83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.02.10 р. Справа № 25/29
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.О. Тимошенко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Сади України” с. Красне Кегичівського району Харківської області
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Фактор” м. Донецьк
про стягнення 80045грн.66коп.
За участю:
представників сторін:
від позивача: Кириченко М.А. - представник (довіреність № 783 від 22.12.2009);
від відповідача: не з'явився
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма „Сади України” с. Красне Кегичівського району Харківської області звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Фактор” м. Донецьк про стягнення 80045грн.66коп., у тому числі заборгованість за поставлений товар в сумі 65448грн.00коп., 3% річних в сумі 2615грн.68коп., індекс інфляції в сумі 11981грн.98коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на лист-заявку № 24/12-1 від 24.12.2007, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОТ № 623648 від 14.04 2008, видаткову накладну № 03000413 від 14.04.2008, податкову накладну № 00606 від 14.04.2008, рахунок на оплату № 03000220 від 25.12.2007, вимогу-претензію № 539 від 23.09.2009.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Через канцелярію господарського суду за супровідним листом подав оригінал квитанції в підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, засвідчену копію довіреності на представника, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з ЄДРПОУ АА № 122244, довідку Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-23/70 від 09.02.2010 з інформацією щодо підприємства відповідача, довідку казначейства про зарахування мита до Державного бюджету України.
Перелічені документи судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не представив. Ухвала про порушення справи була направлена на адресу відповідача: вул. Світлого Шляху (Світлого Путі), 12, м. Донецьк, 83029, рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить штамп реєстрації вихідної кореспонденції господарського суду. В матеріалах справи міститься поштове повернення (конверт з копією ухвали про порушення справи та повідомленням про вручення поштового відправлення) з відміткою поштового відділення, що ТОВ „Компанія „Фактор” (вул. Світлого Шляху (Світлого Путі), 12, м. Донецьк, 83029) вибула.
Відповідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-23/70 від 09.02.2010 ТОВ „Компанія „Фактор” станом на 09.02.2010 значиться за адресою: вул. Світлого Шляху, 12, м. Донецьк, 83029, код ЄДРПОУ 33417406.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
Заявкою-листом (вих. № 24/12-1 від 24.12.2007) товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Фактор” звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Сади України” з проханням надати товарний кредит по насінню соняшника: „Хортица” (стандарт) - 20 посівних одиниць, „Титаник” (стандарт) - 100 посівних одиниць та „Каньон” (екстра) - 60 посівних одиниць. Оплату кредиту гарантувало до 10.10.2008.
На підставі зазначеної заявки позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 03000220 від 25.12.2007, за видатковою накладною № 03000413 від 14.04.2008 поставив йому насіння соняшника на загальну суму 65448,00грн. та виписав податкову накладну № 00606 від 14.04.2008 на зазначену поставку.
Факт поставки товару та, відповідно, факт його прийняття з боку відповідача підтверджується видатковою накладною № 03000413 від 14.04.2008, підписаною уповноваженим представником відповідача, який діяв на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОТ № 623648 від 14.04.2008.
Частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, договір може бути укладений в будь-якій формі, якщо вимоги відносно форми договору не встановлені законом.
В свою чергу, ст. 208 Цивільного кодексу України говорить про те, що в письмовій формі слід здійснювати правочини між юридичними особами.
Вказана стаття закріплює положення стосовно того, що юридичним особам слід між собою укладати правочини в письмовій формі, але не дотримання письмової форми правочину не позбавляє сторін посилатися на фактичні відношення, що склалися за усною домовленістю без складання єдиного документа, з подальшим підтвердженням таких відношень первинними документами. Тобто, договори, укладені з порушенням форми, слід вважати укладеними та такими, що відповідають дійсності, за винятком випадків, коли законодавством чітко встановлено, що недотримання форми правочину має наслідком його недійсність.
В даному випадку, усний правочин між Сторонами по справі, який за своєю природою є договором поставки, укладений з дотриманням вимог цивільного законодавства.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
В порушення вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач отриманий товар в строк до 10.10.2008, як гарантував, не оплатив.
Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога-претензія № 539 від 23.09.2009, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.
На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 65448грн.00коп. не погасив, документів в підтвердження відсутності боргу не представив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 ГПК України, не спростував, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції за період з 10.10.2008 по 10.02.2010 (сукупний індекс інфляції 118,3%) та 3% річних за період з 10.10.2008 по 10.02.2010 (за 488 днів). Відповідно до розрахунку індекс інфляції становить 11981грн.98коп., 3% річних - 2615грн.68коп.
Перевіривши правильність розрахунку індексу інфляції та 3% річних, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення індексу інфляції, оскільки позивачем в результаті проведення математичних дій була допущена арифметична помилка, а саме: 77424,98грн. (сума боргу з урахуванням індексу інфляції) - 65448,00грн. (основний борг) = 11976грн.98коп., а не 11981,98грн., як підрахував позивач.
Таким чином, в частині стягнення індексу інфляції в сумі 5грн.00коп. позивачу відмовити за неправильністю підрахунку.
Вимоги про стягнення 3% річних в сумі 2615грн.68коп. підлягають задоволенню.
До того ж, суд уточнює період нарахування індексу інфляції та 3% річних, а саме: враховуючи, що відповідач гарантував здійснити оплату до 10.10.2008, прострочення, у випадку несплати, наступає з 11.10.2008 (кількість днів прострочення з 11.10.2008 по 10.02.2010 становить 488 днів, зазначену кількість днів прострочення (488 днів) використав позивач при підрахунку 3% річних, тому сума річних залишається незмінною).
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 208, 509, 526, 530, 625, 639 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Сади України” с. Красне Кегичівського району Харківської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Фактор” м. Донецьк про стягнення 80045грн.66коп., у тому числі заборгованість за поставлений товар в сумі 65448грн.00коп., 3% річних в сумі 2615грн.68коп., індекс інфляції в сумі 11981грн.98коп., задовольнити частково в сумі 80040грн.66коп., у тому числі заборгованість за поставлений товар в сумі 65448грн.00коп., 3% річних в сумі 2615грн.68коп., індекс інфляції в сумі 11976грн.98коп.
В частині стягнення індексу інфляції в сумі 5грн.00коп. відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Фактор” (вул. Світлого Шляху, 12, м. Донецьк, 83029, код ЄДРПОУ 33417406) на користь товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Сади України” (с. Красне Кегичівського району Харківської області, 64032, код ЄДРПОУ 20212313) основний борг в сумі 65448грн.00коп., 3% річних в сумі 2615грн.68коп., індекс інфляції в сумі 11976грн.98коп., держмито в сумі 800грн.41коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235грн.98коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Вик. Тимошенко О.О.
Надруковано 3 примірники:
1 прим. - до справи;
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу