83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.02.10 р. Справа № 29/35
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.
При секретарі судового засідання Косенко Ю.В.
за участю:
Представників сторін:
від позивача Тиріна М.П., довіреність
від відповідача Сиромятникова Т.С., довіреність
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт” м. Маріуполь
До відповідача: Благодійного фонду „Будинок моряка” м. Маріуполь
Предмет спору: стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 7 461,81 грн., в тому числі: 6 281,36 грн. - основного боргу, 145,35 грн. - 3% річних, 338,24 грн. - інфляційної складової, 696,86 грн. - пені.
Державне підприємство „Маріупольський морський торговельний порт” м. Маріуполь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Благодійного фонду „Будинок моряка” м. Маріуполь про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 7 461,81 грн., в тому числі: 6 281,36 грн. - основного боргу, 145,35 грн. - 3% річних, 338,24 грн. - інфляційної складової, 696,86 грн. - пені..
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на надання теплової енергії № 27-7/05/885 від 27.10.2005 р., додаткову угоду № 1 від 26.10.2007 р., рахунки № 1214 від 28.02.09 р., № 1982 від 31.03.09 р., № 2672 від 30.04.09 р., акт надання послуг по опаленню і відпуску гарячої води з 01 по 28 лютого 2009 р., з 01 по 31 березня 2009 р., з 01 по 30 квітня 2009 р., наказ № 553 від 16.10.08 р. „Про введення тарифів на постачання тепла та гарячої води від котелень ЖКГ порту”, відомість виставлених рахунків, розрахунок суми заборгованості.
Позивач наполягає на позові.
Відповідач надав письмові пояснення по справі від 05.01.10 р., в яких повідомив про наявність заборгованості перед позивачем за лютий-квітень 2009 р. Також зазначив, що погасити борг в сумі 7 461,81 грн. немає можливості, оскільки на його рахунках відсутні кошти.
Відповідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 04.02.10 № 14/4-20/668, яка направлена до господарського суду за запитом, Благодійний фонд „Будинок моряка” м. Маріуполь (ЄДРПОУ 25335472) на момент розгляду справи значиться у держреєстрі як юридична особа.
Клопотання щодо фіксації судового процесу сторони не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Вищезазначені документи розглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:
Між Державним підприємством „Маріупольський морський торговельний порт” м. Маріуполь (Постачальник) та Благодійним фондом „Будинок моряка” м. Маріуполь (Споживач) укладено договір на надання теплової енергії № 27-7/05/885 від 27.10.2005 р. , строком дії до 31.12.2008 р. Договір укладено з додатковою угодою від 26.10.2007 р., без протоколів розбіжностей. З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до умов договору, позивач зобов'язується постачати теплоносій для опалення та надання гарячої води для об'єктів Споживача, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується приймати та оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в строки та на умовах, передбачених договором.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що витрати гарячої води та тепла визначаються розрахунком, який здійснюється на підставі довідок споживачів, проектів теплопостачання будинків та є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 3.1 договору Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату в строк до 25 числа поточного місяця протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунку. Вартість за опалення на момент підписання договору складала:
- за опалення - 385,4 кв.м., при тарифі - 3,96 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 0,66 грн., в місяць - 1 526,18 грн.
- гаряча вода - згідно показникам водоміру.
У випадку зміни тарифів, нові тарифи є обов'язковими для сторін, з моменту введення їх в дію. (п. 3.2 договору)
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за договором, у спірний період, виконав належним чином, продав відповідачу теплову енергію та пред'явив акти-рахунки на оплату, а саме:
- № 1214 від 28.02.09 р.,
- № 1982 від 31.03.09 р.,
- № 2672 від 30.04.09 р. з відмітками про їх отримання.
Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно своєчасної та повної оплати за одержану теплову енергію не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути виниклу заборгованість за період з лютого 2009 р. по квітень 2009 р. в розмірі 6 281,36 грн., яка підтверджена матеріалами справи, доведена позивачем, визнана відповідачем та підлягає стягненню.
За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтереси інших осіб, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 6 281,36 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 145,35 грн. за період з 26.03.09 р. по 25.01.10 р. та індекс інфляції в розмірі 338,24 грн. за спірний період.
Перевіривши надані розрахунки, суд вважає їх арифметично вірними та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що при простроченні оплати Споживач оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.
Позивач нараховує відповідачу пеню в сумі 696,86 грн. за період з 26.03.2009 р. по 25.11.2009 р.
Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно розрахував відповідно до чинного порядку суму пені.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні пені на суму 2,23 грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 694,63 грн. за період з 26.03.2009 р. по 24.11.2009 р.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт” м. Маріуполь до Благодійного фонду „Будинок моряка” м. Маріуполь про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 7 461,81 грн., в тому числі: 6 281,36 грн. - основного боргу, 145,35 грн. - 3% річних, 338,24 грн. - інфляційної складової, 696,86 грн. - пені - задовольнити частково.
Стягнути з Благодійного фонду „Будинок моряка” (87510 м. Маріуполь, Донецької гобласті, вул. Гагаріна, буд. 29, ЄДРПОУ 25335472) на користь Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт” (87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 99, ЄДРПОУ 01125755) 6 281,36 грн. - боргу, 145,35 грн. - 3% річних, 338,24 грн. - інфляційної складової, 694,63 грн. - пені, 101,97 грн. - державного мита, 235,93 грн. - плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
У задоволені вимог щодо стягнення 2,23 грн. пені з Благодійного фонду „Будинок моряка” - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.
Суддя