ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.06.2019Справа № 910/4337/19
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», м. Київ
до Акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ
про стягнення 155 642,98 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 155 642,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що незабезпечення з боку Акціонерного товариства "Українська залізниця" цілісності майна (вагонів) під час перевезення залізницею завдало позивачу збитків в розмірі 155 642,98 грн, у зв'язку з чим й виникла необхідність звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.
Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103050111192 отримав ухвалу суду від 10.04.2019 про відкриття провадження у справі 15.04.2019.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач, у встановлений судом строк, не скористався.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у період з 03.06.2019 року по 10.06.2019 року у відпустці, суд підписує рішення в перший день по виходу з відпустки - 11.06.2019 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до залізничних накладних Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" у жовтня 2018 року було прийнято до перевезення вагони, які, в тому числі, знаходять в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення - Маріуполь-Сортувальний до станції призначення - Сартана чи зі станції відправлення Маріуполь-Сортувальний до станції призначення Маріуполь-Сортувальний, а саме:
- вагон №53502910 за залізничною накладною №52305323,
- вагон №56407380 за залізничною накладною №52328465,
- вагон №57640740 за залізничною накладною №52305349,
- вагон №62648225 за залізничною накладною №52294741,
- вагон №63162762 за залізничною накладною №52294774,
- вагон №56430176 за залізничною накладною №52328424,
- вагон №58919655 за залізничною накладною №52328507,
- вагон №59472654 за залізничною накладною №52346277,
- вагон №61075784 за залізничною накладною №52328499,
- вагон №53501839 за залізничною накладною №52418985,
- вагон №53573432 за залізничною накладною №52457975,
- вагон №55332878 за залізничною накладною №52458015,
- вагон №61842605 за залізничною накладною №52453594,
- вагон №53455010 за залізничною накладною №52504214,
- вагон №61079083 за залізничною накладною №52504081,
- вагон №61077145 за залізничною накладною №52511136,
- вагон №53525481 за залізничною накладною №52511029,
- вагон №56545130 за залізничною накладною №52511045,
- вагон №61296877 за залізничною накладною №52511003.
За результама вказаних перевезень було складено форми ВУ-23М про технічне обслуговування вагонів внаслідок встановлення відсутності частин повітророзподільника, а саме:
- повідомлення №5074 від 17.10.2018 про технічне обслуговування вагону №53502910,
- повідомлення №5077 від 17.10.2018 про технічне обслуговування вагону №56407380,
- повідомлення №5085 від 17.10.2018 про технічне обслуговування вагону №57640740,
- повідомлення №5083 від 17.10.2018 про технічне обслуговування вагону №62648225,
- повідомлення №5084 від 17.10.2018 про технічне обслуговування вагону №63162762,
- повідомлення №5078 від 17.10.2018 про технічне обслуговування вагону №56430176,
- повідомлення №5080 від 17.10.2018 про технічне обслуговування вагону №58919655,
- повідомлення №5081 від 17.10.2018 про технічне обслуговування вагону №59472654,
- повідомлення №5082 від 17.10.2018 про технічне обслуговування вагону №61075784,
- повідомлення №5229 від 21.10.2018 про технічне обслуговування вагону №53501839,
- повідомлення №5410 від 23.10.2018 про технічне обслуговування вагону №53573432,
- повідомлення №5411 від 23.10.2018 про технічне обслуговування вагону №55332878,
- повідомлення №5406 від 23.10.2018 про технічне обслуговування вагону №61842605,
- повідомлення №5481 від 25.10.2018 про технічне обслуговування вагону №53455010,
- повідомлення №5480 від 25.10.2018 про технічне обслуговування вагону №61079083,
- повідомлення №5494 від 26.10.2018 про технічне обслуговування вагону №61077145,
- повідомлення №5500 від 26.10.2018 про технічне обслуговування вагону №53525481,
- повідомлення №5499 від 26.10.2018 про технічне обслуговування вагону №56545130,
- повідомлення №5501 від 26.10.2018 про технічне обслуговування вагону №61296877.
