83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.02.10 р. Справа № 32/91пн
Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної
при секретарі судового засідання: Ю.П. Фесечко
за участю представників сторін
від позивача: Аверочкина Н.О. довіреність від 04.09.09р.
від відповідача: не з'явився
у справі за позовом: Селянського фермерського господарства „Воля” с. Лисиче
до відповідача: Амвросіївської районної державної адміністрації м. Амвросіївка
про зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки.
Позивач, Селянське фермерське господарство „Воля” с. Лисиче, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Амвросіївської районної державної адміністрації м. Амвросіївка про зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на необхідність зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки площею 8,0га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (земель запасу), розташованої на території Лисиченської сільської ради, на підставі проекту відведення земельної ділянки, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю „Землевпорядна фірма „Лан”.
Відповідач в ході судового розгляду справи заперечував проти задоволення позову, посилаючись на безпідставність вимог СФГ „Воля”, про що зазначив у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
З метою взяття земельної ділянки в довгострокову оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 12.03.06р. СФГ „Воля” звернулось з письмовою заявою до відповідача, у якій висловило прохання щодо надання дозволу на розробку проекту устрою земельної ділянки площею 8,0га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (земель запасу), розташованої на території Лисиченської сільської ради.
15.11.06р. відповідачем було прийнято розпорядження про надання дозволу позивачу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право довгострокової оренди терміном на 49 років на земельну ділянку загальною площею 8,0га ріллі, із земель державної власності сільськогосподарського призначення (земель запасу), що розташована за межами населених пунктів на території Лисиченської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю „Землевпорядна фірма „Лан” була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право довгострокової оренди СФГ „Воля” на земельну ділянку.
Проте, на момент звернення позивача до суду з позовом договір оренди земельної ділянки не укладений.
При наведених обставинах позивач вважає, що земельна ділянка, на яку він претендував, звертаючись з заявою від 12.03.06р., фактично в порушення його прав виділена іншій особі - громадянину Кириленко В.О.
Оцінюючи доводи позивача, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дійсно, звертаючись з заявою від 12.03.06р., бажав отримати земельну ділянку, яка перебувала в оренді громадянина Лізогубенко П.М.
Але ж, ані в розпорядженні від 15.11.06р., ані у висновку районної земельної комісії (протокол № 25 від 13.08.06р.) не вказано, що дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою надавався саме по відношенню до земельної ділянки, яка раніше знаходилась в користуванні Лізогубенко П.М.
При цьому, викопіювання зі схеми землекористування Лисиченської сільської ради площею 8,0га (т. 1 арк. справи 115) не може бути прийнято, як належний доказ у справі, оскільки, цей документ: а) не датований, б) не містить конкретних позначень щодо меж місця розташування земельної ділянки та інше, в) і, як вказано вище, в розпорядженні від 15.1.06р. не має посилань на зазначений документ.
Крім того, на вимогу суду представником відповідача (начальником відділу Держкомзему у Амвросіївському районі Донецької області) були надані письмові пояснення та докази, з яких вбачається, що спірна земельна ділянка (яку раніше орендував Лізогубенко П.М.) за наслідками розпорядження КСП „Амвросіївське” знаходиться у власності Озерчука М.Г. (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДН № 114190 від 08.12.05р.) та Кучеренка М.В. (державний акт на право власності на земельну ділянку від 08.12.05р.) - колишніх членів КСП „Амвросіївське” (т. 2 арк. справи 28-32).
Зазначені державні акти видані 08.12.05р., тобто, до моменту прийняття розпорядження відповідачем про надання дозволу позивачу на розробку відповідної технічної документації.
В теперішній час власники земельної ділянки громадяни Озерчук М.Г. та Кучеренко М.В. передали її в оренду ТОВ „Агросервіс” за договором оренди від 02.01.07р. (т. 2 арк. справи 25-26).
Також, Кириленко В.О. з 2002р. є орендарем іншої земельної ділянки, ніж та, яку мав намір отримати в оренду позивач. Це підтверджується матеріалами технічної документації земельної ділянки, зокрема - актом від 14.04.08р. встановлення меж земельної ділянки в натурі відповідно до договору оренди земельної ділянки від 02.07.07р. (т. 2 арк. справи 14), з якого вбачається, що суміжними користувачами землі є на південному сході громадяни - Озерчук М.Г. та Кучеренко М.В., на сході, півночі та заході - Лисиченська сільська рада, а суміжними користувачами землі, яку орендував Лізогубенко П.М. - з півночі Кириленко В.О., зі сходу Лисиченська сільська рада, з заходу та півдня СТОВ „Амвросіївське” (т. 1 арк. справи 130).
Наведені обставини спростовують твердження позивача про те, що спірна земельна ділянка, в порушення його першочергового права (як претендента на її оренду), знаходиться в користуванні у громадянина Кириленка В.О.
Що стосується посилання позивача на протиправність виділення земельної ділянки Кириленку В.О. за договором оренди, суд вважає за необхідне вказати наступне.
По-перше, як вказано вище, Кириленко В.О. є орендарем іншої земельної ділянки, ніж спірна. Право оренди первісно виникло за договором 2002р. та, в подальшому, на підставі заяви Кириленка В.О., поданої у лютому 2006р., було видане розпорядження № 213 від 30.03.06р. „Про продовження терміну договору оренди земельної ділянки ПП Кириленку В.О.” та укладено договір оренди у лютому 2007р.
До речі, технічна документація позивача виготовлена у липні 2007р.
Тобто, заява позивача про виділення земельної ділянки, технічна документація щодо її виділення були подані СФГ „Воля” пізніше, ніж Кириленко В.О., а тому - взагалі не має підстав стверджувати про те, що його права порушені тим, що виділена інша земельна ділянка ПП Кириленко В.О.
По-друге, розпорядження щодо виділення землі Кириленко В.О. та сам договір оренди не ос порені та не визнані недійсними, та, отже, в силу ст. 204 ЦК України, є правомірними правочинами.
Викладене свідчить про цілковиту безпідставність тверджень позивача щодо заявлених позовних вимог. Таким чином, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог Селянського фермерського господарства „Воля” с. Лисиче до Амвросіївської районної державної адміністрації м. Амвросіївка про зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки.
Рішення набирає законної сили 09.03.2010р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Суддя