17 лютого 2010 року справа № 2-а-24/10 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ушакова М.М.,
за участю секретаря Лубаєвської Л.В.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача не з'явився
представник третьої особи не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС №4 УДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 Державної автомобільної інспекції УМВС України у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення ОСОБА_2 до відповідальності,
встановив:
11 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора ДПС взводу ДПС №4 УДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 Державної автомобільної інспекції УМВС України у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення ОСОБА_2 до відповідальності.
Свої вимоги мотивує тим, що постановою від 31.10.2009 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановленої швидкості руху в населеному пункті і накладено штраф у розмірі 280 грн. Зазначена постанова винесена за результатами показань вимірювача швидкості руху «Беркут» №0802048, а цей прилад не є технічним засобом який має функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки.
Також позивач зазначив, що він рухався службовим автомобілем в службових справа з колегою по роботі ОСОБА_4, побачивши інспектора, який розмовляв по телефону та стояв спиною до їхнього автомобіля вирішили зупинитися та спитати, як проїхати до митниці «Доманово», оскільки не знали дороги. В той самий час інспектор повернувшись в їхню сторони показав щоб зупинилися, інспектор пояснив зупинку автомобіля тим, що водій перевищив швидкість руху в населеному пункті, їхав 80 км/год. Інспектор на заперечення не реагував, навпаки пропонував все вирішити «по-людськи», протоколу чи постанови на місці не складав, записавши дані до блокноту побажав щасливої дороги. 09.11.2009 року позивач отримав постанову винесену ОСОБА_2 про дану правопорушення. Вважаючи дії відповідача неправомірними звернувся до суду з позовною завою про скасування даної постанови та притягнення ОСОБА_2 до відповідальності.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що не перевищував швидкість руху, зупинявся спеціально для того щоб запитати у інспектора дорогу до митниці, але інспектор випередив і показав зупинити авто. Інспектор ніяк не міг бачити автомобіль оскільки стояв спиною та розмовляв по телефону, а прилад «Беркут» взагалі знаходився у службовому автомобілі ДАІ. Протоколу інспектор не склав, свідка позивача не допитав, пропонував вирішити це інакше. Позивач зазначив, що їхав із швидкістю 55 км/год, оскільки знав від інших водіїв про те, що стоїть пост ДАІ.
Відповідач ОСОБА_2 та представник УДАІ у Волинській області в судове засідання не з'явилися без поважних причин, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що дійсно 31 жовтня 2009 року їхали з колегою по роботі ОСОБА_1 у службових справах. Свідок ствердив, що позивач ПДР не порушував, їхали по окружній дорозі, десь приблизно 60 км/год, мали намір спитати у інспектора, як проїхати до митниці, однак інспектор звинуватив водія ОСОБА_1 у перевищені швидкості, хоча аж ніяк не міг цього бачити чи зафіксувати, оскільки знаходився на дорозі спиною до їхнього авто та розмовляв по телефону, а прилад який знаходився у службовому автомобілі ДАІ інспектор показав лише на їхню вимогу. Свідок показав, що біля автомобіля ДАІ було ще одне авто з іноземними номерами, а також свідок показав, що інспектор записав дані до блокноту, а постанови чи протоколу не виносив, позивач та сам свідок ніде не розписувалися.
Суд, заслухавши пояснення позивача, покази свідка, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
З копії постанови АС 056728 від 31 жовтня 2009 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2009 року вбачається, що на гр.ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 280 грн. за те, що він 31.10.2009 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м.Ковелі, перевищив швидкість руху, рухаючись зі швидкістю 82 км/год, тобто порушив вимоги пункту 12.4 ПДР України, що було зафіксовано вимірювачем швидкості руху «Беркут» №0802048 (а.с.5,32).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 31.10.2009 року (а.с.32), в графі письмових пояснень особи, яка притягається до адмінвідповідальності зазначено, що особа від підпису та дачі пояснень відмовилася, згідно ст.63 Конституції України в присутності двох свідків.
З копії постанови АС 056728 від 31 жовтня 2009 року (а.с.5) вбачається, що вона надіслана позивачу рекомендованим листом №2571 від 04.11.2009р.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (постанова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ст. 252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку належних доказів вини ОСОБА_1 суду не надано, тому виникає сумнів щодо об'єктивності та правомірності винесеної щодо ОСОБА_1 постанови.
Відповідно до ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач та третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 ДАІ УМВС України у Волинській області в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином.
За час розгляду справи в суді третьою особою надано до суду документи, з яких вбачається, а саме із листа адресованого позивачу ОСОБА_1 вих.№2638 від 24.11.2009 року, те що в підрозділі є в наявності роздруківка інформації про роботу приладу «Беркут» №0802048 від 31.10.2009 року, в якій зафіксовано перевищення швидкісті на 22 км/год о 14.20 год. (а.с.16). А також у листі зазначено, що твердження щодо жесту про безпідставну зупинку та щодо натяку інспектора Ліпича А.В. «вирішити це питання «по-людськи», тобто за винагороду та перевищення владних повноважень інспектором Ліпичем А.В. під час складання протоколу про адмінправопорушення та винесення постанови в справі про адмінправопорушення визнані необ'єктивним і надуманим, щоб уникнути відповідальності за скоєне правопорушення. Також зазначено, що ОСОБА_1 під час складання протоколу пообіцяв обов'язково оскаржити дії працівника ДАІ (а.с.17.18).
Відповідач та третя особа, як суб'єкт владних повноважень не довели у судовому засіданні правомірність прийнятої ОСОБА_2 оскаржуваної постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
В судовому засіданні згідно пояснень позивача ОСОБА_1 та показів свідка ОСОБА_4 встановлено, що жодної постанови чи проколу про адмінправопорушення інспектор Ліпич А.В. не складав, а лише записав дані до блокноту. Зазначені пояснення позивача та покази свідка в судовому засіданні відповідачем та третьою особою не спростовані.
Оскільки прилад «Беркут» №0802048 не є технічним засобом який має функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, тому в даному випадку мав бути складений протокол про адмінправопорушення в двох примірниках, один з яких мав бути вручений позивачу, однак з матеріалів справи вбачається,що цього не було зроблено.
Відповідно до ст. 14-1 КУпАП України до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Доказів про роботу приладу в автоматичному режимі не надано. З матеріалів справи та пояснень позивача ОСОБА_1, показів свідка ОСОБА_4 вбачається, що швидкість руху вимірювалася приладом «Беркут» №0802048, який не є автоматичним засобом, будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 не наведено.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем під час винесення постанови про накладення адмінстягнення на ОСОБА_1 не було з'ясовано, чи допущене правопорушення скоєне ним та чи винний він у його вчиненні, не було з'ясовано особистих даних позивача, не був допитаний свідок який знаходився у автомобілі позивача, а також не були з'ясовані інші обставини, які мали значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення ОСОБА_2 до відповідальності, підлягає до задоволення частково, постанову слід скасувати.
В решті позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 10,11, 71, 94, 159, 160, 163, 167 КАС України, ст. ст. 9, 10, 11, 251, 280 КУпАП, суд, -
постановив:
Позов задоволити частково.
Скасувати постанову інспектора ДПС взводу ДПС №4 УДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 серії АС 056728 від 31 жовтня 2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 280 (двісті вісімдесят) грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанову можна оскаржити до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана строк протягом 20 днів після подання цієї заяви, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя М.М. Ушаков