ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2019Справа № 910/6307/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "БІОТОН"
до відповідача-1 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
до відповідача-2 Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ"
про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг та зобов'язання внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Я.І.Мухіна
Представники:
від позивача: Курзін О.А., довіреність № б/н від 29.03.2019
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Гацко В.С., довіреність № 27/03-юр від 27.01.2019
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "БІОТОН" (далі - позивач, Фірма "БІОТОН") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач-1, Міністерство) та Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" (далі - відповідач-2, Фірма "ЮСІ") про дострокове припинення повністю дії Свідоцтва України № 84864 на знак для товарів і послуг "AROMA SPA", який згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг зареєстровано щодо товарів і послуг 3, 5 та 35 класів (далі - Свідоцтво № 84864) та зобов'язати Міністерство внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (в частині Свідоцтва № 84864), про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Позов обґрунтовано тим, що дія свідоцтва України № 84864 на знак для товарів і послуг "AROMA SPA" (далі - Свідоцтво № 84864) має бути достроково припинена за рішенням суду внаслідок невикористання Фірмою "ЮСІ" знака для товарів і послуг (далі - ЗТП) за відсутності належних причин для його невикористання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 910/6307/18 (суддя Балац С.В.) позов задоволено частково; вимоги до Фірми "ЮСІ" задоволено повністю; достроково припинено дію Свідоцтва № 84864; у задоволенні вимог до Міністерства відмовлено; стягнуто з Фірми "ЮСІ" на користь Фірми "Біотон" 1 762 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог до Фірми "ЮСІ" і водночас передчасною (до набрання рішенням у даній справі законної сили) позовної вимоги до Міністерства внести зміни до Державного реєстру.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 910/6307/18 (головуючий суддя - Доманська М.Л., судді - Остапенко О.М., Верховець А.А.), залишено без задоволення апеляційну скаргу Фірми "ЮСІ"; рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 910/6307/18 скасовано у частині відмови в задоволенні позовних вимог до Міністерства; у цій частині прийнято нове рішення, яким Міністерство зобов'язане внести відповідні зміни до Державного реєстру стосовно дострокового припинення дії Свідоцтва № 84864 на ЗТП та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність"; змінено пункт 1 резолютивної частини рішення місцевого господарського суду з викладенням його в новій редакції, згідно з якою позов задоволено у повному обсязі; змінено також пункт 5 резолютивної частини того ж рішення з викладенням його в новій редакції, згідно з якою стягнуто з Фірми "ЮСІ" на користь Фірма "Біотон" 3 524 грн. витрат зі сплати судового збору; стягнуто з Фірми "ЮСІ" на користь Фірма "Біотон" 2 643 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; рішення місцевого господарського суду у частині задоволення позовних вимог щодо дострокового припинення дії Свідоцтва № 84864 на ЗТП "AROMA SPA" залишено без змін.
Постанову апеляційної інстанції мотивовано обґрунтованістю позовних вимог у повному їх обсязі.
Постановою Верховного Суду від 26.02.2018 у справі № 910/6307/18 (головуючий суддя - Селіваненко В.П., судді - Булгакова І.В., Львов Б.Ю.) касаційну скаргу Фірми "ЮСІ" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 зі справи № 910/6307/18 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2019 справу № 910/6307/18 передано на розгляд судді Гумезі О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2019 прийнято справу № 910/6307/18 до провадження судді Гумеги О.В. та призначено підготовче засідання у справі на 08.04.2019 о 10:20 год.
02.04.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення по суті заявлених позовних вимог станом на час нового розгляду справи, згідно яких позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги повністю.
У підготовче засідання, призначене на 08.04.2019, з'явилися представники учасників справи.
У підготовчому засіданні 08.04.2019 суд оголосив перерву до 22.04.2019 о 11:20 год.
09.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач-2 заперечив по суті пред'явленого позивачем позову та просив суд відмовити позивачу в його задоволенні.
17.04.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача-2, які викладені ним у відзиві на позовну заяву.
Підготовче засідання, призначене на 22.04.2019 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва постановлено продовжити строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, призначити підготовче засідання на 27.05.2019 о 10:40 год.
У підготовче засідання, призначене на 27.05.2019, з'явились представники позивача та відповідачів-1, 2.
У підготовчому засіданні, призначеному на 27.05.2019, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.06.2019 о 11:00 год.
У судове засідання, призначене на 10.06.2019, з'явилися представники позивача та відповідача-2.
Представник відповідача-1 в судове засідання 10.06.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на приписи ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи у судовому засіданні 10.06.2019 за відсутності відповідача-1 (його представників).
В судовому засіданні 10.06.2019 судом здійснювався розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
При розгляді справи по суті в судовому засіданні 10.06.2019 судом заслухано вступне слово позивача та відповідача-2.
Позивач повністю підтримав заявлені ним у позовній заяві вимоги.
Відповідач-2 заперечив проти позову та просив суд відмовити позивачу в його задоволенні повністю.
В судовому засіданні 10.06.2019 судом з'ясовано обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.06.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували відповідні обставини, суд
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ст. 13 Конституції України).
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес" як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, за змістом ст. 4 ГПК України до господарського суду має право звернутися кожна особа (визначена частиною 2 наведеної статті), яка вважає, що її право чи законний інтерес у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду, порушено, не визнано або оспорюється. Тобто, в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її права та законні інтереси потребують захисту. Виключно суб'єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб'єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи.
Згідно з статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "БІОТОН" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-1) та Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" (відповідач-2) про дострокове припинення повністю дії свідоцтва України № 84864 на знак для товарів і послуг "AROMA SPA", який згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг зареєстровано щодо товарів і послуг 3, 5 та 35 класів та зобов'язання внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.
Позивач у позові вказує, що 12.09.2017 через патентного повіреного ОСОБА_1 подано заявку до Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ" про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні, якій присвоєно номер m201720257 на позначення "SPA AROMA", щодо товарів 03 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг (далі - МКТП) (а.с. 33-35 т. 1).
Проте, в ході здійснення пошуку по он-лайн базі даних Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ" щодо наявності в ній свідоцтв на знак для товарів і послуг, які б містили в собі слова "SPA AROMA" виявив, що у вказаній базі даних міститься інформація про знак для товарів і послуг "AROMA SPA" (свідоцтво України від 26.11.2007 № 84864, заявка від 06.07.2006 № m 200609884), власником якого є Приватна промислово-торговельна фірма "ЮСІ" (відповідач-2).
Позивач зазначає, що факт невикористання відповідачем-2 торгівельної марки "AROMA SPA" за свідоцтвом України від 26.11.2007 № 84864 з дати публікації, тобто з 26.11.2007, підтверджується:
- фактом відсутності реєстрації на ім'я відповідача-2 доменного імені, яке б містило слово "AROMA SPA";
- відсутністю випуску продукції, маркованої товарним знаком "AROMA SPA" на території України та пропонування такої продукції до продажу;
- відсутність факту використання відповідачем-2 знаку "AROMA SPA" в діловій документації та в мережі Інтернет;
- листом Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1 УКРАЇНА" від 11.09.2017 № 168/01, з якого вбачається, що ідентифікаційних номерів GS1 товарним позиціям, у складі назв або описів яких заявлено позначення "AROMA SPA", не присвоювалось (а.с. 37 т. 1).
Враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що дія свідоцтва України № 84864 на знак для товарів і послуг "AROMA SPA" має бути достроково припинена за рішенням суду внаслідок невикористання відповідачем-2 знаку для товарів і послуг більше трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва.
Постановою Верховного Суду від 26.02.2018 у справі № 910/6307/18 рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 зі справи № 910/6307/18 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
У постанові Верховного Суду від 26.02.2018 у справі № 910/6307/18 зазначено, зокрема, що: суди попередніх інстанцій у розгляді справи повинні були з'ясувати, чи введений ЗТП за оспорюваним Свідоцтвом № 84864 у використання на території України протягом безперервного п'ятирічного, а не трирічного періоду, за відсутності належних причин для його невикористання; суди попередніх інстанцій не врахували положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію та Сторони), яка була вчинена 21.03.2014 та 27.06.2014 в м. Брюселі й ратифікована Україною 16.09.2014 згідно із Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року, Цивільного кодексу України, Закону України "Про міжнародні договори України".
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Отже, з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Верховного Суду від 26.02.2018 у справі № 910/6307/18, під час нового розгляду справи підлягають з'ясуванню обставини справи та докази у ній, які стосуються наявності (існування) безперервного п'ятирічного періоду невикористання ЗТП за спірним Свідоцтвом та наявності чи відсутності належних причин для його невикористання, якщо останнє дійсно мало місце протягом зазначеного періоду.
Позивач при новому розгляді справи подав пояснення (а.с. 18-21 т. 3), згідно яких підтримав заявлені ним позовні вимоги повністю та зазначив, що:
- відповідачем-2 не надано жодного підтвердження використання знаку за Cвідоцтвом № 84864 протягом останніх 5 років, а також не зазначено поважних причин такого невикористання;
- всі надані відповідачем-2 докази стосуються виключно мила, в той час як знак для товарів і послуг "AROMA SPA" за Cвідоцтвом № 84864 зареєстрований для всього переліку товарів і послуг 03, 05 та послуг 35 класів Міжнародної класифікації товарів та послуг (далі - МКТП), при цьому надані відповідачем-2 докази або без зазначення дати, або не відносяться до розгляду даної справи;
- безпосередньо відповідач-2 зазначає, що надані ним документи датуються ще 2008 роком, тоді як з того часу минуло вже понад 10 років;
- зазначені відповідачем-2 причини невикористання знаку для товарів і послуг "AROMA SPA" (внаслідок економічної кризи 2008 року) не можна вважати поважними;
- крім того, позивач повідомив суд, що відповідачем-2 було надіслано до ДП "Український інститут інтелектуальної власності" Заперечення проти заявки № m201720257 від 12.09.2017 щодо невідповідності наведеного в ній позначення "SPA&AROMA" умовам надання правової охорони № 567/2018 від 14.09.2018 (а.с. 177-198 т. 1), у тексті якого наведені висновки патентного повіреного України Адаменко О.Г. щодо схожості знаків за графічною, семантичною та фонетичною ознакою, що підтверджують висновок патентного повіреного ОСОБА_3 (а.с. 102-108 т. 1), наданий позивачем.
Відповідач-1 при новому розгляді справи відзив на позовну заяву не подав, водночас в матеріалах справи наявний відзив (а.с. 58-60 т. 1), поданий при первісному розгляді справи, підтриманий відповідачем-1 з урахуванням при цьому статті 198 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Відповідач-1 вважає, що для вирішення даного спору (прийняття законного та об'єктивного рішення) позивач повинен в сукупності довести факти недобросовісного використання відповідачем-2 своїх прав на знак за Свідоцтвом України № 84864, а відповідач-2 - безпосереднє та фактичне використання або зазначити поважні причини невикористання зазначеного знаку протягом безперервного п'ятирічного періоду стосовно товарів і послуг, для яких він зареєстрований.
Відповідач-2 при новому розгляді справи згідно відзиву на позовну заяву (а.с 39-40 т. 3) заперечував проти позовних вимог в повному обсязі, з огляду на таке:
- зі змісту позовної заяви вбачається відсутність правових підстав у позивача для звернення до суду з даним позовом через недоведеність порушення або оспорювання його прав або законних інтересів;
- висновки позивача щодо неможливості здійснення реєстрації запропонованого ним позначення товарного знаку та порушення таким чином його законного інтересу є передчасними та базуються виключно на припущеннях, оскільки в матеріалах справи відсутній висновок кваліфікаційної експертизи, як доказ розгляду заявки № m201720257 в ДП "Український інститут промислової власності" з результатом про відмову в реєстрації знаку по вказаній заявці;
- викладені у позовній заяві обставини, на думку відповідача-2, не виключають можливості реєстрації позивачем власного позначення, яке не є тотожним із спірним, а лише схоже з ним;
- відсутні належні докази, що підтверджують факти невикористання відповідачем-2 спірного знака стосовно товарів і послуг, щодо яких цей знак зареєстровано;
- водночас, на підтвердження використання відповідачем-2 знаку " AROMA SPA" за Свідоцтвом № 84864 щодо товарів 03 класу МКТП останній зазначив наступне: з січня 2008 розпочато підготовку виробництва для випуску туалетного мила екстра-класу "Emili AROMA SPA" у трьох видах; замовлено дизайн етикетки, упаковки, відпрацьовані рецептури мила з добавками SPA; налагоджена співпраця з фірмою "Firmenich" (Швейцарія) - виробником віддушок; відповідно до наказу директора ППТФ "ЮСІ" №05/04 від 05.04.2016 в період 2016 - початку 2017 років було здійснено закупівлю сировини для випуску туалетного мила "Emili AROMA SPA", що підтверджується відповідними видатковими накладними; протягом 2015-2017 років в торговельних мережах України було розміщено рекламні матеріали туалетного мила екстра-класу "Emili AROMA SPA" з метою вивчення попиту серед споживачів.
На підтвердження використання відповідачем-2 знаку "AROMA SPA" за Свідоцтвом № 84864, ним долучено до поданого при новому розгляді справи відзиву на позовну заяву копії рекламних матеріалів з торговельних мереж України; копії видаткових накладних; копію наказу № 05/04 від 05.04.2016 (а.с. 44-47 т. 3).
Позивач згідно відповіді на відзив (а.с. 50-54 т. 3) не погоджується з доводами відповідача-2, які викладені ним у відзиві на позовну заяву, з огляду на таке:
- причиною спору в даній справі стало питання щодо наявності визначених законом підстав для дострокового припинення дії спірного свідоцтва на ЗТП, при цьому позивач звернув увагу на приписи абз. 1 п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якими передбачено, що у разі не використання в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково, згідно з абзацом 2 пункту 4 цієї статті обов'язок доказування наявності поважних причин такого невикористання покладено на власника свідоцтва;
- єдиною підставою передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до постанови Верховного Суду від 26.02.2018 у справі № 910/6307/18 є те, що суди попередніх інстанцій у розгляді справи повинні були з'ясувати, чи введений знак для товарів і послуг за Свідоцтвом № 84864 у використання па території України протягом безперервного п'ятирічного, а не трирічного періоду, за відсутності належних причин для його невикористання;
- відповідач-2 не надав жодного фактичного підтвердження використання знаку для товарів і послуг "AROMA SPA" за Свідоцтвом № 84864 стосовно товарів і послуг 03, 05 і 35 класів МКТП протягом безперервного п'ятирічного періоду, надані відповідачем-2 докази (рекламні матеріали, наказ директора, видаткові накладні) не можуть свідчити про фактичне використання знаку для товарів і послуг "AROMA SPA";
- таким чином, на твердження позивача, товари і послуги 03, 05, 35 класів МКТП, що виробляються або надаються відповідачем-2 з використанням знаку "AROMA SPA" за Свідоцтвом № 84864 фактично відсутні на ринку України; знак не використовується більше визначеного законом п'ятирічного строку; відсутні поважні причини такого невикористання.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на час звернення позивача з позовом до суду (21.05.2018) охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду, полягав у тому, що дія Свідоцтва № 84864 на знак для товарів і послуг "AROMA SPA", виданого на ім'я відповідача-2 щодо товарів 3, 5 та 35 класів МКТП, перешкоджала позивачу в реєстрації знаку "SPA AROMA" щодо товарів 03 класу МКТП.
В якості підстави заявлених позовних вимог позивач послався, зокрема, на п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
Як встановлено судом, станом на час звернення позивача з позовом до суду (21.05.2018) власником Свідоцтва № 84864 на знак для товарів і послуг "AROMA SPA" вказано Приватну промислово-торговельна фірму "ЮСІ" (відповідач-2, Фірма "ЮСІ"), що підтверджується наявними в матеріалах справи бібліографічними даними щодо вказаного свідоцтва на знак для товарів з БД "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг" (а.с. 30-32 т. 1).
Станом на час розгляду справи по суті дія Свідоцтва № 84864 припинена з огляду на внесення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-1) змін до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії вказаного свідоцтва на підставі рішення суду - постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 910/6307/18. Водночас, вказана постанова суду апеляційної інстанції скасована постановою Верховного Суду від 26.02.2018 у справі № 910/6307/18, якою дану справу направлено на новий розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Судом враховано, що у застосуванні законів про охорону прав інтелектуальної власності одночасно вживаються деякі відмінні один від одного, але тотожні за своїм правовим змістом терміни, якими визначають окремі об'єкти права інтелектуальної власності, як-от "знаки для товарів і послуг" і "торговельні марки".
Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (тут і далі - в чинній редакції), знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.
Як передбачено ст. 495 ЦК України та визначено ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання, виключне право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності.
Згідно ст. 17 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.
Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
01.09.2017 набула чинності Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію та Сторони), яка була вчинена 21.03.2014 та 27.06.2014 в м. Брюселі й ратифікована Україною 16.09.2014 згідно із Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони".
Відповідно до Угоди про асоціацію:
- для цілей цієї Угоди права інтелектуальної власності включають, зокрема, торговельні марки (стаття 158);
- даною Угодою встановлено окремі стандарти, які доповнюють та уточнюють права і зобов'язання Сторін згідно з Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та іншими міжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності, зокрема, щодо торговельних марок;
- Сторони передбачають, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п'ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання (стаття 198).
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (стаття 9 Конституції України).
Згідно із статтею 1 Закону України "Про міжнародні договори України" та пункту (b) статті 2 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів 1969 року ратифікація є однією з форм надання згоди держави (України) на обов'язковість для неї міжнародного договору. Відповідно до інших положень цієї Конвенції:
- одним із основних принципів діяльності держав у сфері права міжнародних договорів є загальновизнана норма pacta sunt servanda (договори повинні виконуватися; стаття 26);
- учасник Конвенції не може посилатися на положення свого внутрішнього права як виправдання для невиконання ним договору (стаття 27).
За приписами статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства; якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Аналогічні за змістом приписи містить і стаття 10 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень статті 11 ГПК України: суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; у разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
З огляду на наведені законодавчі приписи, при розгляді даної справи належить з'ясувати, чи введений ЗТП за оспорюваним Свідоцтвом № 84864 у використання на території України протягом безперервного п'ятирічного, а не трирічного періоду, за відсутності належних причин для його невикористання. Відповідна вказівка міститься у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 910/6307/18. Подібний же правовий висновок викладався у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 910/14972/17.
Як зазначалось, пунктом 4 статті 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, зокрема, що будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. При цьому приписами наведеної норми не встановлено обов'язку цієї особи стосовно доведення факту недобросовісного використання власником свідоцтва своїх прав на знак за свідоцтвом.
Отже, зважаючи на наведені приписи ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та предмет спору у даній справі (про дострокове припинення повністю дії оспорюваного Свідоцтвом № 84864), судом відхиляються як безпідставні твердження відповідача-2 про відсутність у позивача правових підстав для звернення з даним позовом до суду через недоведеність останнім порушення або оспорювання його прав або законних інтересів.
Разом з цим, додані позивачем до матеріалів справи Висновок спеціаліста у сфері інтелектуальної власності від 02.07.2018, патентного повіреного України ОСОБА_3, в якому вказано, що: знак для товарів і послуг "SPA&AROMA" за заявкою № m201720257, заявник - позивач, є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "AROMA SPA" за свідоцтвом України № 84864, зареєстрованим на ім'я відповідача -2 (а.с. 102-108 т. 1) та Звіт патентного повіреного України ОСОБА_3 про виконання робіт з проведення інформаційного пошуку позначення "SPA&AROMA" від 30.08.2017 (а.с. 98-101 т. 1) не приймаються судом у якості належних доказів у даній справі, оскільки на підставі цих доказів не можливо встановити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі, а саме введення ЗТП за оспорюваним Свідоцтвом № 84864 у використання на території України протягом безперервного п'ятирічного періоду, від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати.
Водночас, зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов'язок доведення факту використання зареєстрованого знаку, а у разі відсутності такого використання - обов'язок зазначення поважних причин, з яких знак не використовувався, повинен бути покладений на відповідача-2.
Так, згідно з абз. 2-5 п. 4 ст.18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", дія свідоцтва з підстав невикористання знаку може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:
обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;
можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.
Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.
Відповідно до ч. 1 ст. 426 ЦК України, способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються Цивільним кодексом України та іншим законом.
Використанням торговельної марки у сфері господарювання, відповідно до ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.
Відповідно до п. 4 ст. 16 Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається:
- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Отже, визначальним для вирішення порушеного питання щодо належного використання зареєстрованого знаку є факт наявності відповідного товару та/або послуги.
При вирішенні даного спору судом враховано, що якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом безперервного п'ятирічного періоду від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на такий знак повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг. Не підлягає достроковому припиненню дія свідоцтва у випадку, коли використання знака розпочалося або відновилося до подання позову.
На підтвердження факту використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону; такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо).
Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що для правильного вирішення спору у даній справі необхідним є встановлення наявності або відсутності факту використання ЗТП за оспорюваним Свідоцтвом № 84864 на території України у будь-який спосіб, визначений п. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", протягом безперервного п'ятирічного періоду від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати.
Матеріалами справи, зокрема, інформацією з Бази даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг", підтверджується, що датою реєстрації знаку за оспорюваним Свідоцтвом № 84864 є 26.11.2007, дата публікації відомостей про видачу свідоцтва - 26.11.2007, бюлетень № 19, знак за вказаним свідоцтвом зареєстровано для товарів і послуг 3, 5 та 35 класів МКТП.
Відповідно до відзиву на позовну заяву, поданого відповідачем-2 (Фірма "ЮСІ") при новому розгляді справи, останній фактично стверджував про здійснення використання знаку за свідоцтвом України Свідоцтвом № 84864 лише в частині товарів 03 класу МКТП "мило".
Судом встановлено, що на підтвердження використання на території України знаку для товарів для товарів і послуг "AROMA SPA" за Свідоцтвом № 84864 в частині товарів 03 класу МКТП "мило" протягом безперервного п'ятирічного періоду, відповідач-2 залучив до матеріалів справи наступні докази:
- копії буклетів " Firmenich " (а.с. 45-47 т. 1);
- зображення упаковки мила (а.с. 49-50 т. 1);
- скріншот сайта Фірми "ЮСІ" (а.с. 48т. 1);
- копію рекламного плакату мила "Emili AROMA SPA" (а.с. 85 т. 1);
- копії рекламних матеріалів з торговельних мереж України (а.с. 44 т. 3);
- копії видаткових накладних (а.с. 45-46 т. 3);
- копію наказу № 05/04 від 05.04.2016 (а.с. 47 т. 3).
Дослідивши доводи відповідача-2 у відзиві на позовну заяву та подані відповідачем-2 докази на підтвердження використання ним знака для товарів для товарів і послуг "AROMA SPA" за свідоцтвом України № 84864 в частині товарів 03 класу МКТП "мило" протягом безперервного п'ятирічного періоду, суд дійшов висновку, що з них неможливо встановити, що відповідачем-2 протягом безперервного п'ятирічного періоду використовується спірний знак за свідоцтвом України № 84864 в частині товарів 03 класу МКТП "мило", з огляду на таке:
- вище зазначені докази - копії буклетів "Firmenich", зображення упаковки мила, рекламного плакату мила "Emili AROMA SPA", - взагалі не датовані;
- лише на скриншоті (а.с. 48т. 1) вказано "2008 рік: січень - початок підготовки до випуску мила екстра-класу "Emili Aroma Spa"…" та рекламному плакаті мила "Emili AROMA SPA" (а.с. 85 т. 1) вказано "2008", однак саме по собі зазначення 2008 року початку підготовки до випуску мила на сайті Фірми "ЮСІ" та 2008 року на плакаті не свідчить про використання спірного знаку у спосіб, визначений приписами п. 4 ст. 16 Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг";
- відповідач-2 стверджує, що з січня 2008 року розпочато підготовку до виробництва туалетного мила екстра-класу "Emili AROMA SPA" у трьох видах, для чого замовлено дизайн етикетки, упаковки, відпрацьовані рецептури та налагоджена співпраця з фірмою "Firmenich" (Швейцарія), проте належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 76,77 ГПК України таких дій відповідача-2 та третьої особи (-іб) в матеріалах справи відсутні, рівно як і докази початку фактичного виробництва товару (мила) з використанням знаку за оспорюваним свідоцтвом;
- відповідач-2 посилається на копії рекламних матеріалів з торговельних мереж України (а.с. 44 т. 3), однак при цьому не надає жодних відомостей про те, які саме торговельні мережі йдеться, про те, чи дійсно такі рекламні матеріали були оприлюднені або розповсюджені серед споживачів. Крім того, на вказаних рекламних матеріалах не міститься інформації про ціну товару, а сам товар, який рекламувався, - відсутній;
- відповідаче-2 посилається на копію наказу № 05/04 від 05.04.2016, виданого директором Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" В.М.Савич щодо забезпечення розробки складових туалетного мила "Emili AROMA SPA" протягом квітня 2016 року, забезпечення закупівлі сировини для випуску туалетного мила "Emili AROMA SPA" протягом квітня-листопада 2016 року (а.с. 47 т. 3) та на підтвердження закупівлі сировини у квітні, вересні, листопаді 2016 року, січні 2017 року відповідач-2 надає копії наступних видаткових накладних:
видаткова накладна № 2375 від 02 вересня 2016 року за договором №0301/05 від 26.01.2012, згідно з якою здійснено закупівлю товару "МАСЛО ВАЗЕЛІНОВЕ ТЯЖКЕ (Р liquidum PH 55 сst) Партія 15/2014-15";
видаткова накладна № РН-0000156 від 18 квітня 2016 року, згідно з якою здійснено закупівлю товару "Каолін кальцинований GB-CK 95";
видаткова накладна № НХ-0001846 від 1 листопада 2016 року, згідно з якою здійснено закупівлю товару "білий пігмент (двуокис титана) ";
видаткова накладна № 1905 від 03 листопада 2016 року за договором № 541 від 07.10.2015, згідно з якою здійснено закупівлю товару "Трилон Б-4 (тетранагрієва сіль)";
видаткова накладна № 1 від 02 січня 2017 року, згідно з якою здійснено закупівлю товару "Жир топлений".
Однак, враховуючи, що відповідач-2 є виробником мила, а саме: крем-мила "EMILI", мила туалетного "Рецепти природи", мила "ЮСІ Briz lux", мила господарського, що підтверджується інформацією (а.с. 54 т. 3), розміщеною на сайті http://usi.ua/, який використовується відповідачем-2 на підставі відповідного сертифікату (а.с. 84 т. 1), то підставним є висновок про те, що наведені у видаткових накладних найменування товарів відповідач-2 міг закуповувати для будь-якого мила.
Тож, за відсутності факту наявності відповідного товару, наведені видаткові накладні та наказ директора підприємства відповідача-2 самі по собі не можуть свідчити про використання знаку "AROMA SPA" за оспорюваним свідоцтвом в частині товарів 03 класу МКТП "мило".
Інших доказів (належних, допустимих та достатніх у розумінні ст.ст. 76, 77, 79 ГПК України) на підтвердження використання відповідачем-2 знаку "AROMA SPA" за оспорюваним Свідоцтвом № 84864 в частині товарів 03 класу МКТП "мило" протягом безперервного п'ятирічного періоду - до суду подано не було.
Таким чином, відповідачем-2 документально не підтверджено використання ним знаку "AROMA SPA" за Свідоцтвом України № 84864 в частині товарів 03 класу МКТП "мило" протягом безперервного п'ятирічного періоду.
При цьому судом не встановлено наявності поважних причин такого невикористання, оскільки економічна криза в державі, зниження купівельної спроможності громадян, що призвело до зменшення попиту на мило екстра класу, на які при первісному розгляді справи посилався відповідач-2, не є поважними причинами невикористання спірного знаку для товарів і послуг у розумінні приписів п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
Так, згідно п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що поважними причинами невикористання знаку, зокрема є:
обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;
можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.
Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.
Як встановлено судом, таких поважних причин невикористання знаку "AROMA SPA" за Свідоцтвом України № 84864 відповідачем-2 не вказано та не доведено.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 не заперечував щодо невикористання знаку "AROMA SPA" за оспорюваним Свідоцтвом № 84864 в іншій частині товарів 03 класу МКТП, а також товарів і послуг 05, 35 класів МКТП протягом безперервного п'ятирічного періоду.
Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги перелік товарів і послуг 03, 05 та 35 класів МКТП, для яких зареєстровано знак для товарів і послуг "AROMA SPA", з огляду на призначення знаку для товарів і послуг, межі його правової охорони, зміст прав власника свідоцтва та його обов'язок добросовісно користуватися відповідними правами, а також правові наслідки невикористання знаку в Україні повністю або щодо частини зазначеної у свідоцтві для товарів і послуг протягом безперервного п'ятирічного періоду від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати (статті 1, 5, 16, 17, 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст. 198 Угоди про асоціацію), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині дострокового припинення повністю дії Свідоцтва України № 84864 на знак для товарів і послуг "AROMA SPA", який згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг зареєстровано щодо товарів і послуг 3, 5 та 35 класів.
Позивач також звернувся до суду з вимогами про зобов'язання відповідача-1 (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України) внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг стосовно Свідоцтва України № 84864 на знак для товарів і послуг "AROMA SPA" та здійснити про це публікацію в Офіційному бюлетені "Промислова власність".
Згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", установа - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
В ст. 2 цього Закону встановлено, що установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, зокрема, здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі (відповідач-2) є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, яку ліквідовано (25.04.2019 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Відповідно абз. 3 п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 "Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі" (з урахуванням змін) (далі - Положення), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.
Відповідно до п.п. 47-1, 47-2, 47-4, 47-7, 47-9 п. 4 Положення, Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:
організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності;
здійснює державну реєстрацію об'єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів;
веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності;
організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері інтелектуальної власності;
видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.
Враховуючи наведені положення, з огляду на задоволення вимог позивача про дострокове припинення повністю дії Свідоцтва України № 84864 на знак для товарів і послуг "AROMA SPA", який згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг зареєстровано щодо товарів і послуг 3, 5 та 35 класів, вимоги позивача про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг стосовно Свідоцтва України № 84864 на знак для товарів і послуг "AROMA SPA" та здійснити про це публікацію в Офіційному бюлетені "Промислова власність", - визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд ухвалює рішення про задоволення позову повністю.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Сторони не надали попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв'язку із розглядом справи.
Матеріалами справи підтверджується, що:
- за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1020768493.1 від 24.04.2018 (а.с. 16 т. 1);
- за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 910/6307/18 відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 2643,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3056 від 11.09.2018 (а.с. 162 т. 1);
- за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 910/6307/18 відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 7048,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4324 від 18.12.2018 (а.с. 4 т. 3);
Судом враховано, що:
- постановою Верховного Суду від 26.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 зі справи № 910/6307/18 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва;
- при новому розгляді справи № 910/6307/18 судом повністю задоволено позовні вимоги позивача до відповідача-1 та до відповідача-2.
Відповідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, ч. 9 ст. 129 ГПК України передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд враховує, що правова охорона знаку для товарів і послуг "AROMA SPA" за Свідоцтвом України № 84864 була надана на території України відповідно до вимог чинного законодавства, тоді як спір у даній справі виник у зв'язку з недобросовісними діями власника вказаного - відповідача-2.
Враховуючи наведені приписи ст. 129 ГПК України та задоволення при новому розгляді справи № 910/6307/18 заявленого позивачем позову повністю, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3524,00 грн. покладаються на відповідача-2, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі, тоді як витрати, що понесені відповідачем-2 за подання апеляційної та касаційної скарг, - покладаються на останнього.
Керуючись ст.ст. 4, 11, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 316, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Достроково припинити повністю дію Свідоцтва України № 84864 на знак для товарів і послуг "AROMA SPA", який згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг зареєстровано щодо товарів і послуг 3, 5 та 35 класів.
3. Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код 37508596) внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення повністю дії Свідоцтва України № 84864 на знак для товарів і послуг "AROMA SPA" та здійснити про це публікацію в Офіційному бюлетені "Промислова власність".
4. Стягнути з Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" (61036, Харківська обл., м. Харків, вул. Дизельна, буд. 3/5, ідентифікаційний код 21178268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "БІОТОН" (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Войцеховича, буд. 77, ідентифікаційний код 30189624) 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.
5. Після набрання рішенням господарського суду законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 12.06.2019
Суддя Гумега О.В.