83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
24.02.10 р. Справа № 32/158
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.
при секретарі судового засідання: Фесечко Ю.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Панкова Г.С. довіреність від 15.12.09р.
від відповідачів: 1. не з'явився
2. не з'явився
у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно - промислова компанія Укрантрацит” м. Донецьк
до відповідачів: 1. Приватного підприємства „Антрацит Сталь” м. Запоріжжя
2.Товариства з обмеженою відповідальністю „Гримпантес” м. Донецьк
про стягнення 97366,73грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно - промислова компанія Укрантрацит” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: 1. Приватного підприємства „Антрацит Сталь” м. Запоріжжя, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Гримпантес” м. Донецьк про стягнення 97366,73грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачами умов договорів купівлі та постачання вугілля позивачем були понесені збитки в сумі 97366,73грн.
26.01.2010р. господарським судом отримана заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з Приватного підприємства „Антрацит Сталь” м. Запоріжжя збитки за неналежне виконання договірних зобов'язань в сумі 95080,73грн., а, також, всі судові витрати. Зазначені позивачем вимоги приймаються та розглядаються судом, як остаточні.
У клопотанні від 26.01.2010р. позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гримпантес” м. Донецьк.
Суд одразу зазначає, що задовольняє зазначене клопотання, і як слід - провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до відповідача 2, підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Наразі з цим, вимоги, заявлені до Приватного підприємства „Антрацит Сталь”, розглядаються судом незважаючи на те, що місцезнаходження відповідача 1 є місто Запоріжжя, оскільки, первісно позов був прийнятий з дотриманням правил територіальної підсудності, встановлених ст. 15 ГПК України, та зміна її (підсудності) під час розгляду справи, відповідно до ст. 17 ГПК України, не є підставою для направлення матеріалів до господарського суду Запорізької області.
ПП „Антрацит Сталь”, заперечуючи проти позову, вказувало на те, що ним своєчасно та у повному обсязі були виконані зобов'язання за договором 01/07-09 від 01.07.09р., тому нарахування збитків є безпідставним.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
01.07.09р. між ТОВ „ТПК Укрантрацит” та ПП „Антрацит Сталь” був укладений договір на постачання вугільної продукції № 01/07-09, відповідно до п. 1.1. якого позивач взяв на себе зобов'язання здійснити поставку вугілля АШ технологічний (0-6мм), а відповідач 1 - прийняти та оплатити вугілля та витрати за залізничним тарифом.
На виконання умов договору позивачем 29.07.09р. відповідачу 1 було поставлено 695 тон вугілля на загальну суму 197328,00грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 50803387, № 50803388 від 29.07.09р.
Як зазначає позивач, 07.08.09р. відповідачем 1 поставлене вугілля було повернуто ТОВ „ТПК Укрантрацит” у зв'язку з його невідповідністю якісним показникам, передбаченим для даної марки вугілля та умовам договору, а позивачем на підставі рахунку ПП „Антрацит Сталь” були перераховані останньому грошові кошти в розмірі 170447,03грн., з яких 46184,63грн. - витрати за залізничний тариф та маневрові роботи, 124262,40грн. - попередня оплата за залізничний тариф та вугільну продукцію.
При отриманні товару були проведені відбори проб (без вивантаження), згідно з якими у вагонах за номерами 67610816, 60201761, 67663435, 67607283, 65367732, 66713579, 63443022, 67895516, 67915850 (арк. справи 19,57) показник зольності був в межах норми, обумовленої договором.
Водночас, у вагонах за номерами 67573816, 67915850, 65367732 проби якості були взяті окремо, та за наслідками аналізу проб було встановлено перевищення зольності - 18,2% і 20,8% (арк. справи 57, 138).
Зазначені обставини й стали підставою для проведення повторної перевірки, за результатами якої було встановлено перевищення змісту золи, а саме:
по вагону № 60201761 - 21,3% згідно протоколу випробувань та аналізів № 315 від 07.08.09р.
по вагону № 67607283 - 21,1% згідно протоколу випробувань та аналізів № 317 від 07.08.09р.
по вагону № 67663435 - 19,3% згідно протоколу випробувань та аналізів № 319 від 07.08.09р.
по вагону № 63443022 - 19,7% згідно протоколу випробувань та аналізів № 316 від 07.08.09р.
по вагону № 67610816 - 20,5% згідно протоколу випробувань та аналізів № 318 від 07.08.09р.
Встановивши невідповідність якісних показників товару умовам договору, відповідач 1, керуючись умовами специфікації № 1 до договору № 01/07-09 від 01.07.09р., повернув вугілля позивачу.
Після повернення вантажу, на замовлення самого відповідача 1, було проведено незалежне випробування якості вугілля ТОВ „ССІ” та встановлено перевищення гранічної зольності по вагонах за номерами 65367732, 67663435, 67607283, 67610816, 60201761.
Але ж, у вагонах за номерами 63443022 та 67915850 зольність за випробуваннями ТОВ „ССІ” встановлена в розмірі 15,6%, тобто - в межах умов договору.
Як вказує сам відповідач 1 у відзиві (арк. справи 52), остаточні випробування були ним замовлені відповідно до п. 3.13. договору.
Повернення вугілля позивач вважає неправомірним та наполягає на тому, що відповідач 1 мав прийняти товар з застосуванням знижки в розмірі 20%.
Оцінюючи доводи позивача, суд виходить з наступного.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Як вказано вище, умовами договору передбачено, що приймання продукції та розрахунок ваги здійснюються повагонно (п. 3.5. договору).
При цьому, пункти 3.12. і 3.13., якими встановлений порядок приймання вантажу за кількістю та якістю, не визначають іншій порядок прийняття вугілля, ніж повагонний.
Зазначене спростовує твердження відповідача 1 про те, що останній має право на повернення всієї партії вантажу при встановленні перевищення зольності в одному (або декількох) вагонах.
Також договором передбачено, що покупець залишає за собою право на проведення контрольного відбору проб отриманої продукції за участю представників продавця (позивача у справі) та інспекторської компанії з наступним проведенням лабораторних досліджень у атестованій та акредитованій лабораторії Державним стандартом України. Результати даних досліджень приймаються сторонами у безспірному порядку (п. 3.13. договору).
Результати контрольного відбору проб ТОВ „ССІ” дають суду підстави вважати, що як відповідач 1, так і позивач, з урахуванням викладеної умови договору, мали прийняти їх (результати) як остаточні.
Тобто, вугілля у вагонах за номерами 63443022 і 67915850 не підлягало поверненню, та, як слід, вимоги позивача щодо відшкодування збитків, сплаченого залізничного тарифу щодо цих вагонів є правомірними.
З зазначених позивачем доказів вбачається, що сума витрат на сплату послуг залізниці (провізна плата) по вагонам за номерами 63443022 та 67915850 становить 10176,00грн. (арк. справи 15,17,147,148).
Доказів, які б підтверджували витрати позивача на оплату маневрових робіт за даними вагонами суду не надано.
Рахунок - фактура № СФ-0032 від 07.08.09р. (арк. справи 44) не може бути прийнятий до уваги судом, оскільки не містить посилання на конкретні вагони, та взагалі - відсутні докази проведення маневрових робіт.
Показники якості вугілля по інших вагонах, за даними випробувань ТОВ „ССІ”, доводять правомірність їх повернення відповідно до умов договору (специфікації № 1), та, як слід, вимоги позивача щодо відшкодування залізничних витрат за рештою спірних вагонів - є безпідставними.
Крім того, залишились недоведеними твердження позивача про те, що він зазнав збитків за рахунок продажу вугілля, повернутого відповідачем 1, внаслідок зменшення ціни на товар, а саме:
по-перше, як вказано вище, відповідач 1 мав підстави для повернення позивачу вугілля у вагонах 65367732, 67663435, 67607283, 67610816, 60201761;
по-друге, позивачем не надано суду жодного доказу, який би взагалі підтвердив продаж товару іншим особам за зниженою ціною.
Суд не задовольняє вимоги щодо відшкодування витрат за надання юридичної допомоги, оскільки, такі витрати не є судовими в розумінні ст. 44 ГПК України.
Судові витрати підлягають віднесенню на сторін в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Припинити провадження у справі № 32/158 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно - промислова компанія Укрантрацит” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гримпантес” м. Донецьк про стягнення 97366,73грн. у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно - промислова компанія Укрантрацит” м. Донецьк до Приватного підприємства „Антрацит Сталь” м. Запоріжжя про стягнення 97366,73грн.
Стягнути з Приватного підприємства „Антрацит Сталь” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30; ЄДРПОУ 34869138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно - промислова компанія Укрантрацит” (83007, м. Донецьк, вул. Буслаєва, 21/25; ЄДРПОУ 35729864) витрати на сплату послуг залізниці в сумі 10176,00грн., державне мито в сумі 101,76грн. та 24,66грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили 09.03.2010р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя