Рішення від 09.03.2010 по справі 2-223

Номер справи: 2 - 223

Категорія: 4

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 березня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Покидюка М.В.

при секретарі Каращук В.С.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Годомичівської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Годомичівської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майна.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що його матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 належав житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами. Дане будинковолодіння мати купила 3 листопада 1980 року, але право власності на себе не оформила.

Після смерті мами він своєчасно прийняв її спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, що відповідало вимогам ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року.

Інших спадкоємців на спадкове майно не має.

Отримати свідоцтво про право власності на дане будинковолодіння в даний час він не має можливості через відсутність на нього правовстановлюючих документів і в позасудовому порядку вирішити це питання неможливо.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, які знаходяться в АДРЕСА_1 і належали його покійній мамі ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві, просить суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, які знаходяться в АДРЕСА_1 і належали його покійній мамі ОСОБА_2

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але у своїй письмовій заяві позовні вимоги визнає і просить розглядати справу у його відсутності, що на думку суду є можливим.

Заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України ?ро власність” від 7 лютого 1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності вимог ст. 549 цього Кодексу (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він: 1) фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії в цій статті повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Дослідженою в судовому засіданні, копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12 лютого 2002 року доведено, що ОСОБА_2 померла 12 лютого 2002 року.

Родинні відносини позивача ОСОБА_1 як сина померлої ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 від 30 січня 1982 року, в якому зазначено, що його матір'ю є ОСОБА_3.

Судом також доведено той факт, що позивач набув право власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 які належали його мамі.

Дана обставина, крім пояснень сторін, підтверджується, дослідженими судом,: договором купівлі - продажу будинку посвідченим секретарем виконкому Четвертнянської сільської ради 3 листопада 1980 року, довідкою Годомичівської сільської ради № 55 від 5 лютого 2010 року, витягом з погосподарської книги № 3 за 2001 - 2005 роки по особовому рахунку № 261, будинковою книгою для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1, якими доведено, що ОСОБА_2 дійсно мала на праві приватної власності в АДРЕСА_1 власний житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, в якому разом з нею до її смерті проживав син ОСОБА_1

Про те, що позивач набув право власності на дане будинковолодіння підтверджуєть свідоцтвами про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), грошові вклади посвідченими Маневицькою державною нотаріальною конторою 5 березня 2003 та 13 лютого 2008 років, якими підверджено правомірність набуття права власності в порядку спадкування ОСОБА_1 після смерті його мами ОСОБА_2

Висновком Маневицького архітектурно - планувального підприємства від 25 грудня 2009 року про відповідність індивідуального житлового будинку діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам доведено, що будинковолодіння в АДРЕСА_1 відповідає всім цим нормам і є придатним для проживання.

Наведені обставини свідчать про правомірність набуття ОСОБА_1 права власності на дане будинковолодіння його матері.

На даний час право власності на це спадкове майно ніким не оспорюється.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, які належали його матері ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 328, 1261, 1268, 1270, 1296 ЦК України, ст. 12 Закону України ?ро власність” від 7 лютого 1991 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 і належав ОСОБА_2.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя:

Попередній документ
8232643
Наступний документ
8232647
Інформація про рішення:
№ рішення: 8232646
№ справи: 2-223
Дата рішення: 09.03.2010
Дата публікації: 25.03.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Маневицький районний суд Волинської області
Категорія справи: