09 березня 2010 року справа № 4-7/10 м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Галушка О.Г., за участю секретаря Дячук С.Л., прокурора Романовського В.О., захисник ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_1 подану в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Нововолинського МВ УМВС від 21 лютого 2010 р. про порушення щодо них кримінальної справи за ознаками ч.3 ст. 152 КК України,
встановив:
Захисник ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Нововолинського МВ УМВС від 21 лютого 2010 р. про порушення щодо останніх кримінальної справи за ознаками ч.3 ст. 152 КК України.
Обгрунтовуючи скаргу, захисник вказує на те, що на момент порушення даної кримінальної справи у слідчого були відсутні приводи для її порушення, які визначені у ст. 94 КПК України, а також не було достатньо даних, котрі б вказували на наявність ознак злочину передбачено ч.3 ст.152 КК України в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши захисника ОСОБА_1, прокурора, пояснення слідчого у провадженні якого перебуває ця кримінальна справа, приходжу до висновку, що скарга є безпідставною і підлягає залишенню без задоволення.
З досліджених матеріалів вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи являється заява ОСОБА_4 про вчинений стосовно неї злочин, яка подана в письмовій формі Нововолинському МВ УМВС 11.02.2010 р. та зареєстрована в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини за вх.№ 437 (а.с.3).
У даній заяві ОСОБА_4, а також у відібраному письмовому поясненні (а.с.4) вона вказала, що стосовно неї ОСОБА_2 та його знайомим на ім'я ОСОБА_3 вчинено зґвалтування із застосуванням насильства. При цьому ОСОБА_4 вказала час та місце цієї події.
Крім цього, з рапорта оперуповноваженого карного розшуку Нововолинського МВ УМВС вбачається, що за результатами проведених оперативно-розшукових заходів причетними до злочину вчиненого стосовно ОСОБА_4 являються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.2).
Отже у слідчого було достатньо даних для порушення кримінальної справи проти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України.
Відповідно до частин 1,2 ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу,прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язанні винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи,статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Як видно із вступної, описово-мотивувальної і резезолютивної частин постанови про порушення кримінальної справи (а.с.1) у них відображені слідчим всі необхідні дані, передбачені ст.98 КПК України, а тому підстави для задоволення скарги захисника відсутні.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.94-98, 236-8 КПК України,
постановив :
Скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Нововолинського МВ УМВС від 21 лютого 2010 року про порушення стосовно останніх кримінальної справи за ознаками ч.3 ст. 152 КК У країни залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд..
Головуючий