Номер справи: 2-201
Категорія: 4
3 березня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Покидюка М.В.
при секретарі Каращук В.С.
з участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Москальця В.В.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицької районної державної адміністрації, Красновільської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -
15 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Маневицької районної державної адміністрації, Красновільської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що його покійній бабусі ОСОБА_3, за якою він доглядав та допомагав по домашньому господарству, на праві приватної власності належав житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по вул. Гвардійська, 16 в с. Тельчі Маневицького району Волинської області. Крім того, їй належала земельна ділянка площею 1,25 га, яка розташована на території Красновільської сільської ради Маневицького району Волинської області.
10 травня 2000 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Красновільською сільською радою за № 39, яким все майно, яке буде належати їй на день її смерті, заповіла йому, позивачу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Після смерті він своєчасно у встановленому законом порядку прийняв спадщину шляхом догляду за будинком та обробітком земельної ділянки, а також тим, що до смерті постійно доглядав за спадкодавцем, проживав разом з ним без реєстрації.
Крім позивача спадкоємцями за законом являються також діти спадкодавця: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які на час відкриття спадщини проживали окремо від спадкодавця і з письмовими заявами до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини не звертались, і вважаються такими, що відмовились від спадщини.
Отримати свідоцтво про право на спадщину в даний час він немає можливості, через відсутність на будинковолодіння правовстановлюючих документів і в позасудовому порядку вирішити це питання неможливо.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на все спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просить суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на все спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3, тобто майно, яке вказане в позовній заяві.
Представник відповідача Москалець В.В. позовні вимоги визнав, не заперечує щоб визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, яка розташована на території Красновільської сільської ради Маневицького району Волинської області.
Представник відповідача - Красновільської сільської ради в судове засідання не з'явися, але подав до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги визнає.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України ?ро власність” від 7 лютого 1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Дослідженою в судовому засіданні копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22 листопада 2005 року доведено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом також доведено той факт, що позивач набув права власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,25 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ 004001, які належали ОСОБА_3
Дана обставина, крім пояснень сторін, підтверджується, дослідженими судом: витягом з погосподарської книги № 1 за 2005 рік; довідками Красновільської сільської ради № 330, 331, 332 від 8 січня 2010 року та № 409 від 5 лютого 2010 року, якими доведено, що у власності ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 був власний будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 1,25 га, яка знаходиться на території Красновільської сільської ради Маневицького району Волинської області.
Про те, що все своє будинковолодіння і земельну ділянку ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 доведено, дослідженим судом, заповітом, посвідченим Красновільською сільською радою Маневицького району Волинської області 10 травня 2000 року, в якому знайшов своє підтвердження зазначений факт. Заповіт на даний час не змінено, не відмінено.
Висновком Маневицького архітектурно-планувального підприємства про відповідність індивідуального житлового будинку діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам від 25 грудня 2009 року доведено, що дане будинковолодіння відповідає всім цим нормам і є придатним для проживання.
Наведені обставини свідчать про правомірність набуття права власності на все це спадкове майно позивачем ОСОБА_1
На даний час право власності на це спадкове майно ніким не оспорюється.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,25 га, які належали ОСОБА_3
ОСОБА_1 відмовився від стягнення у його користь з відповідача понесених ним судових витрат, при подачі позову в суд.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, ЦПК України, ст. ст. 328, 1268, 1296 ЦК України, ст. 12 Закону України ?ро власність” від 7 лютого 1991 року, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,25 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 004001 виданого Маневицькою районною державною адміністрацією 30 червня 2003 року, які належали ОСОБА_3.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: