Справа № 11-105/10 Головуючий в 1 інстанції Федонюк С.Ю.
ч.2 ст.185,ч. 1 ст.309, Доповідач в апеляційній інстанції Бешта Г.Б.
ч.2 ст. 389 КК України
м. Луцьк 16 березня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду
Волинської області в складі:
головуючого судді - Бешти Г.Б. ,
суддів - Матата О.В., Пазюка О.С.,
за участю прокурора - Старчука В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Нововолинського міського суду від 30 грудня 2009 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку АДРЕСА_1, громадянку України, з середньою освітою, непрацюючу, одружену, судиму вироком Нововолинського міського суду від 20 травня 2009 року за ч. 1 ст. 186 КК України до 140 годин громадських робіт,
засуджено за ч.2 ст. 389 КК України на 1(один) рік обмеження волі;
за ч.2 ст. 185 КК України на 2(два) роки обмеження волі;
за ч.1 ст. 309 КК України на 1(один) рік обмеження волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 71 КК України із застосуванням ст. 72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Нововолинського міського суду від 20 травня 2009 року і остаточно визначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 3 дні.
Міру запобіжного заходу засудженій залишено попередню - підписку про невиїзд.
Строк відбуття покарання засудженій постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Стягнуто з засудженої в доход держави судові витрати по справі в сумі 345,18 грн.,-
Цим вироком ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за те, що вона будучи засудженою вироком Нововолинського міського суду від 20 травня 2009 року за ч. 1 ст. 186 КК України до 140 годин громадських робіт, ухилилася від обов'язку виконання громадських робіт. Її дії виразились у невиконанні покладених на неї обов'язків, порушенні порядку відбування громадських робіт та невиході на громадські роботи без поважних причин з 06 липня по 20 липня 2009 року, у зв'язку з чим вона не відбула 72 години громадських робіт.
Крім того, вона 11 серпня 2009 року в період часу з 6.30 год. до 10.00 год., перебуваючи у квартирі, в якій вона проживає разом із матір'ю потерпілою ОСОБА_3, скориставшись відсутністю останньої, повторно таємно викрала кахельну облицювальну плитку в кількості 15 ящиків, чим заподіяла останній матеріальну шкоду на суму 700 грн.
Крім того, вона в середині липня 2009 року поблизу шахти № 3 м. Нововолинська незаконно придбала без мети збуту, зірвавши кущ марихуани, який принесла за місцем проживання на мікрорайоні Шахтарському, 18/20 в м. Нововолинську, де висушивши та подрібнивши, незаконно виготовила без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс(висушену марихуану) масою 16,82 г., який незаконно без мети збуту зберігала у квартирі до моменту його виявлення та вилучення працівниками міліції.
В апеляції засуджена ОСОБА_2 вказує, що з вироком суду першої інстанції часткового не погоджується. Вважає, що обвинувачення за ч. 2 ст. 389 КК України не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства, оскільки не встановлена суб'єктивна сторона даного злочину. Вину по епізоду обвинувачення у повторному таємному викраденні кахельної плитки в кількості 15 ящиків вартістю 700 грн. визнає, але не погоджується з вартістю даної плитки. По епізоду за ч. 1 ст. 309 КК України вину не визнає, оскільки участь її у даному злочині не доведена. Оскільки будь-яких наркотичних засобів вона не виготовляла, не зберігала та до дому не приносила. Звідки ці наркотичні засоби взялися в квартирі вона не знає. При проведенні слідчої дії відтворенні обстановки та обставин події понятих на місці не було. За її місцем проживання фактично був здійснений обшук, а не огляд квартири. Прохає змінити вирок та виправдати її за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України, а за ч. 2 ст. 185 КК України призначити мінімальне покарання.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, міркування прокурора, який заперечив апеляцію, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих їй злочинів. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку, перевірених і оцінених судом доказах.
Посилання засудженої в апеляції на те, що вину її у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 307 КК України в судовому засіданні не доведено є безпідставними і спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.
Зокрема, винуватість засудженої ОСОБА_2 у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України підтверджується її власними визнавальними показаннями, які вона давала під час досудового та судового слідства, а саме, що з 6 липня по 20 липня 2009 року не виходила на виконання громадських робіт, так як хворіла. За медичною допомогою в лікарню не зверталася, лише викликала швидку медичну допомогу.
Крім того, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, показали, що засуджена була попереджена про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання громадських робіт, однак безпідставно з 6 по 20 липня 2009 року вона не виходила на роботу, про причини неявки не повідомляла, чим умисно ухилялась від відбування покарання у виді громадських робіт.
Доводи засудженої в апеляції, що вона весь час з 6 по 20 липня 2009 року хворіла є безпідставними та спростовується довідками Нововолинської центральної міської лікарні(а.с. 16, 199), про те, що ОСОБА_2 за медичною допомогою в поліклініку не зверталась, на стаціонарному лікуванні не перебувала, лише 15 та 17 липня 2009 року до останньої були здійсненні виїзди швидкої медичної допомоги з приводу струсу головного мозку та хронічного гастриту.
За таких обставин суд зробив правильний висновок про те, що засуджена ОСОБА_2 умисно та безпідставно ухилялась від відбування покарання у виді громадських робіт.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 309 КК України також повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, той факт, що на ліжку в кімнаті засудженої та з її одягу було виявлено та вилучено наркотичний засіб - канабіс, підтверджується протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 14 серпня 2009 року(а.с. 82,83).
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в суді показали, що були присутні, коли у квартирі, де мешкає ОСОБА_2, де на її ліжку та у кишені її штанів було виявлено наркотичний засіб - марихуану.
Під час проведення відтворення обстановки та обставин події засуджена ОСОБА_2 розказала та вказала на місце де вона знайшла кущ коноплі(а.с. 119), про що підтвердили в судовому засіданні допитані в якості свідків - слідчий Вавриш Л.П., понята ОСОБА_8 та ОСОБА_7
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 також показала, що будучи в квартирі ОСОБА_2, бачила, як вона діставала з шафи згорток паперу і пропонувала їй покурити коноплю, а потім поклала цей згорток під подушку на ліжку, де згодом його виявила її мати ОСОБА_3 в присутності працівника міліції ОСОБА_7
Про те, що дана марихуана належить засудженій ОСОБА_2 підтверджується протоколом очної ставки між нею та ОСОБА_9.
Як вказала сама засуджена, що з ОСОБА_9 була в дружніх відносинах, а тому мотивів в останньої її оговорювати не має.
Приймаючи до уваги те, що свідок ОСОБА_9 протягом усього досудового слідства та судового розгляду справи неодноразово, в тому числі і на очних ставках із засудженою, давала одинакові, послідовні і незмінні показання щодо обставин вчинення злочину ОСОБА_2, суд першої інстанції цілком обґрунтовано визнав її показання правдивими і достовірними.
Сама ОСОБА_2 будучи допитаною в якості обвинуваченої показала при яких обставинах вона придбала та зберігала наркотичний засіб.
Посилання засудженої в апеляції, що її на досудовому слідстві працівники міліції заставляли давати неправдиві свідчення є безпідставними, оскільки спростовуються показаннями даними, в судовому засіданні свідками ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7, які показали, що ОСОБА_2 добровільно давала показання щодо вчинення нею злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Встановлені судом конкретні обставини справи спростовують твердження ОСОБА_2 в апеляції про її непричетність до вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 309 КК України.
Крім того безпідставними є посилання засудженої в своїй апеляції, що досудовим слідством по факту таємного викрадення майна не встановлено розмір заподіяної шкоди, оскільки це підтверджується довідкою приватного підприємця(а.с. 55).
Підстав сумніватись у достовірності зібраних у справі досліджуваних судом доказів, а також у правильності висновків суду про винуватість ОСОБА_11 у злочинах, за які вона засуджена, колегія суддів не вбачає.
При перевірці справи також не встановлено порушень кримінально-процесуального закону, які б могли перешкодити суду, повно і всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване рішення.
Дії ОСОБА_11 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України.
Покарання ОСОБА_11 обрано у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65, 70, 71 КК України, з врахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого нею злочину, її особи, пом'якшуючих покарання обставин, до яких суд відніс щире каяття у вчиненні крадіжки і ухилення від відбування громадських робіт, активне сприяння у розкритті злочинів. Судом також враховано, що за місцем проживання вона характеризується посередньо, рішенням суду від 27 лютого 2009 року позбавлена батьківських прав, не працює, хворіє, а також думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні. З врахуванням всіх обставин справи ОСОБА_11 обрано покарання в межах санкцій статей закону за яким її засуджено.
Підстав для зміни вироку колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Нововолинського міського суду від 30 грудня 2009 року щодо неї залишити - без зміни.
Головуючий \ підпис \ Г.Б. Бешта
Судді підпис \ \ підпис \ О.В. Матат, О.С. Пазюк
Оригіналу відповідає:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області Г.Б. Бешта