03 червня 2019 року Справа № 915/17/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участю представника позивача - Опанюк Д.Г., довіреність б/н від 28.12.2018
представник відповідача в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, пр.-т Перемоги, буд.14) в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту), 54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, 23
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон”, 54002, м.Миколаїв, Каботажний спуск, 1
про: стягнення 67 623,00 грн.,
Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою №21/18-01-02/вих/18 від 03.01.2019 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” заборгованості у розмірі 67 623,00 грн. а також судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати спеціалізованих послуг по забезпеченню проведення криголамних робіт в період льодової компанії, що були надані та розраховані позивачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню” № 405 від 03.06.2013 (далі - Перелік) і Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 №1059, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.01.2014 за №72/24849 (далі - Тарифи) та мають бути оплачені відповідачем відповідно до вказаних нормативних актів. Нарахування плати за послуги здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту, що визначено у абзаці 2 пункту 1.4, абзаці 2 пункту 2.1 Тарифів. Нарахування плати за послуги здійснюється за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту, що визначено у абзаці другому пункту 2.1 Тарифів. Податок на додану вартість нараховується та сплачується відповідно до вимог Податкового кодексу України, що визначено у пункті 1.7 Тарифів.
Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 04.01.2016 №1-А/2016 оголошений початок льодової кампанії з 00:00 05.01.2016. Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 15.02.2016 №2-А/2016 оголошено завершення льодової кампанії з 12:00 15.02.2016.
Протягом періоду оголошеної льодової компанії ДП „АМПУ” в особі Миколаївської філії ДП „АМПУ” (адміністрація Миколаївського морського порту) забезпечило безпечні умови для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден ТОВ СП „Нібулон” в межах акваторії морського порту Миколаїв. Вартість послуг з забезпечення проведення криголамних робіт склала 67 623,00 грн. грн. з ПДВ (50 759,21 грн. + 16 863,79 грн.), яка включена до рахунку від 15.01.2016 №02021512 та від 15.01.2016 №02051512. Вказані рахунки були виставлені відповідачу та отримані ним факсом та особисто представником відповідача.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області №20 від 10.01.2019 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №915/17/19, визначено, що підставою призначення повторного автоматизованого розподілу справи №915/17/19 є тимчасова непрацездатність головуючого судді Алексєєва А.П. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №915/17/19 призначено головуючому судді Семенчук Н.О.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07 лютого 2019 року.
Відповідач у наданому до суду відзиві та запереченнях від 18.03.2019 проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що:
- забезпечення проведення криголамних робіт є спеціалізованою послугою, яка надається у морських портах за державними фіксованими цінами. Факт встановлення за послугу регульованої ціни, а не договірної ціни не змінює їх правову природу. Сам факт встановлення за послугу державної регульованої ціни не є достатньою правовою підставою для стягнення коштів без факту реальності надання послуги.
- позивач безпідставно вважає що зобов'язання відповідача сплатити тариф (державна регульована ціна) виникає лише з факту перебування судна в акваторії порту без факту виконання ним «послуг з забезпечення проведення криголамних робіт». За саме лише безпечне проходження судна в акваторію порту оплачується корабельний збір. Дії позивача по забезпеченню проведення криголамних робіт в період дії льодової кампанії з метою забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту, є послугою, яка надається заздалегідь невизначеному колу суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії. Які в силу самого лише факту входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період, є споживачами такої послуги, адже вони є тими особами, яким позивач зобов'язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій шляхом проведення криголамних робіт. Таким чином, підставами виникнення спірного зобов'язання є: проведення криголамних робіт зі сторони порту, що мають наслідком безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту та, відповідно, дії судновласника по здійсненню власної господарської діяльності, під час оголошеної льодової кампанії, які свідчать про споживання ним вказаних послуг. Саме дії позивача у вигляді проведення криголамних робіт - є передумовою послуги «забезпечення проведення криголамних робіт», які мають споживатись в період льодової кампанії. Оскільки саме своєчасне, системне та в достатньому обсязі проведення колки криги (криголамних робіт) призводить до наявного результату, який споживає контрагент. Проведення колки криги не входить до обсягу послуг, які сплачуються в складі корабельного збору і саме факт їх проведення відшкодовується за рахунок іншого платежу. Факт здійснення «проведення криголамних робіт зі сторони порту» є обов'язковою передумовою і підставою виникнення спірного зобов'язання і саме це створює умови для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту в період оголошення льодової компанії в порту, оскільки потребує додаткового проведення криголамних робіт понад обсяг послуг які оплачується корабельним збором. Відповідно до Обов'язкових постанов по порту Миколаїв «у період оголошення льодової кампанії Адміністрація порту забезпечує проведення криголамних робіт в акваторії морського порту Миколаїв, стягує плату згідно з чинним законодавством». Тобто це прямий обов'язок Адміністрації порту провести криголамні роботи в акваторії порту власним флотом або субпідрядним. Позивачем не надано доказів здійснення колки криги в період льодової компанії або замовлення вчинення даних дій у третіх осіб (субпідрядників).
- заходи з безпеки мореплавства, які вживались капітаном порту під час льодової кампанії і перелічені позивачем, не можуть бути прийняті як доказ з надання «послуг з забезпечення проведення криголамних робіт», оскільки відповідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про морські порти України», функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності. Державний нагляд (контроль) не є платним, тому вказані позивачем дії капітана морського порту з нагляду за мореплавством у морському порту не можуть вважатись господарською послугою. Крім того позивач плутає «заходи з проведення льодової компанії» які проводять капітани морських портів як координатори з проведення льодових операцій (функції нагляду) з «послугою з забезпечення проведення криголамних робіт», які надаються ДП «АМПУ» суднам (господарська послуга за державними цінами). Позивачем. В порушення ст.74, 77 ГПК України, не доведено, що він вчинив дії, які спричинили корисний ефект (створили послугу), яка могла бути спожита відповідачем.
- між даними сторонами вже розглядався аналогічний спір по справі №915/862/15 з тих же підстав та з того ж предмету позову, по якому рішення суду набрало законної сили - судами було встановлено, що умовами договору від 04.10.2010 №7-С сторони погодили, що порт надає послуги згідно з письмовими заявками агенту з обслуговування суден, тому належним доказом замовлення послуг з криголамного проведення суден повинна бути відповідна заявка. Відсутність вказаних доказів виключає можливість стягнення плати за надання відповідних послуг, у зв'язку з недоведеністю їх надання. Посилання скаржника на Положення тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 26.12.2013 №1059, не можуть вважатися достатньою правовою підставою для стягнення коштів, оскільки вказані тарифи встановлюють розмір тарифів, проте підстави виникнення зобов'язань зі сплати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт тарифами не врегульовано;
- відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При послугах продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Таким чином предметом судового дослідження є фактичні дії позивача з проведення криголамних робіт, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами здійснення криголамних робіт, що спростовує твердження позивача, що надання ним послуг “забезпечення проведення криголамних робіт” підтверджується відсутністю скарг;
- факт здійснення “проведення криголамних робіт зі сторони порту” є обов'язковою передумовою і підставою виникнення спірного зобов'язання і саме це створює умови для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту. Однак, взимку 2015-2016 років морський порт Миколаїв не проводив криголамні роботи в акваторії порту та ділянках водного простору, по яких здійснюють рух судна відповідача (ні під час руху цих суден, ні заздалегідь, оскільки взагалі не проводив криголамних робіт у зазначений період), у зв'язку з чим відсутні підстави для вимог по оплаті відповідачем послуг із забезпечення проведення криголамних робіт оскільки відсутній факт проведення таких робіт. Відсутність вказаних доказів виключає можливість стягнення плати за надання відповідних послуг, у зв'язку з недоведеністю їх здійснення. Відсутні докази, які свідчили б про фактичне виконання позивачем відповідних криголамних робіт (із зазначенням часу та конкретного місця, обсягу та порядку проведення криголамних робіт). Відсутність вказаних доказів виключає можливість стягнення плати за надання відповідних послуг, у зв'язку з недоведеністю їх здійснення. Крім того позивачем не надані докази фактичного утворення льодового покрову саме на ділянках водного простору, по яких здійснюють рух судна відповідача;
- відносно вимог заявлених в рахунку №02051512 від 15.01.2016 вказує, що причали морського терміналу ТОВ СП «Нібулон» не входять до акваторії морського порту Миколаїв, межі якої визначені постановою КМ України «Про межі акваторії морського порту Миколаїв» від 22.10.2008 №934 у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині є безпідставними. Відповідач самостійно здійснює колку криги біля своїх причалів власними засобами. Позивач не здійснював колки криги біля причалів ТОВ СП «Нібулон», не надав послуг відповідачу біля причалів морського терміналу ТОВ СП «Нібулон». Крім того судна повертались до причалів ТОВ СП «Нібулон» для відстою, оскільки це місце їх базування про що зазначено в довідках ІДПЕ доданих позивачем до позову. Зазначені в даному рахунку судна фізично не могли здійснювати завантаження для подальшого довантаження великотоннажного судна «JS ІНФОРМАЦІЯ_1 », оскільки це судно вже залишило порт Миколаїв , а вказані позивачем судна за датами вказаними позивачем здійснювали перехід (в баласті) до місця базування для відстою.
Позивач у наданій до суду відповіді на відзив зазначає, що :
- відповідач у відзиві помилково вважає, що нормативний акт не передбачає підстав виникнення зобов'язань зі сплати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт. Це твердження відповідача спростовується абзацом другим пункту 2.1 “Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт”, які затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 №1059, який передбачає нарахування плати для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту - за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту. Таким чином, підстави виникнення спірних зобов'язань передбачені абз.2 п.2.1 Тарифів.
- оскільки спірна послуга підлягає державному регулюванню, що визначено ч.2 ст.21 Закону України „Про морські порти України", а також постановою КМУ від 03.06.2013 №405, то саме акти цивільного законодавства визначають зобов'язання сторін, а не договір, як безпідставно стверджує відповідач. Діюче законодавство не передбачає надання заявки на спірні зобов'язання, не передбачає замовлення послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, не передбачає укладення договору щодо їх надання, не передбачає складення та/або направлення відповідачу приймально-здавальних актів та підтверджуючих документів щодо надання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт та/або проведення таких робіт, тощо;
- зобов'язання щодо сплати вартості послуг з забезпечення проведення криголамних робіт виникли у ТОВ СП „Нібулон" на підставі настання певних подій, та не потребують наявності будь-яких інших документів, ніж ті, які додані до позову та підтверджують факт входу, виходу суден ТОВ СП „Нібулон" з акваторії морського порту Миколаїв на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту та виконання ними вантажних операцій на рейді;
- відповідач безпідставно ототожнює поняття „послуги із забезпечення проведення криголамних робіт" та „проведення криголамних робіт". Надання послуг та проведення робіт не є тотожними поняттями, тому послуга не може підтверджуватись проведенням робіт. Проведення робіт, на відміну від послуг, завжди має певний осяжний матеріальний результат. Послуга із забезпечення проведення криголамних робіт полягає у діяльності ДП „АМПУ", що являється об'єктом зобов'язання, яка має нематеріальний ефект. „Забезпечити" означає - зробити можливим. Це випливає, зокрема із змісту ч.2ст.136 ГПК України щодо забезпечення позову, а саме - “забезпечення позову допускається ..., якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду...”. Отже послуга із забезпечення проведення криголамних робіт означає діяльність ДП „АМПУ", яка зробить можливим проведення криголамних робіт. Отже ця послуга не означає безпосереднє проведення криголамних робіт та не означає обов'язок їх проведення саме ДП „АМПУ". Діяльність ДП „АМПУ" полягає у визначенні правил плавання суден у льодових умовах (обов'язкові постанови по порту, паспорт акваторії порту, інструкція щодо захисту гідротехнічних споруд і акваторії від дії льоду тощо), контроль за дотриманням діючих законів та встановлених правил щодо плавання суден в льодових умовах, збирання та аналіз інформації щодо льодової обстановки та погодних умов, визначення суден (буксирів, криголамів) для проведення криголамних робіт, введення додаткових обмежень плавання залежно від льодової обстановки, погодних умов та льодового класу суден, організація формування караванів, визначення суден, які можуть плавати в льодових умовах самостійно, тощо. Безпосереднє проведення криголамних робіт (криголамне проведення суден до/від причалів, швартування, переш вартування в льодових умовах, рух, суден в межах акваторії порту в льодових умовах тощо) не є обов'язком ДП «АМПУ» та виконується згідно договорів між судновласниками та власниками криголамів та/або буксирів) - під наглядом та контролем ДП «АМПУ» згідно вимог встановлених законодавством, а також у випадках, передбачених законодавством - згідно правил, встановлених ДП «АМПУ»;
- судна ТОВ СП „Нібулон" не є суднами портового флоту та не належать до групи Е, оскільки: не здійснювали портове буксирування, не є об'єктами портової інфраструктури, зокрема не розташовані в межах території та акваторії морського порту і не призначені для забезпечення безпеки мореплавства, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) в морському порту, не належать порту. Відповідач отримав плату за перевезення вантажу від морського терміналу ТОВ СП „Нібулон" до зовнішнього рейду Миколаївського морського порту у складі вартості вантажу, оскільки згідно доручень на відвантаження експортних вантажів умови поставки FOB передбачають включення вартості перевезення до ціни товару. Таким чином перевезення є комерційними;
- відповідач безпідставно посилається на необхідність видання наказу Укрморрічінспекцією для регулювання спірних відносин. Видання такого наказу не впливає на спірні зобов'язання, оскільки капітан відповідного порту має право самостійно оголосити про початок або кінець льодової кампанії в зоні дії порту;
- відповідач безпідставно зазначає, що зобов'язання щодо оплати послуг не виникли у зв'язку з фактичним нездійсненням взимку 2015-2016 криголамних робіт на зовнішньому рейді порту і в ділянці операційної акваторії у причалів морського терміналу ТОВ СП «Нібулон». Законодавство не передбачає оплату послуг в залежності від проведення криголамних робіт та/або фактичного утворення льодового покрову. Надання послуг та проведення робіт не є тотожними поняттями, тому послуга не може підтверджуватись проведенням робіт;
- рахунки №02021512 від 15.01.2016, №02051512 від 15.01.2016 не є та не можуть бути первинними документами, на підставі якого виникає спірне зобов'язання. У акті наданих послуг №02071512 від 15.01.2016, №02031512 від 15.01.2016 зазначено: “Послуги надані у повному обсязі. Сторони одна до одної претензій не мають”. У акті наданих послуг №02031512 від 15.01.2016, зазначено «Виконавець надав, а замовник прийняв послуги щодо надання судну умов для безпечного входу до порту, стоянки в порту, виходу з порту та інших послуг». Рахунки №02021512 від 15.01.2016, №02051512 від 15.01.2016 та акти наданих послуг №02021512 від 15.01.2016, №02051512 від 15.01.2016 вручались представнику відповідача, що підтверджується витягом із журналу реєстрації рахунків. Вказані вище обставини свідчать про своєчасне направлення відповідачу зазначених рахунків та його обізнаність із вартістю зобов'язання, безпідставність твердження відповідача щодо неможливості виконання зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.02.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 18 березня 2019 року.
Підготовче засідання призначене на 18 березня 2019 року було відкладено на 11 квітня 2019 року.
У зв'язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відрядженні, підготовче засідання у справі №915/17/19 призначене на 11 квітня 2019 року не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.04.2019 підготовче засідання призначено на 16 квітня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/17/19 до судового розгляду по суті на 21 травня 2019 року.
У судовому засіданні 21.05.2019 було оголошено перерву до 03 червня 2019 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Державне підприємство „Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) отримало заявки ТОВ СП «Нібулон» від 28.12.2015 №16437/3-15/33 (а.с.27), № 16438/3-15/33 від 28.12.2015 (а.с.28), №16439/3-15/33 від 28.12.2015 (а.с.29), в яких ТОВ СП «Нібулон» просить Адміністрацію дозволити дозавантаження судна «JS RHIN» кукурудзою у кількості близько 20 000 т. на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) силами та засобами ТОВ СП “Нібулон”.
Так, 01.01.2016 судно «JS RHIN» прийшло в порт Миколаїв без вантажу, що підтверджується загальною декларацією (General Declaration) про прихід судна (а.с.42).
04.01.2016 судно «JS RHIN» прийшло на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків) з вантажем кукурудзи в кількості 40 244,13 т., що підтверджується загальною декларацією (General Declaration) про відхід судна (а.с.43).
Для виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту суднами ТОВ СП «Нібулон», а саме крановим судном «Святий Миколай», буксиром «Лідіївський», баржею «НБЛ-018», буксиром «Нібулон-5», буксиром «Баштанський», баржею «НБЛ-011», буксиром «Нібулон-4», баржею «НБЛ-023», буксиром «Нібулон-6», баржею «НБЛ-007», баржею «НБЛ-019» з 09.01.2016 по 15.01.2016 було здійснено 18 заходжень в межі акваторії морського порту Миколаїв, що підтверджується наданими позивачем дорученнями, коносаментами, довідками Інспекції державного портового нагляду, здавальними актами, вантажними маніфестами.
15.01.2016 завершено навантаження ТОВ СП «Нібулон» на судно «JS RHIN» 17 628,358 т. кукурудзи на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) згідно виданих ТОВ СП «Нібулон» доручень, що підтверджується відповідними здавальними актами, вантажними маніфестами від 15.01.2016, коносаментами від 15.01.2016, загальною декларацію про вихід судна «JS RHIN» від 15.01.2016.
Використання місця для перевантаження вантажу на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) силами та засобами ТОВ СП «Нібулон» підтверджується актом наданих послуг №02071512 від 15.01.2016 (т.1 а.с.98).
15.01.2016 судно «JS RHIN» вийшло з зовнішнього рейду Миколаївського морського порту (Очаків) з 57 872,471 т. кукурудзи, що підтверджується загальною декларацією про вихід від 15.01.2016 (т.1 а.с.96).
Позивач у позовній заяві зазначає, що для виконання вантажних операцій з навантаження у морському терміналі ТОВ СП «Нібулон» (операційна акваторія причалів цього морського терміналу) суднами ТОВ СП «Нібулон», а саме крановим судном «Святий Миколай», буксиром «Лідіївський», баржею «НБЛ-019», буксиром «Нібулон-5», буксиром «Баштанський», баржею «НБЛ-007», буксиром «Нібулон-4», баржею «НБЛ-018», буксиром «Нібулон-6», баржею «НБЛ-023», баржею «НБЛ-011» з 05.01.2016 по 15.01.2016 було здійснено 14 заходжень в межі акваторії морського порту Миколаїв, в підтвердження чого посилається на доручення, коносаменти на баржі, довідки Інспекції державного портового нагляду, здавальні акти, загальні декларації.
Відповідно до матеріалів справи, Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 04.01.2016 №1-А/2016 оголошений початок льодової кампанії з 00:00 05.01.2016. Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 15.02.2016 №2-А/2016 оголошено завершення льодової кампанії з 12:00 15.02.2016 (т.1 а.с.157, 158).
Позивач зазначає, що протягом періоду оголошеної льодової кампанії ДП „АМПУ” в особі Миколаївської філії ДП „АМПУ” (адміністрація Миколаївського морського порту) забезпечило безпечні умови для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден ТОВ СП „Нібулон” в межах акваторії морського порту Миколаїв.
Вартість послуг з забезпечення криголамних робіт у сумі 50 759,21 грн. з ПДВ була включена до рахунку від 15.01.2016 №02021512. Відповідний рахунок був виставлений відповідачу та отриманий ним факсом та особисто представником ТОВ СП «Нібулон».
Вартість послуг з забезпечення криголамних робіт у сумі 16 863,79 грн. з ПДВ була включена до рахунку від 15.01.2016 №02051512. Відповідний рахунок був виставлений відповідачу та отриманий ним факсом та особисто представником ТОВ СП «Нібулон».
Зазначені послуги відповідачем не сплачені.
У зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 67 623,00 (50 759,21 грн. + 16 863,79 грн.) заборгованість за послуги з забезпечення проведення криголамних робіт.
Предметом спору у даній справі є вимоги Порту про стягнення з відповідача вартості наданої спеціалізованої послуги по забезпеченню проведення криголамних робіт в період льодової кампанії, що були надані та розраховані позивачем на підставі Переліку і Тарифів.
