Справа № 11-102/10 Головуючий в 1 інстанції Костюкевич О.К.
ч. 1 ст. 286 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Силка Г.І.
м. Луцьк 12 березня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Силки Г.І.,
суддів - Оксентюка В. Н., Бешти Г. Б.,
з участю прокурора - Старчука В. М.,
засудженого - ОСОБА_2,
захисника - ОСОБА_3,
потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,
цивільного відповідача - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на вирок Ківерцівського районного суду від 30 грудня 2009 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Луцька, жителя АДРЕСА_1, неодруженого, середньою освітою, непрацюючого, несудимого,
засуджено за ч.1 ст. 286 КК України на 1 (один) рік обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3(три) роки.
На підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного кримінального покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 - підписку про невиїзд скасовано.
Вироком стягнуто з ОСОБА_2 в доход держави судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 188,31 грн.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 і ОСОБА_6 відмовлено.
Вироком вирішено долю речових доказів,
Цим вироком ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 7 вересня 2005 року біля 8 год. 30 хв. в м. Ківерці Волинської області, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Ковельській, при відсутності знаків пріоритету, допустив порушення п. п. 12.3, 16.3, 16.15 Правил дорожнього руху, не вибрав належної швидкості руху щоб об'єктивно відреагувати до зміни дорожньої обстановки(перехрестя), не переконався в безпечності проїзду перехрестя та виїжджаючи на перехрещувану дорогу не зупинився перед перехрещуванню дорогою вул. Незалежності, яка є головною. В результаті чого, автомобіль під його керуванням на вказаному перехресті, вдарився в автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, автомобіль якого відкинуло на смугу зустрічного руху, де останній зіткнувся з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7, внаслідок чого водію автомобіля марки «Мерседес-Бенц», ОСОБА_4 заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляції захисник ОСОБА_3 зазначає, що вирок суду є незаконним в зв'язку з істотним порушенням норм кримінально - процесуального закону та невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи. Вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який його засуджено не підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні, крім того суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинуть на його висновки. Прохає скасувати вирок суду та закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_2 у зв'язку відсутністю події та складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України в діях останнього.
Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в свій апеляції зазначають, що вирок суду в частині відмови у задоволенні цивільного позову є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини та порядок їх вирішення. Просять, вирок суду у частині відмови їм у задоволенні цивільних позовів скасувати та постановити новий, яким їх позовні вимоги задовольнити в повному об'ємі.
В запереченні потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на апеляцію захисника ОСОБА_3 вказують, що посилання останнього в апеляції про відсутністю події та складу злочину є безпідставними. Вказують, на законність і обгрунтованість вироку суду та просять апеляцію захисника залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_8, які підтримали свою апеляцію та заперечили апеляцію потерпілих, думку ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які підтримали свою апеляцію та заперечили апеляцію захисника, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винності ОСОБА_2 у порушенні ним пунктів 12.3, 16.3, 16.15 Правил дорожнього руху, які знаходяться у прямому причинному зв'язку із дорожньо - транспортною подією та наслідками, які наступили, а саме заподіянням потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, ґрунтується на об'єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінально - процесуального законодавства, яким суд дав належну оцінку.
Посилання захисника в апеляції на те, що судом неповно і однобічно проведено судове слідство, а висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи і містять істотні суперечності є непереконливими і спростовуються сукупністю наявних доказів.
Як показав потерпілий ОСОБА_4 7 вересня 2005 року після 8 години 30 хвилин він керував автомобілем «Мерседес-Бенц 190» державний номер НОМЕР_2, в місті Ківерці по вул. Незалежності, яка є головною дорогою. Про те, що ця дорога є головною свідчить знак, який він бачив при повороті на цю вулицю з вулиці Киричука. Не доїжджаючи перехрестя вулиць Ковельська - Незалежності, йому на зустріч рухався автомобіль «Опель Кадет» з яким він майже одночасно виїхав на вказане перехрестя. В цей час з вулиці Ковельської на перехрестя виїхав вантажний автомобіль «Мерседес - Бенц 508» під керуванням ОСОБА_2, який ударив у праву сторону його автомобіля. Від цього удару його автомобіль відкинуло на зустрічну смугу, де він зіткнувся з автомобілем «Опель - Кадет» під керуванням ОСОБА_7 В результаті ДТП йому заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Про те, що не зупиняючись перед перехрестям з вул. Ковельської на вул. Незалежності виїхав вантажний автомобіль «Мерседес - Бенц 508» під керуванням ОСОБА_2, який в центрі перехрестя вул. Незалежності зіткнувся з автомобілем білого кольору «Мерседес - Бенц 190» під керуванням ОСОБА_4, а останній від удару на зустрічній смузі руху зіткнувся з автомобілем «Опель - Кадет» під керуванням ОСОБА_7 підтвердили, як в суді так і на досудовому слідстві свідки ОСОБА_7, ОСОБА_10.( т.1 а. с. 93, 94), ОСОБА_11, ОСОБА_12.(т. 1 а. с.90, 91), ОСОБА_13. ОСОБА_14 І ( т.3 а. с.66, 67).
Як показав свідки ОСОБА_7, що вантажний автомобіль «Мерседес - Бенц - 508» під керуванням ОСОБА_2 їхав з більшою швидкістю, ніж автомобіль, яким керував ОСОБА_4 Крім того, автомобіль під керуванням ОСОБА_2 виїхав на перехрестя доріг в той час коли його автомобіль « Опель - Кадет» і автомобіль « Мерседес - Бенц 190» під керуванням ОСОБА_4 вже знаходились на перехресті.
Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 та потерпілий ОСОБА_5 підтвердили, що пасажир, який їхав у автомобілі під керуванням ОСОБА_2, після зіткнення автомобілів дорікав останньому, що той їхав швидко, тому і сталася ДТП.
Про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 вдарив у праву частину автомобіля під керуванням ОСОБА_4 коли той знаходився в центрі перехрестя на своїй смузі руху, а не на зустрічній смузі руху по якій їхав «Опель - Кадет» під керуванням ОСОБА_7, на що посилається у своїй апеляції захисник, підтвердили свідки ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та потерпілий ОСОБА_4
Об'єктивність показань вказаних свідків і потерпілого стверджується протоколом огляду місця дорожньо - транспортної події та фото таблицею до нього ( т.1 а.с . 12 - 28 )з яких видно, що зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_2 з автомобілем під керуванням ОСОБА_4 сталося в центрі перехрестя на вулиці Незалежності.
Сам ОСОБА_2 на досудовому слідстві при допиті його, як свідка та при відтворенні з ним обстановки і обставини події стверджував, що він автомобілем «Мерседес - Бенц 508» виїхавши з вул. Ковельської та в центрі перехрестя вул. Незалежності вдарився в автомобіль « Мерседес - Бенц 190» під керуванням ОСОБА_4 та від удару машину останнього посунуло на зустрічну смугу руху де сталось зіткнення з автомобілем «Опель - Кадет» ( а. с. 65, 66, 137, 138).
Свідок ОСОБА_15, який працює майстром по благоустрою міста підтвердив, що в місті Ківерці вул. Незалежності є головною до вул. Ковельської. Даний свідок також показав, що при в'їзді на вул. Ковельську з вул. Київської встановлений знак « Дати дорогу».
З відповіді Ківерцівського міського виробничого управління житлово -комунального господарства та з схеми дислокації дорожніх знаків по місту Ківерці видно, що вул. Незалежності є головною по відношенню до вул. Ковельської ( т.1 а. с. 101. 102 ).
Про те, що ОСОБА_2 автомобілем « Мерседес - Бенц 508 » 7 вересня 2005 року після 8 години в місті Ківерці їхав по вул. Київський з якої повернув на вул. Ковельську, зі швидкістю 50 кілометрів на годину, вбачається з його показань, як свідка, даних ним на досудовому слідстві ( а. с.65 66).
Аналогічні показання щодо швидкості і руху автомобіля « Мерседес - Бенц 580»в м. Ківерці давав ОСОБА_2 і при відтворенні з ним обстановки і обставини події ( т.1 а. с. 137, 138).
Вищенаведені докази підтверджують висновки суду про те, що ОСОБА_2 керуючи автомобілем « Мерседес - Бенц 508» в м. Ківерці по вул. Ковельській не вибрав належної швидкості , щоб відреагувати до зміни дорожньої обстановки, не зупинився перед перехрестям та не переконався у безпечності його проїзду, а виїхав на перехрещувань дорогу в результаті чого сталась ДТП.
Є безпідставними, також посилання захисника в апеляції на те, що ОСОБА_2 не міг бачити перехрестя із за дерев, що росли на обочині. Як вбачається з протоколу огляду місця дорожньо - транспортної події та фототаблиць до нього, на яких чітко видно перехрестя вулиць Незалежності і Ковельської ( т.1 а. с.12 - 28).
Будь - яких доказів того, що ОСОБА_4 тілесні ушкодження середньої тяжкості отримав не під час даної дорожньо - транспортної пригоди, про що вказує захисник в апеляції, судом не встановлено. Як вбачається з показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 після ДТП на обличчі ОСОБА_4 була кров.
Про те, що тілесні ушкодження середньої тяжкості ОСОБА_4 отримав під час ДТП підтвердив сам потерпілий, а також потерпілий ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_16 Даний свідок показав, що вранці 8. 09. 2005 року до Ківерцівської ЦРЛ звернувся ОСОБА_4 зі скаргами на головний біль. Останній був госпіталізований і знаходився на лікуванні з 8.09.2005 року по 5.10. 2005 року з діагнозом ЗЧМТ, забій головного мозку( т.1 а. с.88).
Об'єктивність показань потерпілих та свідка ОСОБА_16 стверджується висновком судово - медичної експертизи № 111 від 11.04.2006 року ( т.1 а. с. 72 - 73), та висновком комісійної судово - медичної експертизи № 52 від 17.11. 2006 року ( т.1 а. с. 152 - 154) з яких видно, що у ОСОБА_4 виявлено закриту черепно - мозкову травму з забоєм головного мозку, гематому м'яких тканин правої верхньої повіки, подряпини шкіри чола та верхньої губи. Дані тілесні ушкодження виникли від контакту з тупим твердим предметом, котрим могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля і за ступенем тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою довготривалості розладу здоров'я строком понад 21 день.
Посилання в апеляції захисника на те, що під час проведення вказаних експертиз не було взято до уваги протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психотропних речовин та стану сп'яніння, є безпідставними, так як дане обстеження проводилось лише з метою встановлення стану сп'яніння особи, яка знаходилась за кермом.
Будь-яких підстав сумніватись у правдивості показань потерпілих, свідків чи висновків судово-медичних експертиз, на що вказує захисник в апеляції, ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не встановлено.
Підставно суд не досліджував у судовому засіданні і не взяв до уваги висновок спеціаліста Львівського НДІСЕ, який був зроблений на запит захисника, так, як цей висновок відповідно до ст. 65 КПК України не є доказом по справі.
Порушення кримінально - процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу і постановити законне і обґрунтоване рішення по справі також не встановлено.
Вищенаведені докази, спростовують твердження захисника в апеляції про непричетність ОСОБА_2 до злочину за який його засуджено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про порушення ОСОБА_2 пунктів 12.3, 16.3, 16.15 Правил дорожнього руху України, які знаходяться у прямому причинному зв'язку із вчиненням ним дорожньо - транспортної події та наслідками, які наступили - спричиненням ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, а призначене йому покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу та обставинам, що пом'якшують покарання.
Підстав для скасування вироку і закриття справи за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу злочину, на що посилається захисник в апеляції колегія суддів не вбачає.
Не вбачає колегія суддів і підстав для задоволенню апеляція потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року» Про практику розгляду судами цивільних спав про відшкодування шкоди», п.8 Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995року (з змінами внесеними 25.05.2001 року) « Про судову практику в справах про відшкодуванню моральної шкоди», ст. 1172 ЦК України відповідальність юридичної чи фізичної особи настає у випадках, коли особа з вини якої заподіяна шкода, знаходилась з даною організацією чи фізичною особою у трудових відносинах і шкода заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових ( службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме показань свідка ОСОБА_17, ОСОБА_2 на час вчинив ДТП працював водієм у ПП «Сільчук».
Про те, що ОСОБА_2 вчинив ДТП під час виконання своїх трудових обов'язків працюючи у приватного підприємця ОСОБА_17 підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля ( т.1 а. с. 35).
Тому судом першої інстанції вірно відмовлено потерпілим ОСОБА_4, і ОСОБА_5 у задоволенні їх позовних вимог про стягнення матеріальної і моральної шкоди з ОСОБА_6
Керуючись ст.. ст.. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляції захисника ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Ківерцівського районного суду від 30 грудня 2009 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий / підпис/ Силка Г. І.
Судді / підписи/ Оксентюка В. Н., Бешти Г.Б.
Згідно оригіналу:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Силка Г. І.