Згідно з вироком суду ОСОБА_2, 27 травня 2009 року, близько 18 год. 40 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Опель Омега» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Набережній м. Луцька, допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме, п.п.1.7, 12.3, які вимагають, що водій зобов'язаний бути особливо уважним, до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, проявив безпечність та неуважність, не надав уваги пішоходу-особі похилого віку, який перебуваючи на проїзній частині не реагував на автомобілі та попереджувальні сигнали, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, 1927 року народження, який перетинав проїзну частину по вул. Набережній в м. Луцьку справа наліво відносно напрямку руху автомобіля і який в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, від яких помер 02 червня 2009 року.
В апеляції засуджений ОСОБА_2, вказує, що суд першої інстанції постановив надто суворий вирок. Просить врахувати всі пом'якшуючі обставини та постановити справедливий вирок не позбавляючи його волі.
В апеляції потерпіла ОСОБА_4, зазначає, що злочин ОСОБА_2 скоєний з необережності, засуджений є особою молодого віку, у вчиненому розкаявся, батьком засудженого частково відшкодовано спричинену злочином моральну шкоду. Просить пом'якшити засудженому покарання, не позбавляючи його волі.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляцій, пояснення засудженого та захисника, які підтримали подані апеляції, думку потерпілої, яка підтримала свою апеляцію та апеляцію засудженого, просить їх задовольнити і не позбавляти волі ОСОБА_2, міркування прокурора про залишення апеляцій без задоволення, а вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, які ніким не оскаржується.
Обставин, які б ставили під сумнів достовірність зібраних у справі доказів та правильність висновків суду про винуватість ОСОБА_2 у злочині, за який він засуджений, не встановлено.
Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та смерті потерпілого ОСОБА_5
У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу України та з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому воно має бути необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження нового злочину.
Вирішуючи питання про обрання покарання засудженому, суд не в повній мірі врахував дані про його особу та обставини вчинення ним злочину.
Хоча злочин ОСОБА_2, за який засуджений і відноситься до категорії тяжких, однак вчинений з необережності, він частково відшкодував заподіяну злочином шкоду, щиро розкаявся та активно сприяв у розкритті злочину, що є обставинами які пом'якшують покарання.
Суд першої інстанції невірно відніс до обтяжуючих покарання обставин вчинення злочину щодо особи похилого віку, оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин з необережності, а тому, дана обставина є зайвою.
Обтяжуючих покарання обставин колегія суддів не вбачає.
Крім того, колегія суддів судової палати враховує думку потерпілої ОСОБА_4 яку вона висловила в апеляційній скарзі та в судовому засіданні при розгляді справи в апеляційній інстанції і просить не позбавляти волі засудженого.
ОСОБА_2 є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, вважався на момент вчинення інкримінованого злочину не судимим.
Розглядаючи справу в повному об'ємі колегія суддів у відповідності до ст.365 КПК України, з мотивувальної частини вироку виключає посилання суду про порушення ОСОБА_2 правил експлуатації транспорту, оскільки із висновку експерта від 25 вересня 2009 року (а.с.63) вбачається, що керований засудженим автомобіль був у технічно справному стані. У ході досудового слідства та у судовому засіданні не було виявлено обставин, які б свідчили про наявність у цьому автомобілі таких несправностей, за яких згідно з Правилами дорожнього руху його експлуатація була б заборонена. Наведене не було враховано судом при постановлені вироку, у зв'язку з чим, кваліфікуючи неправомірні дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, суд першої інстанції зайво зазначив таку ознаку розглядуваного злочину, як «порушення правил експлуатації транспорту», допустивши, таким чином, неправильне застосування кримінального закону, крім того зайво зазначив у вироку посилання на те, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.1.7 Правил дорожнього руху, оскільки воно не перебуває в прямому причинному зв'язку з наслідками ДТП.
Враховуючи сукупність зазначених вище обставин, що пом'якшують покарання і істотно знижують ступень тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину а саме, що він чистосердечно розкаявся у вчиненому, частково відшкодував заподіяні збитки, а також зменшення об'єму пред'явленого йому обвинувачення, у відповідності до ст.69 КК України, колегія суддів вважає за можливе призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України більш м'яке покарання, ніж передбачено законом.
Враховуючи вищенаведене, зокрема позицію потерпілої, яка просить не позбавляти волі засудженого, що його батько є інвалідом третьої групи і учасником бойових дій, його молодий вік, що на момент вчинення злочину був не судимий, колегія суддів приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без відбування покарання призначеного судом з звільненням його від цього покарання з випробуванням. Тому вирок суду слід змінити, застосувати ст.75 КК України та покласти на ОСОБА_2 обов'язки передбачені п.п.3,4 ст.76 КК України.
Таке покарання відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_4 задовольнити.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 10 грудня 2009 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання змінити.
За ч.2 ст.286 КК України з застосуванням ст.69 КК України засудженому ОСОБА_2 призначити покарання в виді 2 (двох) років 6(шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання призначеного судом з випробуванням, якщо він протягом 3(трьох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України: без дозволу органів кримінально-виконавчої системи не буде змінювати місця роботи і проживання; періодично буде з'являтися в ці органи для реєстрації.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення покарання за даним вироком та покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 20.08.09 року, остаточно призначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання призначеного судом з випробуванням, якщо він протягом 3(трьох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України: без дозволу органів кримінально-виконавчої системи не буде змінювати місця роботи і проживання; періодично буде з'являтися в ці органи для реєстрації.
Згідно ст.365 КПК України, виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку, - порушення ОСОБА_2 правил експлуатації транспорту як зайво інкриміновану та виключити з обвинувачення і мотивувальної частини вказівку про порушення ОСОБА_2 п.1.7 Правил дорожнього руху та про обтяжуючу покарання обставину - скоєння злочину щодо особи похилого віку.
Міру запобіжного заходу утримання під вартою - скасувати, звільнити засудженого з під варти в залі суду негайно.
В строк відбування покарання зарахувати час знаходження засудженого ОСОБА_2 під вартою з 10 грудня 2009 року по 16 березня 2010 року.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Головуючий: /підпис/ Пазюк О.С.
Судді: /підписи/ Матат О.В., Бешта Г.Б.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області О.С. Пазюк