83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.02.10 р. Справа № 39/32
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіної Н.С.
при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Укрбудремресурс”
про: визнання права
За участю представників сторін
від позивача не з'явився;
від відповідача не з'явився;
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Укрбудремресурс”, про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 284 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на лист № 248 від 19.11.2009 р., лист № 29.11.2009 р., лист № 286 від 10.12.2009 р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно 19581083 від 18.07.2008 р., постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2008 р. по справі № 2-а-12811/08, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 728900 від 12.09.2008 р.
В порядку статті 41 ГПК України, суд провів судову будівельно-технічну експертизу, за висновками якої, спірний об'єкт - нежитлове приміщення площею 284 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 відповідає діючим будівельним нормативним правилам, є нерухомим майном та придатне для подальшої експлуатації за призначенням.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог докази, господарський суд встановив.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2008 р. по справі № 2-а-12811/08 Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки” зобов'язано провести реєстрацію права власності на нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою АДРЕСА_1 а саме на недобудований житловий будинок, загально площею 284 кв.м., Б-1 гараж, ОСОБА_1.
На виконання означеної постанови КП “Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка” проведено держану реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19581083 від 18.07.2008 р.
Право власності, згідно положень ст. 328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності становлять три складові (ст. 117 ЦК України): право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
В перебігу власної господарської діяльності, позивач, з метою реалізації власних прав на здійснення підприємницької діяльності, передбачених ч. 1 ст. 42 Конституції України, завершив будівництво об'єкту незавершеного будівництва, що розташований за адресою АДРЕСА_1, внаслідок чого утворився новий об'єкт цивільно-правового обігу - нежитлове приміщення площею 284 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1
По закінченню будівельних робіт, у зв'язку з виробничою необхідністю, позивач листом № 248 від 19.11.2009 р. звернувся до відповідача з пропозицією щодо придбання нежитлового приміщення площею 284 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1
Відповідач своїм листом № 286 від 10.12.2009 р. пропозицію Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишив без задоволення, з підстав ненадання останнім право -установчих документів на спірний об'єкт нерухомості.
Частина 1 ст. 376 ЦК України передбачає, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Позивачем не представлено суду доказів виконання будівельних робіт з дотриманням встановленої законом процедури та отримання довільних документів.
Одночасно, як вбачається з висновку експерта будівельно-технічної експертизи № 06/23/02/10 від 15.02.2010 р. згідно діючих будівельних норм та правил (ДБН) нежитлове приміщення (будівля мініготелю) загальною площею 284,0 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 відповідає діючим будівельним нормативним правилам, є нерухомим майном та придатне для подальшої експлуатації за призначенням. Недоліків конструктивно-технічного характеру для введення в експлуатацію не встановлено. Згідно нормативними вимогам, будівля за ступенем капітальності відноситься до першої групи, є капітальною спорудою та має 100% ступінь готовності для введення в експлуатацію. Будівництво об'єкту виконано згідно проектної документації, що відповідає діючим державним будівельним нормам. Конструкції будівлі виконані з будівельних матеріалів, що відповідають нормам, у відповідності з технологією, що забезпечує правильне конструктивне з'єднання та не порушує експлуатаційну міцність конструкцій в цілому.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 728900 від 12.09.2008 р. позивачеві у встановленому законом порядку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) було виділено у власність земельну ділянку по вул. Орджонікідзе, 20 у Центрально-міському районі м. Макіївки площею 0,0658га. При цьому, як встановлено висновком експерта будівельно-технічної експертизи експертизи № 06/23/02/10 від 15.02.2010 р., згідно нормативних вимог ДБН В.2.2-15-2005 . “Жилые здания. Основные положения” ДБН 360-98** “Планировка и застройка городских поселений” при забудові земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 не були порушені межі землекористування суміжних ділянок.
Згідно ч. 5 ст.376 ЦК України на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
На час розгляду справи суду не надані документи, які б підтверджували, що збудоване спірне майно порушує чиї-небудь права.
Позивач на час розгляду справи володіє, користується та розпоряджається вказаним майном.
У відповідності до ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Згідно ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами ст. 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на нежитлове приміщення площею 284 кв.м., яке розташоване за адресою м. Макіївка, вул. Орджонікідзе, 20 у Центрально-Міському районі м. Макіївки - є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16, 392 ЦК України, 20 ГК України.
Порушення своїх прав позивач вбачає у відмові відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Укрбудремресурс”, від придбання спірного нерухомого майна, через відсутність у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на означене нежитлове приміщення.
Таким чином, враховуючи, що відповідач, згідно правової позиції оспорює та не визнає право власності позивача на означене нежитлове приміщення, суд доходить висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з відповідним позовом.
З огляду на наведене, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на нежитлове приміщення площею 284 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати за клопотанням позивача підлягають віднесенню на нього.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк - задовольнити.
Визнати за Фізично особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Донецьк право власності на нежитлове приміщення площею 284 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя