Справа № 2- 80\2010
смт. Ратне 16 березня 2010 року
Ратнівський районний суд Волинської області в складі:
головуючої судді - Фазан О.З.,
за участю секретаря - Приймачук О.М.,
позивачки - ОСОБА_1,
представників відповідачів - Токарського В.Л., Куцевича Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу « Замшанівський», Замшанівської сільської ради, управління Держкомзему у Ратнівському районі Волинської області про визнання права власності на земельну частку ( пай), -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів - сільськогосподарського виробничого кооперативу « Замшанівський», Замшанівської сільської ради про визнання права власності на земельну частку ( пай) в порядку спадкування.
З клопотанням сторін ухвалою суду до участі в справі залучено в якості співідповідача управління Держкомзему у Ратнівському районі Волинської області.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що її мама ОСОБА_4, працювала в колгоспі ім.Чапаєва, на даний момент правонаступником якого являється СВК «Замшанівський», з 08.03.1949 року по 31.12.1977 рік, що підтверджується довідкою №126 від 05.05.2008 року, виданою правлінням СВК «Замшанівський». Вийшла на пенсію як член колгоспу ім.Чапаєва, що підтверджується довідкою №6 від 02.02.2009 року, виданою правлінням СВК «Замшанівський».Після смерті матері, яка померла 23.01.1997 року, як донька померлої прийняла спадщину.
Державний акт на право колективної власності на землю видано КСП ім. Чапаєва 23.10.1995 року . При реорганізації КСП ім. Чапаєва на СВК « Замшанівський» її покійна мати не була включена до списку колгоспних пенсіонерів, що мають право на земельну частку ( пай) помилково.
За життя матері та після її смерті неодноразово зверталася до адміністрації СВК « Замшанівський» по питанню виділення земельної частки ( паю) матері, але її запевняли, що належна матері частка знаходиться в оренді кооперативу.
Після письмового звернення до адміністрації Замшанівської сільської ради 10.10.2003 року її покійну маму рішенням сесії включили до списку в додаток № 1 до державного акту на право колективної власності на землю ( пай) у розмірі 1,97 умовних кадастрових гектарів із земель резерву сільської ради. Рішення сільської ради не було виконано з невідомих їй причин.
Позивач підтримала позовні вимоги , просить їх задовольнити. Додатково пояснивши, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4. Проте, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася, як із письмовими заявами до відповідачів про виділення їй земельної частки ( паю). Лише у 2003 році звернулася із письмовою заявою до сільської ради, яка прийняла рішення про включення померлої матері в додатковий список в додаток 1 до Державного акту на право колективної власності на землю.
Відповідач - сільський голова ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснивши, що розпаювання земель колгоспу ім. Чапаєва було 26 червня 2006 року. Комісія з реорганізації колгоспу ім. Чапаєва працювала до 2000 року. Члени КСП, які звернулися із заявами про включення їх в списки осіб, що мають право на земельну частку ( пай) , але помилково не включені, рішенням сільської ради були включені в додаткові списки громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства та видані їм сертифікати на земельну частку ( пай). Позивачка із такою заявою звернулася у 2003 році, коли комісія не працювала, а тому рішення сільської ради є незаконне і не може бути виконаним.
Представник відповідача управління Держкомзему у Ратнівському районі Куцевич Ярослав Володимирович позовні вимоги не визнав, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_4 в додаткові списки, які зберігаються в управлінні не включена, так як своєчасно не звернулася із відповідною заявою у комісію по реорганізації КСП для включення її в додаткові списки. Всім громадянам , які включені в додаткові списки були видані сертифікати на право власності на земельну частку ( пай).
Заслухавши сторони, дослідивши зібрані по справі письмові докази, суд приходить до наступного.
Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до п.2 Указу Президента «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року за №720\95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Пунктом 7 вищезазначеного Указу Президента України установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
Відповідно до п.2 Указу Президента України « Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» № 666\95 від 10.11.1994 року кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку ( пай) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.
Таким чином, право на земельний пай набувають спадкоємці тих членів КСП , які мали таке право, але померли до моменту видачі документа, що його засвідчує, а саме земельного сертифіката.
Виходячи зі змісту ст.ст. 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 року) та Указу Президента від 08.08.95 року № 720\95 у таких випадках особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов : перебування в членах КСП, включення до списку осіб, долучених до Державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП цього акта.
Довідками № 126 від 05.05.2008 року, № 6 від 02.02.09 року СВК « Замшанівський» ОСОБА_4 працювала в КСП ІМ. Чапаєва та пішла на пенсію як член колгоспу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть .
Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя , який його пережив.
Відповідно до свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_1, що не заперечили відповідачі, ОСОБА_1 є спадкоємцем по закону після смерті матері ОСОБА_4.
Довідками № 127 від 05.05.2008 року , № 154 від 15.10.2003 року підтверджено, що ОСОБА_4 не включена в списки осіб, що мають право на земельну частку ( пай), що не заперечили сторони.
Отже, враховуючи, що розпаювання земель КСП ім. Чапаєва було 26 червня 1996 року, ОСОБА_4 не включена в списки до Державного Акта осіб, що мають право одержати сертифікат на земельну частку ( пай) , своєчасно не звернулася із заявою в комісію з реорганізації колгоспу ім. Чапаєва, відсутня в додаткових списках осіб, що мають право на земельну частку ( пай) ,що підтвердили відповідачі , позивач як спадкоємець по закону не довела, що в спадкодавця було право на земельну частку ( пай) , яке вона може успадкувати.
Як передбачено ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
В судовому засіданні позивач ствердила, що вона не зверталася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, як і не надала доказів, що фактично прийняла спадщину.
Рішенням № 8\3 від 03.11.2003 року Замшанівської сільської ради « Про включення до списку в додатку 1 до Державного Акта на право колективної власності на землю « затверджено додатковий список власників земельних паїв, а саме: ОСОБА_4, яке є незаконне, що ствердив відповідач ОСОБА_2
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Таким чином , даючи аналіз зібраним та досліджуваним доказам , суд доходить висновку , що позивачка не довела, що у спадкодавця ОСОБА_4 після смерті залишилося право на земельну частку ( пай) на момент відкриття спадщини і не припинилося внаслідок її смерті.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні позову про визнання права на земельну частку ( пай) в порядку спадкування та у виділенні його із фонду Державного земельного резерву Замшанівської сільської ради слід відмовити.
В силу ст. 88 ЦПК України позивачу відмовити в поверненні судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,60,212,213,215 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216 , 1218, 1261 ЦК України, Указу Президента України « Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» № 666\95 від 10.11.1994 року, Указу Президента «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року за №720\95 , ст.ст. 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 року) суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Відмовити у визнанні права на земельну частку ( пай) ОСОБА_1 в порядку успадкуванні.
Відмовити ОСОБА_1 у виділенні земельної частки ( паю) із фонду Державного земельного резерву Замшанівської сільської ради Ратнівського району Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було
подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк ,
встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відповідно до ст. 294 ЦПК України, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуюча підпис Фазан О.З.
Оригіналу відповідає.
Суддя Фазан О.З.