У зв'язку з розукомплектуванням вказаних вагонів, їх було відправлено до структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька задізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» для проведення ремонтних робіт на якому були виконані роботи по встановленню деталей на розукомплектовані вагони в підтвердженя чого Акт №10 від 31.10.2018 року, згідно якого на технічне обслуговування передано:
- вагон №53502910 - вартість технічного обслуговування 1 517,83 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5218 від 17.10.2018 року),
- вагон №56407380 - вартість технічного обслуговування 1 642,87 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5218 від 17.10.2018 року),
- вагон №57640740 - вартість технічного обслуговування 1 559,64 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5218 від 17.10.2018 року),
- вагон №62648225 - вартість технічного обслуговування 1 657,78 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5218 від 17.10.2018 року),
- вагон №63162762 - вартість технічного обслуговування 1 468,04 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5218 від 17.10.2018 року),
- вагон №56430176 - вартість технічного обслуговування 1 546,54 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5219 від 17.10.2018 року),
- вагон №58919655 - вартість технічного обслуговування 1 199,84 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5221 від 18.10.2018 року),
- вагон №59472654 - вартість технічного обслуговування 1 217,12 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5221 від 18.10.2018 року),
- вагон №61075784 - вартість технічного обслуговування 1 199,84 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5221 від 18.10.2018 року),
- вагон №53501839 - вартість технічного обслуговування 1 679,96 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5243 від 21.10.2018 року),
- вагон №53573432 - вартість технічного обслуговування 2 816,26 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5276 від 24.10.2018 року),
- вагон №55332878 - вартість технічного обслуговування 1 513,26 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5276 від 24.10.2018 року),
- вагон №61842605 - вартість технічного обслуговування 1 152,07 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5276 від 24.10.2018 року),
- вагон №53455010 - вартість технічного обслуговування 1 869,92 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5319 від 28.10.2018 року),
- вагон №61079083 - вартість технічного обслуговування 1 868,94 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5319 від 28.10.2018 року),
- вагон №61077145 - вартість технічного обслуговування 2 550,23 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5329 від 29.10.2018 року),
- вагону №53525481 - вартість технічного обслуговування 2 985,47 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5336 від 30.10.2018 року),
- вагон №56545130 - вартість технічного обслуговування 2 900,68 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5336 від 30.10.2018 року),
- вагон №61296877 - вартість технічного обслуговування 2 934,76 грн (повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М №5336 від 30.10.2018 року).
Загальна вартість витрат по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагни становить 35 281,05 грн, сплачена платіжним дорученням №7530 від 28.09.2018 згідно рахунку №384/729 від 26.09.2018, платіжним дорученням №8151 від 17.10.2018 року згідно рахунку №411/729 від 12.10.2018 року, платіжним дорученням №8448 від 29.10.2018 року згідно рахунку №429/729 від 25.10.2018 року.
ТОВ «Лемтранс» було понесено витрати на транспортування пошкоджених вагонів на ремонт, а саме:
- витрати на транспортування вагону №53502910 за залізничною накладною №52305323 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №56407380 за залізничною накладною №52328465 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №57640740 за залізничною накладною №52305349 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №62648225 за залізничною накладною №52294741 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №63162762 за залізничною накладною №52294774 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №56430176 за залізничною накладною №52328424 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №58919655 за залізничною накладною №52328507 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №59472654 за залізничною накладною №52346277 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №61075784 за залізничною накладною №52328499 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №53501839 за залізничною накладною №52418985 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №53573432 за залізничною накладною №52457975 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №55332878 за залізничною накладною №52458015 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №61842605 за залізничною накладною №52453594 - 142,32 грн,
- витрати на транспортування вагону №53455010 за залізничною накладною №52504214 - 95,28 грн,
- витрати на транспортування вагону №61079083 за залізничною накладною №52504081 - 95,28 грн,
- витрати на транспортування вагону №61077145 за залізничною накладною №52511136 - 95,28 грн,
- витрати на транспортування вагону №53525481 за залізничною накладною №52511029 - 95,28 грн,
- витрати на транспортування вагону №56545130 за залізничною накладною №52511045 - 95,28 грн,
- витрати на транспортування вагону №61296877 за залізничною накладною №52511003 - 95,28 грн.
Загальна вартість витрат по транспортуванню розукомплектованих вагонів до структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» для виконання робіт по встановленню деталей на розукомплектовані вагони становить 2 421,84 грн.
Так, судом встановлено, що з метою проведення ремонту вказаних вагонів (їх укомплектації), на підставі Договору поставки №710/16 від 01.11.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", та специфікації № 17 від 02.10.2017, специфікації №20 від 02.01.2018 та специфікації №12 від 03.05.2017 позивачем було придбано деталі:
- головну частину повітрярозподільника 270.023-1 у кількості 17 шт на суму 87 941,75 грн (оплачено згідно платіжного доручення №131 від 10.01.2018 року);
- магістральна частина 483.010-01 у кількості 5 шт на загальну суму 28 145,22 грн (оплачена згідно платіжного доручення №1140 від 19.02.2018 року);
- затяжка горизонтальних важелів 532.40.100-0сб у кількості 1 шт. на загальну суму 1 380,00 грн (оплачена згідно платіжного доручення №520 від 22.01.2018 року);
- валик 36x75 у кількості 2 шт. на загальну суму 64,32 грн (оплачена згідно платіжного доручення №6172 від 04.07.2017 року).
На підставі Договору поставки №410/11 від 17.06.2011 року та специфікації від 17.04.2018 року у ТОВ «АВ метал груп» було придбано:
- болт 12x50 ТОСТ 7805:2008 у кількості 84 шт (5,04 кг) на загальну суму 173,28 грн (оплачено згідно платіжного доручення №3131 від 19.04.2018 року на підставі виставленого рахунку №500030979 від 18.04.2018 року).
На підставі Договору поставки №235/16 від 13.04.2016 року та специфікації від 17.04.2018 року у ПрАТ «ХМЗ» було придбано:
- гайка М12 ГОСТ 5915:2008 у кількості 1,324 кг на загальну суму 48,94 грн (оплачено згідно платіжного доручення №3973 від 18.05.2018 року на підставі виставленого рахунку №1004 від 12.04.2018 року).
У листі AT «Укрзалізниця» (вихідний №Ц-5/458-16 від 03.03.2016. Вхідний №НЗТ ПрЗ-7/152 від 04.03.2016) зазначено, що «починаючи з 01.04.2016 при виконанні КР, ДР та ТОВ-2 з несправності повітророзподільника обов'язково проводити модернізацію № 2154 «Модернизация крепления магистральной части воздухораспределителя условный № 483.000» за ТУ-32 Укрзалізпром 106-99 та відображати у формах ВУ-4М, ВУ-36М проведення модернізації магістральної частини повітророзподільника. При формуванні повідомлення 1354 забезпечити передачу коду модернізації 2154. Заборонити випуск вагонів з планових ремонтів, без проведення модернізації магістральних частин.».
Зазначений вид продукції виготовляється у вагонному депо Волноваха Дніпропетровської філії ТОВ «ЛЕМТРАНС» для встановлення на власні вагоні, передача стороннім організаціям відбувається тільки з ціллю встановлення їх на власний (орендований) руховий склад ТОВ «ЛЕМТРАНС».
Для виготовлення деталей модернізації ТОВ «ЛЕМТРАНС» на підставі Договору поставки №22 від 08.06.2015 року та специфікації від 24.01.2017 року у ТОВ ТД «ТРУБОСТАЛЬ» було придбано:
- труба сталева безшовна 27*3, 2*6000 мм ст. 10-20 ТОСТ 8734-75 (оплачено згідно платіжного доручення №2657 від 30.03.2017 року).
На підставі Договору поставки №МКП-155696/14/15 від 01.04.2015 року та специфікації №20 від 14.12.2017 року у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» було придбано:
- гарячекатний лист 4*1250*6000 мм - сталь СтЗпс- 5 ГОСТ 1990374 ТОСТ 14637-89 ДСТУ 265Е2005/ГОСТ 380-2005 (оплачено згідно платіжного доручення №111845 від 18.12.2017 року).
Таким чином, у зв'язку з вимогами АТ «Укрзалізниця» на вагони були встановлені шайби модернізації у кількості 92 шт. загальною вартістю 59,62 грн, та кольца модернізації у кількості 92 шт. загальною вартістю 126,96 грн.
Загальна вартість придбаних деталей становить 117 940,09 грн = 87 941,75 грн + 28 145,22 грн + 1 380,00 грн + 64,32 грн + 173,28 грн + 48,94 грн + 59,62 грн + 126,96 грн.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у загальному розмірі 155 642,98 грн, які були понесені позивачем, у зв'язку з незабезпеченням залізницею схоронності вантажу позивача (власних (орендованих) вагонів) при їх курсуванні залізничними коліями.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно з ст.5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.
Відповідно до п.5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613 перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.
Згідно з ст.8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.
За приписами п.3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.
Відповідно до п.4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).
Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані.
Як встановлено судом, згідно зазначених вище повідомленнь форми ВУ-23М на ремонт або технічне обслуговування перелічених вагонів було виявлено пошкодження вагонів, а саме, несправність повітрярозподільника, розукомплектування ручного гальма, злом центруючої балки.
Відповідно до п.6.2.7 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затвердженої наказом Укрзалізниці №264-Ц від 28.10.1997 (зі змінами та доповненнями згідно наказом №312-Ц від 07.06.2001), забороняється ставити в склад потягу вагони, гальмівне обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей: несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПГ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз'єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.
Згідно п.6.2.1 зазначеної Інструкції при технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними.
Таким чином, відсутність головної та/або магістральної частини повітророзподільника є саме пошкодженням вагону, а їх несправність є забороною для поставлення такого вагону в склад потягу.
За фактом встановлення відсутності вищезазначених деталей, вагони власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.
Відповідно до п.4.6 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №875/5096 обов'язок охорони вагонів і вантажів на під'їзній колії покладається на підприємство. Якщо під'їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під'їзної колії організовує залізниця.
Згідно з п.п.20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.
На виконання вищезазначених Правил, у зв'язку з розукомплектуванням вагонів №53502910, №56407380, №57640740, №62648225, №6316276, №56430176, №58919655, №59472654, №61075784, №53501839, №53573432, №55332878, №61842605, №53455010, №61079083, №61077145, №53525481, №56545130, №61296877, їх було відправлено до структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт, що підтверджується повідомленнями про прийняття вагонів з ремонту форми ВУ-36М.
Як встановлено судом, для ремонту вказаних вагонів позивачем було придбано деталі на загальну суму 117 940,09 грн, оплачено ремонт вагонів у розмірі 35 281,05 грн та понесено витрати на транспортування вагонів на суму 2 421,84 грн, що разом становить 155 642,98 грн.
Відповідно до п.22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за №828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з п.14 цих Правил.
Отже, загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт розукомплектованих вагонів склала 155 642,98 грн.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Вимогами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ч ч.1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Як зазначено у п. 11 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 №01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
За приписами п. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.
Згідно з п. 2 ст. 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що оскільки при перевезенні належних (орендованих) позивачу вагонів залізницею не було дотримано вимог щодо їх збереження (схоронності), внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" були понесені витрати на оплату вартості ремонту з урахуванням вартості замінених деталей та транспортування вагонів на загальну суму 155 642,98 грн, покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним та справедливим, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на суму, яка зазначена позивачем у позовній заяві, тобто у розмірі 155 642,98 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позов у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (ідентифікаційний код 30600592, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А) суму збитків в розмірі 155 642,98 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок дві гривні 98 копійок) та суму судового збору в розмірі 2 334,64 грн. (дві тисячі триста тридцять чотири гривні 64 копійки).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М. Морозов