03 березня 2010 року справа № 2-98-10 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ушакова М.М.
при секретарі Лубаєвській Л.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2,
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа Нововолинська Міська рада про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі та споруди,
встановив:
02 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання права власності на житловий будинок №46 з господарськими спорудами по вул.Миколи Хвильового у місті Нововолинську Волинської області.
Вимоги мотивує тим, що її двоюрідна баба проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1. Двоюрідна баба позивача ОСОБА_4 померла 02 жовтня 1989 року. Позивач після смерті двоюрідної баби, не змогла прийняти спадщину, оскільки не входила до кола спадкоємців першої та другої черги, хоча і до смерті двоюрідної баби ОСОБА_4 та після її смерті по даний час фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадщина після смерті ОСОБА_4 залишається відкритою та не була прийнята ніким із спадкоємців. Позивач, вважає, що вона прийняла спадщину, оскільки фактично вступила у володіння майном.
Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (А1), що складається з: коридору 1-1 площею 3,4 кв.м., кімнати 1-2 - 15,9 кв.м., кухні 1-3 - 12,5 кв.м, комори 1-4 - 16,4 кв.м та господарські будівлі та споруди, що складаються з: тамбур - а, хлів - б-1, убиральня - В1, криниця - Г1 та знаходяться за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Миколи Хвильового, 46.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав, не заперечує щодо визнання права власності на житловий будинок №46 з господарськими спорудами та будівлями по вул. Миколи Хвильового в м.Нововолинську Волинської області, вважає, що даний будинок був ввдений в експлуатацію оскільки про це є відмітка.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази справи в їх сукупності, суд встановив, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок (А1), що складається з: коридору 1-1 площею 3,4 кв.м., кімнати 1-2 - 15,9 кв.м., кухні 1-3 - 12,5 кв.м, комори 1-4 - 16,4 кв.м та господарські будівлі та споруди, що складаються з: тамбур - а, хлів - б-1, убиральня - В1, криниця - Г1 та знаходяться за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Миколи Хвильового, 46.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, яка померла 02 жовтня 1989 року є двоюрідною бабою позивача ОСОБА_1, родинні стосунки яких із ОСОБА_4 підтверджуються рішенням суду від 06 жовтня 2009 року (а.с.24).
Згідно копії листа Нововолинської держнотконтори від 11.08.2009 року (а.с.21) вбачається, що спадкова справа на майно ОСОБА_4, яка померла 02.10.1989 року не заводилася, відповідно заяви про прийняття спадщини чи відмову від спадщини, а також на видачу свідоцтва про право на спадщину на майно померлої ОСОБА_4 не надходили.
Отже, ОСОБА_4 була дружиною ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.5).
Згідно будинкової книги для прописки громадян, що проживають в буд.18 на вулиці Тельмана (а.7-15), ОСОБА_5 був одним власником, запис від 26.01.1979 року (а.с.15).
Згідно інвентаризаційної справи на домоволодіння №18 по вулиці Тельмана в м.Нововолинську, початої 16.10.1965 року (а.с.16-19), на звороті а.с.18 зазначено, власників - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, однак інвентарна справа була заведена 1965 року.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 була дружиною ОСОБА_7, який був рідним братом ОСОБА_5.
Як вбачається із страхового свідоцтва №630 по державному страхуванню майна (а.с.22-23), дане свідоцтво видано ОСОБА_4, як страхувальнику, майно якого знаходиться за адресою: вул.Тельмана, 18. Отже, факт вступу ОСОБА_4 у спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 підтверджується страховим свідоцтвом.
Відповідно до листа відділу містобудування та архітектури міськвиконкому від 02.12.2009 року №07-15/963, вбачається, що адреса житлового будинку гр.ОСОБА_4, який знаходився за адресою вул.Тельмана, 18-А змінено на вул.Тельмана, 46 згідно рішення виконкому міської ради від 13.10.1988 року №246. Рішенням міської ради від 03.07.1992 року №11/12 «Про перейменування вулиць міста» вул.Тельмана перейменовано на вул.ОСОБА_8.
Згідно листів Волинського обласного бюро технічної інвентаризації №513 від 02.02.2010 року (а.с.60) та №353 від 25.01.2010 року (а.с.56), право власності на нерухоме майно за адресою м.Нововолинськ, вул.Хвильового, 46 (раніше Тельмана, 18) не зареєстровано (інвентаризаційна справа відсутня).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 03 лютого 2010 року про вартість майна, ринкова вартість будинку №46 по вулиці Миколи Хвильового у місті Нововолинську Волинської області, становить 32726,00 грн., в тому числі А-1 - житловий будинок - 24958,00 грн., В-1 - вбиральня - 3111,00 грн., Г-1 - колодязь - 2972,00 грн, Д-1 - погріб з шийкою - 1137,00 грн., 1 - огорожа - 548,00 грн. (а.с.42-54).
Отже, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 не мала можливості прийняти спадщину, оскільки відповідно до ст.ст. 529, 530 ЦК Української РСР не входила до кола спадкоємців першої та другої черги, хоча до смерті, та після смерті ОСОБА_4 та по даний час фактично проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ст.549 ЦК Української РСР 1963 року, спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Згідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України «Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чиннності цим Кодексом».
Відповідно до ст.1265 ЦК України «У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа».
Як зазначено в ст.392 ЦК України, визнання права власності здійснюється шляхом пред'явлення позову.
Відповідно до п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, до правовстановлюючих документів на жилий будинок належить рішення суду.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задоволити та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (А1), що складається з: коридору 1-1 площею 3,4 кв.м., кімнати 1-2 - 15,9 кв.м., кухні 1-3 - 12,5 кв.м, комори 1-4 - 16,4 кв.м та господарські будівлі та споруди, що складаються з: тамбур - а, хлів - б-1, убиральня - В1, криниця - Г1 та знаходяться за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Миколи Хвильового, 46.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, ст.213, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставі ст. 392, 1265, 1296 ЦК України, ст.ст. 529, 548, 549 ЦК Української РСР 1963 року, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України -суд,
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (А1), що складається з : коридору 1-1 площею 3,4 кв.м., кімнати 1-2 - 15,9 кв.м., кухні 1-3 - 12,5 кв.м, комори 1-4 - 16,4 кв.м та господарські будівлі та споруди, що складаються з : тамбур - а, хлів - б-1, убиральня - В1, криниця - Г1 та знаходяться за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Миколи Хвильового, 46.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Рішення не оскаржувалося до апеляційного суду Волинської області та набуло законної сили 15 березня 2010 року.
Суддя М.М. Ушаков