25 лютого 2010 року справа № 1-41-2010 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Ференс-Піжук О.Р.
при секретарі Дячук І.С.
з участю прокурора Смаля О.І.
потерпілого ОСОБА_1
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
законних представників ОСОБА_5, ОСОБА_6
поставника служби у справах дітей ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу про обвинувачення
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 10 класу ЗОШ № 5 м.Нововолинська, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та жителя м.Нововолинська Волинської області, українця, громадянина України, учня 9 класу ЗОШ № 6 м.Нововолинська, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
12 вересня 2009 року приблизно о 23 годині неповнолітні підсудні ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10 з корисливою метою, шляхом вільного доступу, проникли в автомобіль НОМЕР_1, який знаходився поблизу кафе “Діоніс” по проспекту Дружби в м.Нововолинську, звідки таємно викрали сумочку для дисків, вартістю 28 гривень, CD- диски в кількості 7 штук, вартістю одного 25 гривень на суму 175 гривень, окуляри від сонця, вартістю 230 гривень, автомобільний зарядний пристрій до мобільного телефону марки “Соні-Еріксон”, вартістю 40 гривень, записник червоного кольору, вартістю 200 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 673 гривні, барсетку із шкірозамінника, сірого кольору з чорними вставками, вартістю 160 гривень в якій знаходився шкіряний гаманець коричневого кольору, вартістю 350 гривень, пластиковою карткою на заправку дизельним пальним в мережі АЗС “AVIAC” №НОМЕР_4, вартістю 10 гривень, мобільний телефон марки “NOKIA N70”, чорно-сірого кольору, серійний номер (імеі:) НОМЕР_5, вартістю 1100 гривень, в якому знаходилась флеш-картка ємністю 1 Gb., вартістю 90 гривень, ключі до замка гаража в кількості 3 шт., вартістю одного 15 гривень, на суму 45 гривень, ключі до замка дверей квартири в кількості 4 шт., вартістю одного 40 гривень, на суму 160 гривень, ключ замка запалювання автомобіля “Фіат Дукато”, вартістю 70 гривень, довідку про надання ідентифікаційного коду НОМЕР_2 на ім”я ОСОБА_12, довідку про надання ідентифікаційного коду НОМЕР_3 на ім”я ОСОБА_1, чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 1985 гривень та жіночу шкіряну сумочку, чорного кольору, вартістю 580 гривень, в якій знаходився мобільний телефон марки “Samsung Е530”, білого кольору з фіолетовими вставками, серійний номер (імеі:) НОМЕР_6, вартістю 1800 гривень, з вмонтованою телефонною карткою (стартовим пакетом) оператора мобільного зв'язку “DJUICE” номер +НОМЕР_8, вартістю 25 гривень, мобільний телефон марки “NOKIA TVE 71”, чорного кольору, серійний номер (імеі:) НОМЕР_7, вартістю 2500 гривень, з вмонтованими телефонною карткою оператора мобільного зв'язку “Київстар” номер +НОМЕР_9, вартістю 25 гривень та телефонною карткою оператора мобільного зв'язку “DJUICE ” номер +НОМЕР_10 вартістю 25 гривень, “NOKIA 1100”, біло-зеленого кольору, серійний номер (імеі:) НОМЕР_7, вартістю 350 гривень, з вмонтованими телефонною карткою оператора мобільного зв'язку “Лайф” номер +НОМЕР_11, вартістю 25 гривень шкіряний гаманець чорного кольору, вартістю 450 гривень, в якому знаходились гроші купюрами різним номіналом у розмірі 100 гривень, кредитна картка КБ “ПриватБанк” та зарплатна картка “Укрсиббанку” на ім”я ОСОБА_12, вартістю однієї 10 гривень, на суму 20 гривень, ключі до замка дверей квартири в кількості 2 шт., вартістю одного 40 гривень, на суму 80 гривень, жіночу косметичну сумочку з косметичним набором, вартістю 400 гривень, чим спричинили потерпілій ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 6380 гривень.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_8 свою вину у скоєному злочині визнав повністю і пояснив, що 12 вересня 2009 року він прогулювався разом зі своєю знайомою ОСОБА_13 по місту Нововолинську і проводив її додому на вулицю Гірничу.
Приблизно між 20 та 21 годинами йому на мобільний телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_10, з яким колись розвантажували кавуни на ринку в м. Нововолинську. ОСОБА_10 сказав, що разом із спільним знайомим ОСОБА_9 буде його чекати біля кафе “Діоніс”, так як можна заробити грошей, але яким саме способом ОСОБА_10 не пояснював.
Біля 22 години, він, ОСОБА_14, підходячи до кафе “Діоніс”, в якому відбувалось весілля, побачив неподалік цього приміщення ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які сиділи на підвищенні під балконом кафе.
Всі троє спілкувались і під час розмови ОСОБА_10 сказав, щоб вони почекали, а сам відійшов в сторону автомобілів, які стояли неподалік кафе “Діоніс”. Що він там робив ОСОБА_8 не бачив, так як в цей час не звертав на нього уваги. Коли ОСОБА_10 повернувся, то ОСОБА_9 сказав, що хоче додому, і ОСОБА_10 запропонував йти пішки. Так, проходячи поблизу одного із автомобілів іноземного виробництва, що стояв біля кафе “Діоніс”, ОСОБА_10 сказав їм зачекати, і він, ОСОБА_8 з ОСОБА_9 зупинились відразу за багажником вказаного автомобіля, а ОСОБА_10, простягнувши руку через вікно передніх дверей, яке було напіввідкрите, відчинив дверцята і дістав з салону автомобіля поліетиленовий пакет, затемнені окуляри, зарядний пристрій до мобільного телефону та диски, які віддав йому, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Після того, ОСОБА_10 сказав, щоб вони ще зачекали і відкривши дверцята задніх дверей, дістав з салону автомобіля жіночу сумочку, чорного кольору та барсетку світло-коричневого кольору, які також їм віддав. Після чого на пропозицію ОСОБА_9 вони разом з ним побігли в сторону гуртівні за приміщення кафе “Діоніс”, а ОСОБА_10 знову зазирнув в салон автомобіля, після чого приєднався до них.
Зазначив, що коли ОСОБА_10 перший раз відкрив двері автомобіля, то він ОСОБА_8 і ОСОБА_9 відразу зрозуміли, що той буде щось викрадати і при цьому вони стояли неподалік від даного автомобіля і їх в цей момент ніхто не бачив. Коли вони після крадіжки всі зібрались, то почали разом дивитись вміст речей, які викрали.
Серед викрадених речей, були чотири мобільні телефони, з яких він, ОСОБА_8 забрав собі два марки “NOKIA”, один мобільний телефон забрав собі ОСОБА_10, а один мобільний телефон забрав собі ОСОБА_9 Також, були якісь кредитні картки, затемнені окуляри від сонця, CD-диски, з яких він бачив лише три, коробка до даних дисків та зарядний пристрій, а також жіночий гаманець, в якому знаходились гроші і якісь документи.
По дорозі ОСОБА_10 викинув телефонні картки з мобільних телефонів.
Біля кінотеатру ОСОБА_10 по мобільному телефону викликав таксі, на якому вони поїхали на 15 -Мікрорайон до супермаркету “Наш”. За таксі розраховувався ОСОБА_9, заплативши 20 гривень.
Після цього, вони втрьох пішли у під”їзд будинку № 20 на 15-Мікрорайоні і всі речі заховали в приміщенні підвалу, окрім мобільних телефонів, які забрали з собою, після чого порозходились по домівках.
З викрадених ними речей, він, ОСОБА_8 собі забрав автомобільний зарядний пристрій до мобільного телефону, затемнені окуляри та коробку для дисків, а також мобільний телефон марки “Нокіа”, який він через декілька днів продав хлопцю на ім”я ОСОБА_10 за 500 гривень, хоча насправді ОСОБА_15 дав йому за нього лише 200 гривень, а решту грошей мав повернути згодом. Про те, що даний мобільний телефон викрадений ОСОБА_8 нічого ОСОБА_15 не говорив, а той його про це нічого і не запитував. Інші викрадені ним речі ОСОБА_8 зберігав у себе вдома, поки їх не вилучили працівники міліції, хоча про їх походження ОСОБА_8 нікому не розповідав в тому числі і своїм рідним. Зазначив що коли всі троє разом проходили повз автомобіль, який стояв біля приміщення кафе «Діоніс», то ОСОБА_10 побачив, що в автомобілі відкрите вікно в дверях і сказав, щоб вони його почекали. Зрозумівши, що він вчиняє крадіжку, мовчки погодились і стояли збоку, спостерігаючи як ОСОБА_10 викрадає чуже майно. У вчиненому щиро кається, просить його не карати.
Допитаний в суді неповнолітній підсудний ОСОБА_9, свою вину у скоєному злочині визнав повністю і пояснив, що 12 вересня 2009 року десь приблизно до 22 год. він разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 розвантажував кавуни на ринку поблизу стадіону м. Нововолинська.
Приблизно біля 23 години, він разом з ОСОБА_10, на прохання останнього, пішов до кафе “Діоніс”, де зі слів ОСОБА_10, їх мав чекати спільний знайомий ОСОБА_8.
Так, підходячи до вказаного кафе, вони побачили ОСОБА_8. Під час їхньої розмови, ОСОБА_10 сказав, щоб вони зачекали, а сам відійшов в сторону автомобілів, які стояли неподалік кафе “Діоніс”, що він там робив ОСОБА_9 не бачив, так як в цей час не звертав на нього уваги. Коли ОСОБА_10 повернувся, то він, ОСОБА_9, сказав, що йому потрібно йти і ОСОБА_8 також зібрався додому. В цей час ОСОБА_10 запропонував йти пішки. Так, проходячи поблизу одного із автомобілів іноземного виробництва, що стояв біля кафе “Діоніс”, ОСОБА_10 сказав їм зачекати, і ОСОБА_9 з ОСОБА_8 зупинились відразу за багажником даного автомобіля, а ОСОБА_10 простягнувши руку через вікно передніх дверей, яке було напіввідкрите, відчинив дверцята і дістав з салону автомобіля поліетиленовий пакет, затемнені окуляри, зарядний пристрій до мобільного телефону та диски, які віддав ОСОБА_9 та ОСОБА_8. Після того, ОСОБА_10 сказав, щоб вони ще почекали, і відкривши дверцята задніх дверей, дістав з салону автомобіля жіночу сумочку, чорного кольору та барсетку світло-коричневого кольору, які також їм віддав. Після цього він, ОСОБА_9 Б, сказав, щоб втікати звідти і разом з ОСОБА_8 вони побігли в сторону гуртівні за приміщення кафе “Діоніс”, а ОСОБА_10 знову зазирнув в салон автомобіля, після чого приєднався до них, але більше нічого з собою в руках не приніс.
Коли ОСОБА_10 перший раз відкрив дверцята автомобіля, то він, та ОСОБА_8 відразу зрозуміли, що той буде щось викрадати і при цьому вони стояли неподалік від даного автомобіля і їх в цей момент ніхто не бачив.
Коли втрьох зібрались після крадіжки, то почали разом дивитись вміст речей, які викрали.
Серед речей, які вони викрали були, документи, а також чотири мобільні телефони, з яких ОСОБА_8 забрав собі два марки “NOKIA”, один мобільний телефон забрав собі ОСОБА_10, а один мобільний телефон забрав він. Також, були якісь кредитні картки, затемнені окуляри від сонця, CD-диски, з яких він бачив лише три, хоча їх було більше, коробка до даних дисків та зарядний пристрій, а також жіночий гаманець, в якому знаходились гроші у розмірі 7 гривень.
По дорозі ОСОБА_10 викинув телефонні картки з мобільних телефонів.
Біля кінотеатру ОСОБА_10 по мобільному телефону викликав таксі, і вони поїхали на 15 -Мікрорайон до супермаркету “Наш”.
Після цього, вони втрьох пішли у під”їзд будинку № 20 на 15-Мікрорайоні і всі речі заховали в приміщенні підвалу, крім мобільних телефонів, які забрали з собою, та порозходились по домівках.
Про вказаний випадок він нічого нікому не розповідав і деякий час зберігав цей мобільний телефон у себе вдома, але його нікому не показував.
Після цього, у нього виникла думка продати цей мобільний телефон і через декілька днів він зустрів в м. Нововолинську свого знайомого ОСОБА_16, якого запитав, кому можна продати мобільний телефон, і ОСОБА_16 в цьому йому пообіцяв допомогти. Про походження цього мобільного телефону він нічого ОСОБА_16 не говорив.
Приблизно через два дні, після цієї зустрічі, ОСОБА_16 до нього зателефонував та вони домовились зустрітись. Зустрівшись разом пішли до хлопця на ім”я ОСОБА_15, прізвища його він не знає, який також проживає на 15-му Мікрорайоні, де зустрілись з ним. Оглянувши цей мобільний телефон та запитавши чи є на нього документи погодився його придбати за 100 гривень, враховуючи що документів на нього не має. Про походження цього мобільного телефону ОСОБА_15 у нього нічого не запитував, а той про це нічого і не розповідав.
На слідуючий день після цього, вони знову зустрілись з ОСОБА_15, який заплатив за цей телефон 100 гривень. Гроші витратив на власні потреби, зокрема на продукти харчування, та інші речі. У вчиненому щиро кається, просить його не карати.
Вказані обставини підтверджуються зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в суді доказами.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що він разом з дружиною ОСОБА_12 автомобілем під керуванням ОСОБА_11 12 вересня 2009 року приїхав до кафе «Діоніс», де був запрошений на весілля. Коли всі вийшли з машини, то залишили там мобільні телефони, інші речі і закрили машину на центральний замок. Зазначив, що сигналізації там немає. Біля 2 год ночі вийшли на вулицю, щоб їхати додому і виявили, що мобільні телефони, барсетка, документи, гроші пропали. Хто вчинив крадіжку відомо не було. Зазначив, що на даний час претензій до підсудних немає, оскільки шкода завдана злочином відшкодована батьками неповнолітніх підсудних.
З оголошених в суді показів потерпілого ОСОБА_11 (а.с. 29) вбачається, що 12.09.2009 року він їздив на автомобілі «Опель-Омега» в ресторан «Діоніс» і був там на весіллі. Коли біля 2 години ночі вийшов, то хотів відкрити машину з пульта, але йому не вдалося, так як двері вже були відчинені. В цей час виявив пропажу музичних дисків в футлярі, окулярів від сонця, автомобільного зарядного пристрою до мобільного телефону, записника. Окрім цього пропали речі його знайомих ОСОБА_1 і ОСОБА_12, які знаходились в автомобілі та чотири їх мобільних телефони, в тому числі три марки «Нокіа» та один марки «Самсунг». У поданій суду заяві, просив розгляд справи проводити у його відсутності, претензій до підсудних немає.(а.с.288).
Потерпіла ОСОБА_12 також подала суду заяву в якій просила справу розглядати у її відсутності, претензій до підсудних немає.(а.с.309)
Окрім показань підсудних, потерпілих, допитаних в суді свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, оголошених в суді показань свідків ОСОБА_20, ОСОБА_15 винуватість неповнолітніх підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні злочину, що ім. інкримінується підтверджується письмовими доказами справи: протоколами огляду місця події від 13.09.2009 року , від 18.09.2009 року , від 21.09.2009 р. від 25.09.009 року ( а.с.8, 14.20,22, 25, 58) протоколом огляду предметів від 24.09.2009 року ( а.с.34-36), які приєднані до матеріалів справи постановою від 24.09.2009 року ( а.с.45), протоколом огляду предметів від 30.099.2009 року (а.с.57-58), які приєднані до справи постановою від 30.09.2009 року, протоколом огляду речових доказів від 20.10.2009 року ( а.с.95), постановою про приєднання речових доказів до справи від 20.10.2009 року ( а.с. 96-97), протоколами відтворення обстановки і обставин події від 21.11.2009 року ( а.с.176-182 з фото таблицями), протоколом огляду речових доказів від 23.11.2009 року ( а.с.183), які постановою від 23.11.2009 року приєднані до матеріалів справи ( а.с.184-185), довідками про вартість майна ( а.с.189-194).
Умисні дії неповнолітніх підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які виразились у таємному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України.
Захисник неповнолітнього підсудного ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_2 та захисник неповнолітнього підсудного ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_21 в судовому засіданні заявили клопотання про закриття кримінальної справи і застосування до неповнолітніх, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, примусових заходів виховного характеру - передачі під нагляд батьків. Мотивують тим. що ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у віці 15 років вчинили злочин середньої тяжкості, щиро розкаялася, відшкодували завдану злочином шкоду, навчаються, позитивно характеризуються по місцю навчання, проживають у повних сім?ях з належно створеними побутовими умовами, не перебували на обліку у ВКМСД і їх подальша поведінка свідчить про відсутність потреби у застосуванні покарання.
Заслухавши думку прокурора, який вважає, що неповнолітніх підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_9, можливо звільнити від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, законних представників неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтримали клопотання і погоджуються щоб неповнолітніх передали під їх нагляд, думку захисника ОСОБА_4. підсудного ОСОБА_10, який не заперечує щодо застосування до неповнолітніх ОСОБА_8 і ОСОБА_9 примусових заходів виховного характеру, суд, враховуючи встановлені в суді дослідженими доказами обставини справи, показання класного керівника неповнолітнього підсудного ОСОБА_8 допитаної як свідка ОСОБА_19, клопотання дирекції ЗОШ № 6 м.Нововолинська щодо передачі під нагляд батькам ОСОБА_9, думку потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_12, беручи до уваги, що ОСОБА_8 і ОСОБА_9 вперше вчинили злочин середньої тяжкості у віці до 18-ти років, до цього не перебували на профілактичному обліку, щиро розкаялися у вчиненому, виключно позитивно характеризуються, шкода завдана їх неправомірними діями відшкодована, вони продовжують навчання у загально- освітній школі, після скоєння 12.09.2009 року інкримінованого їм злочину, більше протиправних діянь не вчиняли, що свідчить про відсутність потреби у застосуванні до них кримінального покарання, суд дійшов висновку про підставність клопотання захисників і наявність підстав, передбачених ст.105 КК України, для закриття кримінальної справи і застосування до неповнолітніх підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_9 примусових заходів виховного характеру - передачі під нагляд батькам до досягнення повноліття.
Строк нагляду суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього, не менше одного року, але не довший, ніж до досягнення особою повноліття.
Звільнення судом неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості від покарання можливе на підставі ст.105 КК України, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
Враховуючи наведене, суд звільняє неповнолітніх ОСОБА_8 і ОСОБА_9 від кримінального покарання за ч.2 ст.185 КК України на підставі ст. 105 КК України.
Керуючись ст.ст. 282, 447,448 КПК України, на підставі п.3 ч.2 ст. 105 КК України, - суд
постановив:
Закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України, звільнивши його від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_22, тривалістю на два роки.
Закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8 по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України, звільнивши його від покарання із застосуванням примусових заходів вихованого характеру у виді передачі під нагляд батьків ОСОБА_6, ОСОБА_18, тривалістю на два роки.
На постанову може бути подано апеляції до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15-ти діб з моменту її проголошення.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя О.Р. Ференс-Піжук