83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.03.10 р. Справа № 15/28
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурсенерготрейд” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34828746)
до відповідача державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” м. Вугледар (код ЄДРПОУ 34032208)
про стягнення заборгованості в сумі 90373,00 грн., пені в сумі 10755,67 грн., 3% річних в розмірі 2696,38 грн., інфляції в сумі 10031,45 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Костюк С.В. за довіреністю № 177 від 21.01.2009 р. (в останнє судове засідання не з'явився)
від відповідача: Чепіжко І.В. за довіреністю від 11.02.2010 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурсенерготрейд” м. Донецьк до державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” м. Вугледар про стягнення заборгованості в сумі 90373,00 грн., пені в сумі 10755,67 грн., 3% річних в розмірі 2696,38 грн., інфляції в сумі 10031,45 грн.
Ухвалою суду від 11.01.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/28, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -
13.10.2008 р. сторони уклали договір № ПР93 купівлі-продажу, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити товар. Найменування, кількість, ціна, строки оплати, строки та умови поставки товару вказані в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. 3.4 договору розрахунки за товар здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок продавця в строк, встановлений в специфікаціях до договору.
Пунктом 3 специфікації до договору передбачено, що оплата здійснюється покупцем протягом 90 днів по факту поставки товару.
Пунктом 9.2 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Завірені копії договору та специфікації додані до позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № ПР93 від 13.10.2008 р. ним було поставлено відповідачу товар за видатковою накладною № 103128 від 31.10.2008 р. на суму 90373,00 грн. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженої особи, яка фактично отримала товар для відповідача, на видатковій накладній в графі „Прийняв”, а також податковою накладною № 103128 від 31.10.2008 р., рахунком № 103128 від 31.10.2008 р., актом прийому-передачі від 31.10.2008 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.
Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № ПР93 від 13.10.2008 р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у накладній, рахунку та акті повністю відповідають тим, що вказані у специфікації до договору. Крім того, в рахунку, акті та податковій накладній умовою поставки вказаний саме договір № ПР93 від 13.10.2008 р.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Сторони в специфікації до договору передбачили відстрочення платежу на 90 календарних днів з моменту відвантаження товару, тобто від дати накладної.
Виходячи з того, що за спірною видатковою накладною № 103128 товар був отриманий відповідачем 31.10.2008 р., строк оплати наступив у період з 01.11.2008 р. по 29.01.2009 р. включно, а вже з 30.01.2009 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов'язання за цією партією товару.
Відповідач заборгованість за товар, отриманий згідно спірної видаткової накладної, не погасив. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день подачі позову до суду склала 90373,00 грн.
За вказаних обставин позивач, керуючись пунктами 5.2, 5.4 договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 10755,67 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Відповідно до п. 5.2 договору у випадку порушення зобов'язань по договору застосовуються штрафні санкції, передбачені даним договором.
Згідно п. 5.4 договору у випадку порушення строків оплати товару покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., в частині того, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Керуючись ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу інфляцію в сумі 10031,45 грн., 3% річних в розмірі 2696,38 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Відповідач надав до суду відзив від 01.02.2010 р. на позовну заяву, яким позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 90373,00 грн., пені в сумі 10755,67 грн., 3% річних в розмірі 2696,38 грн., інфляції в сумі 10031,45 грн. не оспорює.
11.02.2010 р. позивач надав до суду заяву № 93-2/07/09 від 10.02.2010 р. про уточнення позову, яка по суті є зменшенням розміру інфляції у зв'язку з урахуванням рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р., щодо нарахування інфляції за січень 2009 р. Крім того, у новому розрахунку, доданому до цієї заяви, позивач збільшив суму 3% річних до 2800,38 грн. у зв'язку з нарахуванням відсотків за період прострочення у січні-лютому 2010 р. В заяві позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 90373,00 грн., пеню в розмірі 10755,67 грн., 3% річних в сумі 2800,38 грн., інфляцію в сумі 9850,71 грн. Загальна сума позову склала 113779,76 грн. (первісна сума позову становила 113856,50 грн.). До заяви додані нові розрахунки пені, інфляції та 3% річних. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.
У відзиві відповідач повністю визнавав первісні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, пені, інфляції та 3% річних. Заперечень на змінені позовні вимоги та нові розрахунки позивача відповідач не заявив.
У листі № 183 від 27.02.2010 р. відповідач визнав змінені позовні вимоги за винятком суми пені, оскільки позивач невірно застосував розмір ставки НБУ у червні-липні 2009 р.
Перевіркою нових розрахунків суми інфляції та 3% річних судом встановлено, що дані розрахунки позивача відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймаються судом як належні докази у даній справі.
Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов'язані із визнанням позову в частині основного боргу, інфляції та 3% річних не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 90373,00 грн., 3% річних в сумі 2800,38 грн., інфляції в сумі 9850,71 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Перевіркою розрахунку суми пені судом встановлено, що позивач безпідставно нараховує пеню за ставкою 12% у червні-липні 2009 р., оскільки фактично облікова ставка НБУ з 15.06.2009 р. складала 11%. Таким чином розрахунок позивача пені за червень- липень 2009 р. судом до уваги не приймається. За власним розрахунком суду сума пені за вказаний період складає: (90373,00 грн. х 2 х 12% х 14 днів : 365 днів) + (90373,00 грн. х 2 х 11% х 45 днів : 365 днів) = 831,93 грн. + 2451,21 грн. = 3283,14 грн.
Розрахунки позивача пені за січень - травень 2009 р. відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймаються судом як належні докази у даній справі.
Виходячи з викладеного, загальна сума пені складає 10532,82 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 10755,67 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 10532,82 грн. В частині стягнення пені на суму 10755,67 грн. - 10532,82 грн. = 222,85 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволення позовних вимог - на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову та зменшення розміру позовних вимог - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” (юридична адреса: 85670, Донецька область, м. Вугледар; код ЄДРПОУ 34032208; рахунок 26003301786784 в філії ГУ ПІБ Донецької області, МФО 334635) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурсенерготрейд” (юридична адреса: 83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66; код ЄДРПОУ 34828746; рахунок 26002301793002 в філії ГУ ПІБ Донецької області, МФО 334635) суму 113556,91 грн. (а саме: основний борг на суму 90373,00 грн., пеню в розмірі 10532,82 грн., 3% річних в сумі 2800,38 грн., інфляцію в сумі 9850,71 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 1135,57 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,38 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені на суму 222,85 грн.
В судовому засіданні 01.03.2010 р. оголошено рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя