17 березня 2010 року справа № 1-52/10 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Свередюка А.В.,
при секретарі Гнатюк К.В.,
за участю прокурора Смаля О.І.,
підсудної ОСОБА_1,
захисника адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Іваничі Іваничівського району Волинської області, українки, громадянки України, освіта базова середня, не заміжня, не працює, раніше не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України, - суд,
встановив:
ОСОБА_1 06 лютого 2006 року о 16 годині, знаходячись на сміттєзвалищі, що розташоване неподалік гаражного масиву "Шахта №4" у м. Нововолинську по вул. І.Сірка, незаконно придбала з метою збуту, знайшовши наркотичний засіб - макову соломку, який віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, який незаконно зберігала при собі, перенісши її в помешкання своєї бабусі ОСОБА_3 за адресою: Іваничівський район, с. Верхнів, де висушила та подрібнила макові головки.
08 лютого 2009 року в м. Нововолинську працівники міліції виявили та вилучили у ОСОБА_1 висушену макову соломку, масою 241,4 грами, який віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, котрий ОСОБА_1 незаконно зберігала з метою збуту.
Підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю, показала, що 06 лютого 2006 року йшла до своєї бабусі в с. Верхнів. На смітнику, що знаходиться біля "Шахти №4" в м. Нововолинську вона знайшла макову соломку, яку перенесла в будинок своєї бабусі в с. Верхнів. Оскільки вона раніше вживала наркотичні засоби, тому макову соломку подрібнила і мала намір її збути ОСОБА_4 і отримати у нього опій екстракційний. Вона зателефонувала ОСОБА_4 і повідомила його, що принесе йому макову соломку, та що хоче обміняти її на екстракційний опій. ОСОБА_4 зателефонував працівникам міліції і все розповів. Коли вона прийшла до дому до ОСОБА_4, то останнього не було вдома. Коли вона виходила з під'їзду, де проживає ОСОБА_4, то була затримана працівниками міліції. Після цього пройшла курс лікування від наркоманії. Визнає, що вчинила протиправно, у скоєному розкаюється.
Виходячи з того, що незаконним виготовленням наркотичних засобів є рафінування та екстракція, в результаті яких наркотичні засоби одержуються, а також перетворюються на інші готові до використання форми чи на лікарські засоби, що їх містять, а ОСОБА_1 було тільки подрібнено макову соломку, тому суд виключає з її обвинувачення кваліфікуючу ознаку - незаконне виготовлення наркотичних засобів.
Суд, враховуючи, що учасники судового розгляду не заперечують, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд визнає ОСОБА_1 винною у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів та кваліфікує її дії за ч.2 ст.307 КК України.
Речові докази: наркотичні засоби знищені (т.1 а.с.178-179).
ОСОБА_1 знаходиться під вартою з 18 травня 2009 року (т.1 а.с.238).
Судові витрати ОСОБА_1 в дохід держави сплачені (т.1 а.с.174)
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не визнає.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те що злочином не завдано тяжких наслідків.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого нею злочину та дані про особу: характеризується по місцю проживання посередньо (т.1 а.с.46), хворіє тяжкими хворобами: туберкульозом (т.1 а.с.79-80, т.2 а.с.32), вираженою імуносупресією, орофаренгіальним кандидозом, хронічною цитомегаловірусною та гербетичною інфекцією (т.1 а.с.195), перебуває на обліку у хірурга з приводу післятромбофлебетичного синдрому обох ніг, хронічної венозної недостатності ІІ-ІІІ ступенів (т.1 а.с.196), являється ВІЛ інфікованою (т.1 а.с.184-185,195), хворіє на СНІД (т.1 а.с.187), що вона добровільно пройшла курс лікування від наркоманії (т.2 а.с.25, 33), являється інвалідом третьої групи (т.1 а.с. 196,201), має постійне місце проживання (т.2 а.с.27), перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення (т.1 а.с.202, т.2 а.с.30), працювала (т.1 а.с.146-147, 159)злочином не завдано тяжких наслідків, і вважає що для виправлення та перевиховання ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
Дослідивши пом'якшуючі обставини, враховуючи відсутність обтяжуючих обставини, та дані про особу, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання і приймає рішення про звільнення ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням в частині основного покарання.
Керуючись ст.323, ст.324 КПК України, - суд,
засудив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років із конфіскацією всього майна, що є у її власності.
На підставі ст.75, ст.76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання, якщо протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання чи роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши її негайно з під варти з залу суду.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Свередюк