83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.02.10 р. Справа № 4/318
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - Ченцов О.А. - довіреність від 18.01.2010р.(не явився),
від відповідача - не явився,
за позовом - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос”
с. Веселе Великоновосілківський район Донецької області
до відповідача - Фермерського господарства „Вергун” с. Новооленівка Красноармійського району
Донецької області
про стягнення 626400,00грн. заборгованості, пені та штрафу за прострочку платежу,
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 626400,00грн., з яких: 180000,00грн. - заборгованість, 444600,00грн. пеня і 1800,00грн.штраф за прострочення платежу.
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу б/н від 06.11.2007р., накладні №386 від 06.11.2007р. на суму 25000,00грн., №387 від 06.11.2007р. на суму 165000,00грн., на підставі яких переданий товар, претензії, які направлені відповідачу з вимогою оплати.
Відповідач направив до суду телеграму, в якої просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю явитися на засідання за тим, що знаходиться на лікарняному.
Господарський суд відклав розгляд справи з 19.01.2010р. на 11годин 45хвилин 04.02.2010р. на підставі ст.77 ГПК України за необхідністю одержати додаткові документи від позивача та відзив на позов. Одночасно роз'яснив відповідачу, що неявка на виклик суду представника сторони не є повноважною причиною для відкладання справи, так як відповідач може направити суду письмовий відзив на позов і просити суд розглянути спір без явки його представника.
У зв'язку з необхідністю викликати в судове засідання відповідача з метою заслухати його думку відносно заявленого позову з урахуванням строків розгляду спору відповідно до ст. 69 ГПК України, господарський суд на підставі п.п.1,3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалив ще раз відкласти розгляд справи на 25.02.2010року на 11годин 30 хвилин.
Відповідно до ст. 69 ГПК України господарський суд обмежений строком у два місяця розглянути позовну заяву. Суд не позбавлений права вирішити спір без відзиву на позов та відсутності представника відповідача за достатністю матеріалів справи на підставі ст. 75 ГПК України.
Суд вважає, що відповідач ухилився від участі свого представника в судовому засіданні, про час і місце якого був належним чином повідомлений, про що є відмітки на повідомленнях про вручення йому процесуальних документів.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, який надав оригінали документів в підтвердження виконання ним договору від 06.11.2007р., судом встановлено, що між сторонами підписаний договір купівлі-продажу б/ н від 06.11.2007р., в якому передбачені всі істотні умови для даного виду: предмет поставки, кількість, ціна, зобов2язання сторін, порядок розрахунків, строк дії договору, тому він вважається судом укладеним.
2
За загальними умовами укладення договорів, що породжують господарські зобов'язання відповідно до умов статей 179, 180 Господарського кодексу України, господарські договори, які погоджують предмет, ціну та строк дії договору, є обов'язковими для сторін для їх виконання.
За цим укладеним договором від 06.11.2007р. сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Колос” (позивач) взяв на себе зобов'язання продавця і зобов'язався не пізніше 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору передати покупцю (відповідачу) - фермерському господарству „Вергун” комбайн ДОН-1500 за ціною 165000,00грн., плуг ПНЛ-840 за ціною 20000,00грн., плуг трьохкорпусний за ціною 5000,00грн. Загальна вартість всього товару обумовлена договором і становить суму 190000,00грн. (п. 1 договору). Покупець за цим договором взяв на себе зобов'язання оплатити товар не пізніше 1 жовтня 2008р. (п. 2.2 договору). Перехід права власності на товар здійснюється в момент оплати товару, що оформлюється актом приймання-передачі.
Таким чином, суд вважає, що сторонами у договорі визначені конкретні умови та терміни передачі товару і оплати товару.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
За умовами п.2.1 договору позивач зобов'язався передати відповідачу не пізніше 5-ти днів з моменту підписання договору товар, обумовлений договором, тобто до 11.11.2007року.
Позивач виконав умови договору в повному обсязі, що підтверджується фактом одержання відповідачем по накладним №386 від 06.11.2007р. на суму 25000,00грн., №387 від 06.11.2007р. на суму 165000,00грн. всього товару на загальну суму 190000,00грн., тобто на всю суму, яка обумовлена сторонами в договорі.
За умовами пункту 2.2 договору відповідач зобов'язався оплатити прийнятий товар не пізніше 1 жовтня 2008року. Відповідачем перераховано позивачу 10000,00грн., що підтверджується касовим ордером № 338 від 09.10.2008р.
Таким чином, за відповідачем залишився борг в сумі 180000,00грн.
Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 180000,00грн. заборгованості в повному обсязі.
Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 444600,00грн. пені за прострочку платежу за 247 днів за період з 01.10.2008р. по 04.06.2009р. і 1800,00грн. штрафу в розмірі 1% від суми прострочки.
Вирішуючи це питання, суд виходить з наступного:
Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені. Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 2.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 3.2.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені частково в сумі 21511,39грн., оскільки вона повинна бути розрахована у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання
3
грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку, а позивачем нарахована сума без урахування цих вимог.
Також позивач просить стягнути з відповідача 1800,00грн. штрафу за необґрунтовану відмову від розрахунку у розмірі 1% від суми відмови, враховуючи, що в п. 3.2.3 договору сторонами самостійно узгоджений цей вид відповідальності, а позивачем наданий обґрунтований розрахунок суми штрафу, суд задовольняє цю вимогу в повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що позивачем в позові не заявлялись вимоги щодо стягнення інших витрат, понесених в результаті несвоєчасного виконання боржником грошових зобов'язань таких як витрати на інфляцію та річних процентів встановленими ст.625 Цивільного кодексу України, господарський суд не вирішує ці питання, так як вони не доведені відповідачу, але вони можуть бути предметом заявленого в загальному порядку.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.
На підставі ст.ст.526,530,549 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос” с. Веселе Великоновосілківський район Донецької області до Фермерського господарства „Вергун” с.Новооленівка Красноармійського району Донецької області про стягнення 626400,00грн. заборгованості частково.
Стягнути з Фермерського господарства „Вергун” с. Новооленівка Красноармійського району Донецької області-85372, вул. Центральна, ЗКПО 34094678 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос” с. Веселе Великоновосілківський район Донецької області-85521, вул. Гагаріна, 38, ЗКПО 30844552 заборгованість в сумі 180000,00грн., 21511,39грн. - пені за прострочення платежу, 1800,00грн. - штрафу, 1839,51грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.
Суддя
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 25.02.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи,
2-.позивачу,
1-відповідачу.