11 червня 2019 року Справа № 915/1548/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,
розглянувши матеріали
позовної заяви фізичної особи-підприємця Жолудь Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до відповідача: Миколаївської міської ради (вул.. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001)
про визнання договору поновленим, визнання додаткової угоди укладеною,
06.06.2019 позивач звернувся до господарського суду з позовної заявою (вх. №9505/19 від 06.06.2019) до відповідача, якою просить суд:
- визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївською міською радою та фізичною особою - підприємцем Жолудем Олександром Вікторовичем , який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 13.03.2014 за №10105, земельної ділянки кадастровий номер 48101366900:072:02001:000747, загальною площею 61 кв.м, переданої для обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу з торговельним павільйоном по просп. Корабелів ріг просп. Жовтневого;
- визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 13.03.2017 за №10105 укладеною у редакції позивача, наведеній у позовній заяві.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1548/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Відповідно до ч. 3 ст. 164 ГПК України, у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Як витікає з системного аналізу наведених норм, у разі неможливості подати ті чи інші докази, позивач зобов'язаний зазначити про це в позові та заявити клопотання про їх витребування.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме: до позовної заяви не додано належних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, про що свідчить акт відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області.
За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб -1921,00 грн., за майнову вимогу - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява містить дві немайнові позовні вимоги, за кожну з яких має бути сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн.
Таким чином, загальна сума судового збору за подання даного позову становить 3842,00 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що у відповідності до ч.ч.2, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог п.5.27 "Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Додані позивачем до позовної заяви копії письмових доказів не засвідчені належним чином.
Крім того, відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено акт б/н від 06.06.2019, яким встановлено, що до позовної заяви додано документ, який не вказано в переліку додатків, а також в п.9 зазначено документ, який не додано до позовної заяви.
Відповідно до приписів ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 176, 234 ГПК України, господарський суд -
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця Жолудя Олександра Вікторовича (вх. №9505/19 від 06.06.2019) - залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3. Надіслати позивачеві акт відділу документального забезпечення Господарської суду Миколаївської області від 06.06.2019 про недоліки переліку додатків до позовної заяви.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.О.Ржепецький