13 березня 2010 року справа № 1-77\10 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Галушки О.Г.,
при секретарі Дячук С.Л.,
за участю прокурора Романовського В.О.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого:
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України
встановив:
18 серпня 2009 року близько 17 годин підсудний ОСОБА_4, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 з корисливих мотивів таємно викрав золотий хрестик вагою 4,95 грам 583 проби вартістю по 240 гривень за 1 грам, загальною вартістю 1188 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_1
28 серпня 2009 року близько 17 годин ОСОБА_4, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 з корисливих мотивів, повторно таємно викрав відеокамеру марки «PANASONIC NV- GS 27 EPS» вартістю 3 500 гривень, що належить потерпілій ОСОБА_1
Цього ж дня 28 серпня 2009 року близько 23 годин ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно таємно незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_1, 1993 року випуску вартістю 41 571,9 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_2, який знаходився біля будинку останнього в селі Заболотці вул..Уткіна,37, Іваничівського району. Після цього, керуючи даним автомобілем по автодорозі з села Грибовиця до села Соснина Іваничівського району ОСОБА_4 з'їхав у кювет автомобілем, пошкодивши його та завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 6195 гривень.
Допитаний в судовому засіданні з приводу інкримінованого обвинувачення підсудний ОСОБА_4 визнав себе винним повністю і показав, що проживає разом із своєю сестрою у квартирі АДРЕСА_2 Користуючись відсутністю сестри ОСОБА_1, він викрав з квартири 18 серпня 2009 року належний їй золотий хрестик, а потім 28 серпня 2009 року належну їй відеокамеру «Панасонік». Ці речі він здав в ломбард, отримані кошти витратив на свої потреби.
28 серпня 2009 року біля 23 години він знаходячисьв стані алкогольного сп'яніння в с. Заболотці Іваничівського району, таємно без будь-чийого дозволу заволодів автомобілем марки «Форд-Транзит», належний потерпілому ОСОБА_2, що знаходився на його подвір'ї. Після цього, керуючи цим автомобілем по дорозі з села Грибовиця до села Соснина, він не впорався з управлінням та з'їхав у кювет, пошкодивши автомобіль. Залишивши автомобіль на цьому місці він поїхав маршрутним автобусом в село Литовеж, де був затриманий працівниками міліції.
У вчинених злочинах щиро розкаюється, просить врахувати, що на теперішній час повністю відшкодував потерпілим завдані збитки.
Винність ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна вчиненому повторно, а також в повторному незаконному заволодінні транспортним засобом, який належить потерпілому ОСОБА_2, крім зізнавальних показань підсудного доведена показаннями потерпіпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 та доказами, що здобуті в ході досудового слідства, яких не заперчує підсудний, повністю з ними погоджуючись.
Так, будучи допитаною потерпіла ОСОБА_1 підтвердила, що 18 серпня 2009 року з квартири, де вона проживає з сім'єю та підсудним ОСОБА_4 пропав золотий хрестик, а 28 серпня цього ж року відеокамера «Панасонік». Дані речі належили особисто їй. Брату ОСОБА_4 вона не давала дозвіл користуватися та розпоряджатися ними. Викрав брат ці речі, як з'ясувалось пізніше та здав у їх у ломбард. На теперішній час ОСОБА_4 повністю відшкодував заподіяну їй шкоду, просить не обирати йому покарання, яке було б, пов'язане з позбавленням волі.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що він виявив пропажу свого автомобіля «Форд-Транзит» вранці 29 серпня 2009 року, коли повернувся додому. Підозра в угоні автомобіля впала на ОСОБА_4 та інших двох хлопців, які мали з ним конфлікт на передодні ввечері 28 серпня 2009 року. Про угон автомобіля він відразу ж повідомив міліцію, яка того ж дня знайшла його автомобіль та особу котра ним заволоділа, це як з'ясувалось був ОСОБА_4 На теперішній час підсудний повністю відшкодував йому завдану матеріальну шкоду, жодних претензій до ОСОБА_4 немає. Потерпілий просить не призначати підсудному покарання, яке було б пов'язане з позбавленням волі.
У зв'язку з тим, що фактичні обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, суд з'ясувавши, що підсудний правільно розуміє ці обставини і те,що немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши вимоги ст.299 КПК України, визнає за недоцільне дослідження доказів які стосуються обставин вчинення злочинів ОСОБА_4
В судовому засіданні встановлена винність підсудного ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, і такі його дії, суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України.
Доведеною є винність ОСОБА_4 у повторному незаконному заволодінні транспортним засобом, належному потерпілому ОСОБА_2, яке вчинено підсудним в стані алкогольного сп'яніння і суд кваліфікує ці його дії за ч.2 ст.289 КК України за кваліфікуючою ознакою -повторність.
При призначенні покарання ОСОБА_4, суд визнає ступінь тяжкості вчинених злочинів, його особу й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, підсудним вчинено два злочини, один з яких законом віднесено до тяжких, а інший до середньої тяжкості.
Підсудний ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, посередньо характеризується за місцем проживання.
До обставин, які пом'якшують покарання підсудному, суд визнає щире розкаяння у скоєному, добровільне відшкодування, заподіяної матеральної шкоди, а також думку потерпілих, одна з яких являється рідною сестрою підсудного, котрі просять не призначати ОСОБА_4 покарання, яке було б пов'язане з ізоляцією від суспільства.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудному суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає за можливе призначити йому основне покарання нижче від найвищої межі,встановленої в санкції в ч.2 ст.289 КК України, застосувавши ч.1 ст.69 КК України.
При цьому, беручи до уваги, вищенаведені пом'якшуючі обставини, особу підсудного ОСОБА_4, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, а тому звільняє його від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.
Судові витрати у справі за проведення судових експертиз у розмірі 973,54 грн. суд стягує з ОСОБА_4 в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру у УМВС України при Волинській області шляхом зарахування на рр 35228002000932 в ГУДК у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908 (а.с.76,135).
Речові докази: автомобіль НОМЕР_1, який передано згідно письмової розписки органом досудового слідства потерпілому ОСОБА_2 залишити останньому (а.с.69).
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,суд
засудив :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, предбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, призначивши покарання
- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;
- за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_4 без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області 973 (дев'ятсот сімдесят три) грн. 54 коп. судових витрат шляхом зарахування на рр 35228002000932 в ГУДК у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908(а.с.76,135).
Речові докази: автомобіль НОМЕР_1, залишити власникові ОСОБА_2.
На вирок може бути подано апеляції до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя О.Г. Галушка