Номер справи: 2-196
Категорія: 4
5 березня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Покидюка М.В.
при секретарі Каращук В.С.
з участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
10 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що її покійному дядькові ОСОБА_4, на праві приватної власності належав житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1
9 серпня 1994 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений Маневицькою державною нотаріальною конторою за № 1322, яким все майно яке буде належати йому на день смерті, заповів позивачці.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Після смерті дядька ОСОБА_4, позивачка своєчасно у встановленому законом порядку прийняла спадщину шляхом подачі заяви до Маневицької державної нотаріальної контори.
Крім того, спадкоємцем спадкового майна за законом є співмешканка спадкодавця ОСОБА_3, яка на час відкриття спадщини постійно проживала з спадкодавцем і має право на обов'язкову частку у спадковому майні.
Отримати свідоцтво про право на спадщину в даний час вона немає можливості, через відсутність на будинковолодіння правовстановлюючих документів і в позасудовому порядку вирішити це питання неможливо.
Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею в порядку спадкування право власності на Ѕ частку житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, яка залишилась після смерті ОСОБА_4
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить суд визнати за нею в порядку спадкування право власності на Ѕ частку спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_4
Представник відповідача ОСОБА_2 не заперечує, що позивач має право на майно після смерті спадкодавця, просить вирішити спір згідно закону.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України ?ро власність” від 7 лютого 1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Дослідженою в судовому засіданні копією свідоцтва про смерть серії 1-ЕГ № 028414 від 5 липня 2006 року доведено, що ОСОБА_4 помер 5 травня 2006 року.
Судом також доведено той факт, що позивач набула права власності на Ѕ частку житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами по вул. 8-го Березня , 19 в с. Комарово Маневицького району Волинської області, які належали ОСОБА_4
Дана обставина, крім пояснень позивача, підтверджується, дослідженими судом: довідками Комарівської сільської ради № 332, 333, 334, 335 від 5 березня 2009 року, якими доведено, що у власності ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 був власний будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами.
Про те, що все своє будинковолодіння ОСОБА_4 заповів ОСОБА_1 доведено, дослідженим судом заповітом, посвідченим Маневицькою державною нотаріальною конторою Волинської області 9 серпня 1994 року за № 1322, в якому знайшов своє підтвердження зазначений факт. Заповіт на даний час не змінено, не відмінено.
Експертним висновком Маневицького архітектурно-планувального підприємства про відповідність індивідуального житлового будинку діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам від 6 вересня 2006 року доведено, що дане будинковолодіння відповідає всім цим нормам і є придатним для проживання.
Наведені обставини свідчать про правомірність набуття права власності на Ѕ частку житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами позивачем. В такій частці суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки на такій частці вона настоює.
На даний час право власності на це спадкове майно ніким не оспорюється.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування право власності на Ѕ частку житлового будиноку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_4
Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, ЦПК України, ст. ст. 328, 1233, 1268, 1296 ЦК України, ст. 12 Закону України ?ро власність” від 7 лютого 1991 року, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку житлового будинкку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_4.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: