06 червня 2019 року Справа № 915/791/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» (52201, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, 22)
про: стягнення 32711,69 грн
за участю представників учасників справи:
від позивача: Тучкова Ю.В., за довіреністю,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
02.04.2019 державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» і просить суд стягнути штрафні санкції в сумі 32711,69 грн (12625,56 грн пені, 20086,13 грн. штрафу) та судові витрати.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору на постачання товару №53-123-01-18-04779 від 22.10.2018; видаткових накладних: № пк-0000641 від 21.11.2018, № пк-000636 від 04.01.2019, № пк-000637 від 09.01.2019 та застосування норм статей 526, 530, 546, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України та мотивовані неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» зобов'язань за укладеним договором № 53-123-01-18-04779 від 22.10.2018, а саме зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі поставки товару, передбаченого договором.
Ухвалою суду від 08.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/791/19, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 07.05.2019 о 14 год. 30 хв.; встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
07.05.2019 до суду надійшла заява б/н від 07.05.2019 (вх. № 7466/19) від позивача, в якій останній уточнив резолютивну частину позовної заяви та просить стягнути з відповідача на користь позивача 12625,56 грн. пені, 20086,13 грн. штрафу та 1921,00 грн. судових витрат.
Ухвалою суду від 07.05.2019 розгляд справи відкладено на 06 червня 2019 року о 10:30.
10.05.2019 до суду від відповідача надійшов відзив № 214 від 06.05.2019 на позовну заяву, у якому відповідач частково погоджується з позовними вимогами, визнає факт прострочення поставки, поряд з цим зазначаючи, що відповідач не вчинив ані неупереджено, ані необережно жодних дій, які б встановили його вину у здійсненні прострочки поставки замовленої позивачем продукції. А навпаки, не зважаючи на вкрай стислі строки та обставини, які виникли при поставці, вжив всіх заходів щодо допоставки продукції, якість якої відповідає умовам договору. Крім того, враховуючи фінансовий стан відповідача на дійсний час, незначні строки прострочки поставки товару, відсутність збитків у позивача внаслідок прострочки поставки товару, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій на 50 % від суми, яку вимагає стягнути позивач.
Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи будь-яких заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
06.06.2019 в судове засідання з'явився лише повноважний представник позивача, якого суд заслухав.
Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 06.06.2019 не направив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання відповідачем 14.05.2019 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2019 у справі № 915/791/19 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400136501964. Поряд з цим у відзиві товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» зазначає, що не заперечує проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без участі відповідача.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 06.06.2019 представник позивача підтвердив актуальність позовних вимог, доповів суду предмет та підстави позову, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Дану справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, суд 06.06.2019 за результатами розгляду даної справи проголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши представника позивача у судовому засіданні, суд -
22 жовтня 2018 року між державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» був укладений договір № 53-123-01-18-04779, відповідно до предмету якого відповідач, як постачальник, зобов'язався передати покупцю, а позивач, як покупець, прийняв на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 31430000-9 по ДК 021:2015 - Електричні акумулятори (Батарея акумуляторна), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2017. Місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.
За умовами наведеного договору:
- загальна вартість товару складає: разом: 314953,10 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 62990,62 грн; всього з ПДВ: 377943,72 грн (п. 2.1 Договору);
- за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього договору (п. 2.2 Договору);
- постачання здійснюється протягом 45 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.11.2018 р. на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1 Договору);
- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках); податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця pdv1@atom.gov.ua та Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН; документ підтверджуючий якість продукції; гарантійний лист постачальника в 1 прим. (п. 3.2 Договору);
- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3 Договору);
- у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, «ПОСТАЧАЛЬНИК» зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1 Договору);
- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» (п. 5.1 Договору);
- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою (п. 12.1 Договору);
- дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2019 (п. 12.2 Договору).
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як покупця, про стягнення з відповідача, як постачальника, заборгованості за договором на постачання товару внаслідок порушення останнім строків постачання товару.
Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.
Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
За умовами Договору, постачання мало бути здійснено протягом 45 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.11.2018 (п. 3.1 Договору).
Публікація вказаного договору на веб-порталі ProZorro відбулася 22.10.2018, що підтверджується інформацією про закупівлю, розміщеною за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-09-07-000314-b.
За такого, з урахуванням дати публікації договору, постачання мало бути здійснено (22.10.2018 + 45 днів = 07.12.2018) не пізніше 30.11.2018.
З метою досудового врегулювання спору, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору № 53-123-01-18-04779 від 22.10.2018 щодо постачання товару у встановлений строк, 10.01.2019 на адресу відповідача позивачем було скеровано претензію №32/274 від 08.01.2019 про сплату пені в сумі 10043,06 грн та штрафу в сумі 20086,13 грн. Докази направлення вказаної претензії на адресу відповідача містяться в матеріалах справи.
12.02.2019 на адресу позивача надійшла відповідь на претензію № 43 від 05.02.2019, за текстом якої відповідач повідомив позивача, що станом на день направлення претензії підприємство виконало свої зобов'язання за договором поставки товару. Крім того, зважаючи на тривале співробітництво та для збереження партнерських відносин, просить взяти до уваги причини, що спричинили прострочення поставки товару, та розглянути пропозицію щодо незастосування штрафу.
При цьому, наявні в матеріалах докази свідчать про таке:
На виконання умов вищенаведеного Договору відповідач поставив позивачу, а останній прийняв у власність товар на загальну суму 44572,80 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних:
- № пк-0000641 від 21.11.2018 на суму 90998,88 грн. Постачання відбулося 30.11.2018, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням дати 30.11.2018.
- № пк-0000636 від 04.01.2019 на суму 23698,08 грн. Постачання відбулося 14.01.2019, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням дати 14.01.2019.
- № пк-0000637 від 09.01.2019 на суму 23698,08 грн. Постачання відбулося 14.01.2019, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням дати 14.01.2019.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності здійснення поставки закон покладає на постачальника.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором не представив, доводи позивача не спростував.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності поставки товару за договором № 53-123-01-18-04779 від 22.10.2018, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язання.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
На підставі статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
Відповідно до п. 4.1 Договору, у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Судом перевірено розрахунок розміру пені за період з 01.12.2018 по 14.01.2019 на суму 12625,56 грн та штрафу на суму 20086,13 грн, наведений позивачем, та встановлено, що позивачем суми, заявлені до стягнення, вказано вірно.
За такого, позовні вимоги є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Крім того, у відзиві відповідач просив суд врахувати фінансовий стан відповідача, відсутність збитків у позивача внаслідок прострочки поставки товару та зменшити розмір штрафних санкцій на 50 % від суми, яку вимагає стягнути позивач.
В судовому засіданні представник позивача усно заперечив на зменшення судом неустойки.
Щодо заявленого клопотання суд зазначає таке.
Положеннями ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).
Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності суд, з урахуванням усіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір.
При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд, крім розміру збитків, повинен також враховувати: ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.
Зважаючи на обставини справи, суд не вбачає їх винятковими, крім того, розмір пені за порушення договірних зобов'язань не є надмірно великим, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами скрутного матеріального становища товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» станом на момент розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені, передбаченого позовними вимогами.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» (52201, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, 22; ідентифікаційний код 04947995) на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона; ідентифікаційний код 20915546) штрафні санкції в сумі 32711,69 грн та 1921,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона; ідентифікаційний код 20915546);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» (52201, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, 22; ідентифікаційний код 04947995).
Повне рішення складено та підписано судом 11.06.2019.
Суддя О.Г. Смородінова