Щодо стягнення вартості послуг з забезпечення проведення криголамних робіт у сумі 50 759,21 грн. з ПДВ, які включені до рахунку від 15.01.2016 №02021512 слід зазначити наступне.
Згідно ст.11 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Законом України “Про морські порти України” від 17.05.2012 регулюються відносини у сфері портової діяльності, зокрема, даний Закон встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об'єктів портової інфраструктури (ст.2 Закону).
Відповідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України “Про морські порти України” функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.
Відповідно до ст.19 Закону України “Про морські порти України” у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.
Частиною 2 ст.21 вказаного Закону встановлено, що перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.
Згідно з Переліком спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 405 від 03.06.2013, до спеціалізованих послуг віднесено, зокрема, забезпечення проведення криголамних робіт.
Відповідно до п.2.1 Тарифів нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії із суден груп А, Б за тарифами, визначеними в таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих Тарифів, у такому порядку: для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту - за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту (за винятком випадків, коли такий вхід/вихід в межі / за межі акваторії морського порту пов'язаний виключно із проходженням судноплавним каналом та/або тимчасовою стоянкою на якірній стоянці (зовнішньому рейді) морського порту, які включено до меж акваторії відповідного морського порту, без виконання інших операцій в межах акваторії такого морського порту) за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів.
Пунктами 1.2., 1.3., 1.4. Тарифів встановлено, що сплата послуг із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється за ставками, визначеними в додатку 2 до цих Тарифів, на користь ДП “Адміністрація морських портів України”. Розрахунок вартості послуг із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт встановлюються на послуги із забезпечення умов для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії.
Правовий аналіз наведених вище нормативних приписів свідчить, що дії позивача по забезпеченню проведення криголамних робіт в період дії льодової кампанії з метою забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту, є послугою, яка надається заздалегідь невизначеному колу суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії, які в силу самого лише факту входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період, є споживачами такої послуги, адже вони є тими особами, яким позивач зобов'язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій шляхом проведення криголамних робіт.
Згідно з ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України, під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Відповідно ч.1 ст.3 Закону України “Про морські порти України” законодавство про морські порти ґрунтується на Конституції України та складається з цього Закону, Кодексу торговельного мореплавства України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, законів України "Про транспорт", "Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
У відповідності до ст.1 Господарського Кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Згідно з ч.3 ст.4 Господарського Кодексу України до господарських відносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані Кодексом торговельного мореплавства України, застосовуються правила цього Кодексу.
Частиною 1 ст.3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно ч.1, 3 ст.189 Господарського Кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Згідно з ч.1 ст.21 Закону України “Про морські порти України” тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
У пункті “г” пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 Мінінфраструктури, зазначено, що за погодженням з Кабінетом Міністрів України тимчасово до утворення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, встановлює: тарифи в іноземній валюті на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013 затверджені “Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт”.
Таким чином, “послуги із забезпечення проведення криголамних робіт” є господарською послугою, яка надається за державними регульованими цінами (тарифами).
Відповідно преамбули наказу Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013 наказ прийнятий відповідно до статті 21 Закону України "Про морські порти України", підпункту "г" пункту 2 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 (із змінами)), постанови Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року №405 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню" - які встановлюють повноваження в межах державного регулювання ціни (тарифу) на спеціалізовані послуги, які надаються в морських портах.
Згідно Закону України "Про природні монополії" від 20.04.2000, №1682-III суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій згідно з цим Законом є ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.
Так, факт встановлення за послугу державної регульованої ціни, а не договірної ціни - не змінює їх правову природу. Сам факт встановлення за послугу державної регульованої ціни не є достатньою правовою підставою для стягнення коштів без факту реальності надання послуги.
Правовий аналіз ст.19 ч.2 ст.21 Закону України “Про морські порти України” та Наказу Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013 свідчить, що дії позивача по забезпеченню проведення криголамних робіт в період дії льодової кампанії з метою забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту, є послугою, яка надається заздалегідь невизначеному колу суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії, які в силу самого лише факту входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період, є споживачами такої послуги, адже вони є тими особами, яким позивач зобов'язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій шляхом проведення криголамних робіт.
Отже, підставами виникнення спірного зобов'язання є: проведення криголамних робіт зі сторони порту, що мають наслідком безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту та, відповідно, дії судновласника по здійсненню власної господарської діяльності, під час оголошеної льодової кампанії, які свідчать про споживання ним вказаних послуг.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.10.2017 по справі №915/111/17.
Згідно з чинним цивільним і господарським законодавством України, у тому числі приписами гл.61, 63 ЦК України, зокрема ст.901 ЦК України зобов'язання по оплаті робіт/послуг виникає за умови, якщо такі роботи і послуги реально надавались (виконувались).
Сталим є розуміння послуги як дії, що приносить користь. Послуга - це діяльність, результати якої не мають, як правило, матеріального виразу, вони реалізуються і споживаються в процесі здійснення цієї діяльності.
Отже, саме дії щодо своєчасного проведення в достатньому обсязі колки криги призводить до наявного результату по забезпеченню проведення криголамних робіт, який споживає відповідач.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем доказів в підтвердження вчинення дій щодо проведення колки криги (криголамних робіт) в період дії льодової кампанії не вказано та до суду не надано.
Заходи з безпеки мореплавства, які вживались капітаном порту під час льодової компанії і перелічені позивачем у відповіді на відзив, не можуть бути прийняті як докази з надання “Послуг з забезпечення проведення криголамних робіт”, оскільки відповідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України “Про морські порти України” функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.
Відповідно ч.2 ст.14 Закону України “Про морські порти України” нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту.
Згідно ст.75 КТМ України капітаном морського порту здійснюється державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті.
Державний нагляд (контроль) не є платним, тому вказані позивачем дії капітана морського порту з нагляду за мореплавством у морському порту не можуть вважатись господарською послугою.
Щодо стягнення вартості послуг з забезпечення проведення криголамних робіт у сумі 16 863,79 грн. з ПДВ, які включені до рахунку від 15.01.2016 №02051512 слід зазначити наступне.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про морські порти України», межі акваторії морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України без порушення меж акваторії суміжних морських рибних портів та річних портів. Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністів України відповідно до закону.
Межі акваторії морського порту Миколаїв визначені Постановою Кабінету Міністрів України «Про межі акваторії морського порту Миколаїв№ від 22.10.2008 №934.
Згідно листа капітана Миколаївського морського порту №КП-26/075-16 від 26.05.2016, причали ТОВ СП «Нібулон» мають наступні координати: 46 грд. 56хв. 32 сек.Пн.Ш (46,9422 GPS); 31 грн. 58хв. 55 сек. Сх.Д (31,9820 GPS). (т.1 а.с.209).
Згідно плану схеми від межі причалів ТОВ СП «Нібулон» до межі акваторії порту 800 м. (т.1 а.с.210).
Таким чином, дані координати та відповідно і причали ТОВ СП «Нібулон» не входять до меж, визначених в Постанові Кабінету Міністів України «Про межі акваторії морського порту Миколаїв» від 22.10.2008 №934.
Так, віднесення будь-яких об'єктів до меж морського порту відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністів України.
До рахунку від 15.01.2016 №02051512 позивачем було включено відповідну плату по крановому судну «Святий Миколай», буксиру «Лідіївський», баржі «НБЛ-019», буксиру «Нібулон-5», буксиру «Баштанський», баржі «НБЛ-007», буксиру «Нібулон-4», баржі «НБЛ-018», буксиру «Нібулон-6», баржі «НБЛ-023», баржі «НБЛ-011».
Відповідач зазначає, що вказані судна не могли здійснювати завантаження для подальшого довантаження великотоннажного судна « ІНФОРМАЦІЯ_1 », оскільки воно залишило порт Миколаїв, а вказані позивачем судна у зазначені дати здійснювали перехід (в баласті) до місця базування відстою.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 ГПК України).
Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Позивачем не було надано до суду жодних доказів виконання вантажних операцій суднами, які включені у рахунок від 15.01.2016 №02051512.
Враховуючи положення ч. 1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовує наведених вище висновків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати у відповідності до ст.129 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 03.06.2019, повний текст рішення складено та підписано 10.06.2019.
Суддя Н.О. Семенчук