83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
18.02.10 р. Справа № 7/115
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Донецькі електричні мережі м. Донецьк
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Людмила” м. Донецьк
Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 265 065, 66 грн.; реактивну електроенергію в сумі 8 576, 93 грн.; 3% річних в сумі 713, 25 грн.; пені у сумі 5 727, 34 грн.
За участю представників:
від позивача: Дем'яненко О.І. - предст. за дов.
від відповідача: Пономаренко С.Ю. - предст. за дов.
СУТЬ СПОРУ: У судовому засіданні 26.10.2009р. оголошувалась перерва до 27.10.2009р., у судовому засіданні 10.12.2009р. оголошувалась перерва до 21.12.2009р., в засіданні суду 03.02.2010р. перерва до 18.02.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України.
Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Донецькі електричні мережі м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Людмила” м. Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 265 065, 66 грн.; реактивну електроенергію в сумі 8 576, 93 грн.; 3% річних в сумі 713, 25 грн.; пені у сумі 5 727, 34 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №3803 від 01.03.2005р. з додатками; розгорнутий розрахунок об'єму та вартості відпущеної електроенергії б/н; розгорнутий розрахунок об'єму та вартості відпущеної реактивної електроенергії б/н; рахунки за активну та реактивну електроенергію лютий 2009р.
У поясненнях від 08.09.2009р. та від 05.10.2009р. позивач зазначив, що облік електроенергії за лютий 2009р. (з 10.01.2009р. по 11.02.2009р.) здійснений за фактичними показами, зафіксованими приладами обліку електроенергії, як до виявлення порушення (демонтовані прилади обліку №0010878, №010842), так і після виявлення порушення електролічильників (встановлені прилади обліку №0131683, №0131671).
Клопотаннями від 26.10.2009р. та від 17.02.2010р. позивач просив призначити по справі електротехнічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.. заслуженого професора М.С.Бокаріуса, а також запропонував питання, які необхідно поставити перед експертом.
У відзиві та у судових засіданнях відповідач зазначив, що трансформаторна підстанція (ТП) №1604 є власністю позивача та розташована окремо від будівлі відповідача, спірні електролічильники були винесені до підстанції №1604 під охоронну сигналізацію за ініціативою позивача та доступ до цієї підстанції мали тільки представники позивача. За твердженням відповідача, з 20.03.2008р. по 14.01.2009р. представники ТОВ „Людмила” жодного разу не були викликані до ТП №1604 для зняття показів розрахункових приладів обліку електроенергії. Вважає, що позивач не мав правових підстав для нарахування відповідачу вартості електроенергії, покази якої зафіксовані на пошкоджених розрахункових приладах обліку. Зауважив, що за 4 дні ТОВ „Людмила” не мало можливості спожити вказану позивачем кількість електроенергії, а також, що спірні прилади обліку пошкоджені не з вини відповідача і іншого позивачем не доведено.
В ході розгляду справи судом викликався представник НКРЕ України для дачі пояснень з виниклих питань, в порядку ст. 30 ГПК України, який прибув у судове засідання та надав пояснення щодо необхідності дотримання сторонами умов договору та вимог Правил користування електричною енергією.
Через канцелярію суду 19.10.2009р. також були надані письмові пояснення НКРЕ України від 04.09.2009р. №5881/13/17-09, відповідно до яких, споживач електричної енергії зобов'язаний здійснювати оплату за використану електричну енергію у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії, укладеного між постачальником електричної енергії та споживачем та сторони зобов'язані дотримуватись приписів Правил користування електричною енергією.
Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168 (далі по тексту ПКЕЕ) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір на користування електричною енергією №3803 від 01.03.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.
Згідно п.9.5 Договору в редакції додаткової угоди б/н від 26.03.2009р. до Договору, його укладено на строк до 31.12.2009р. З матеріалів справи вбачається, що в період виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п.2.2.3 Договору, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків до договору №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та №6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.
Пунктом 2.2.4 Договору передбачено, що споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком №10 та/або №10а „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.
Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та у Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору.
Облік електроенергії, спожитої споживачем здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (п.7.1 Договору).
Пунктом 2 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору передбачено, що споживачі здійснюють оплату в залежності від обсягу місячного споживання за такими термінами:
- при споживанні до 1 тис.кВт/год - 1 раз до 26 числа розрахункового місяця;
- при споживанні від 1 тис.кВт/год до 30 тис.кВт/год - 2 рази 15 та 27 числа розрахункового місяця, 15 числа - 50% і 27 числа остаточне місячне споживання;
- при споживанні від 30 тис.кВт/год до 100 тис.кВт/год - 2 планових платежу 12 та 25 числа розрахункового місяця по 50% очікуваного місячного споживання і до 05 числа наступного місяця остаточний розрахунок;
- при споживанні від 100 тис.кВт/год і більше, платежі здійснюються щотижнево, кожного четверга по 25% і остаточний до 05 числа наступного за розрахунковим місяця. Всі споживачі з місячним обсягом споживання електроенергії від 30 тис.кВт/год і більше розраховуються за період з 01 дня по останній календарний місяць.
Згідно п.3 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.
Відповідно до п.1.2 ПКЕЕ, розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.
З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що розрахунковим періодом є один календарний місяць (з 11 числа місяця до такого ж числа наступного місяця)
Під час виконання умов Договору а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку (абз.1 р.2 Договору).
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач, посилаючись на несплату відповідачем у повному обсязі виставлених рахунків за фактично спожиту електроенергію у лютому 2009р. (з 11.01.2009р. по 11.02.2009р.), просить стягнути з останнього заборгованість за активну електроенергію в сумі 265 065, 66 грн. та за реактивну електроенергію в сумі 8 576, 93 грн.
Відповідач, позов заперечив, посилаючись на той факт, що позивач врахував покази пошкоджених приладів обліку електроенергії, тоді як повинен був здійснити перерахунок за середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду відповідно до п.6.20 ПКЕЕ. До того ж, зазначені суми за спожиту електроенергію виставлені не за період з 11.01.2009р. по 11.02.2009р., а за чотири дні, за які споживач не міг технічно спожити таку кількість електроенергії.
Відповідно до п.3.1 ПКЕЕ, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності.
Електроенергія, яка постачалась відповідачу позивачем з березня 2008р. по 10.01.2009р. на підставі Договору на об'єкт, розташований за адресою: 83110, м.Донецьк, вул.Щетиніна, 23, обліковувалась відповідними електролічильниками №0010878 та №0010842.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що до виникнення спірних відносин обидві розрахунки за спожиту електроенергію здійснювались на підставі, у тому числі, зазначених вище електролічильників, показання яких враховувались як позивачем, так і відповідачем.
Згідно абз. 2 п.6.11 ПКЕЕ, покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору.
Відповідно до письмових та усних пояснень відповідача, показання обсягів спожитої електричної енергії з вказаних електролічильників №0010878 та №0010842 знімались представником позивача - ВАТ „Донецькобленерго” 10 числа кожного місяця, а зняті покази вносились в акти фіксації показань приладів обліку та прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за відповідний розрахунковий період.
Згідно акта фіксації б/н від 10.01.2009р., показання приладу обліку (електролічильника) №0010878 (ввід1) становить 001980,5, №0010842 (ввід2) - 002265,8.
Пунктом 6.13 ПКЕЕ передбачено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).
Вказані вище покази електролічильників внесені сторонами в акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2009р., який підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств.
Таким чином, станом на 10.01.2009р. (кінець розрахункового періоду - січень 2009р.) сторони погодили та прийняли для остаточного розрахунку між ними показання приладів обліку електроенергії №0010878 та №0010842 за наступними показниками:
- електролічильник №0010878 - 001980,5;
- електролічильник №0010842 - 002265,8.
14.01.2009р. була здійснена перевірка дотримання споживачем Правил користування електричною енергією, в ході якої виявлені пошкодження розрахункових приладів обліку електричної енергії №0010878 та №0010842, які зафіксовані відповідними актами про порушення споживачем ПКЕЕ №022838 від 14.01.2009р., №022839 від 14.01.2009р.
У зв'язку із виявленими пошкодженнями, позивачем були складені акти-наряди №029626 від 14.01.2009р. та №029627 від 14.01.2009р. на заміну (встановлення, знімання) лічильника електричної енергії у споживача - юридичної особи.
Згідно вказаних актів нарядів, електролічильник №0010878 із показниками 0053132 був замінений на електролічильник №0131683 із показниками 000003,4, електролічильник №0010842 із показниками 0064697 був замінений на електролічильник №0131671 із показниками 000002,8.
14.01.2009р. також позивачем були складені акти технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ №140313 (електролічильника №0131671 із показниками на дату складання 000002,8) та №140312 (електролічильник №0131683 із показниками на дату складання 000003,4).
За спливом розрахункового періоду - лютого 2009р. позивач зняв покази замінених приладів обліку електроенергії на спірному об'єкті, які відповідно складають: електролічильник №0131683 - 000933,9, електролічильник №0131671 - 000957,6, що зафіксовано у складеному позивачем акті фіксації показань приладів обліку б/н.
Зазначені покази змінених приладів обліку електроенергії внесені позивачем до акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р., який споживачем не підписаний.
Будь-яких інших документів в підтвердження факту надання послуг з електропостачання відповідачу у лютому 2009р., окрім непідписаного з боку споживача акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р. позивач суду не представив.
Позивач посилається на те, що згідно вищезазначеного акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р., відповідач спожив у лютому активну електричну енергію у кількості 458 533 кВт/год, реактивну електричну енергію у кількості 301 212 кВАр/год.
Згідно письмових та усних пояснень позивача, відповідачу були виставлені рахунки за спожиту у лютому 2009р. активну електроенергію у кількості 458 533 кВт/год вартістю 321 670, 07 грн. (рахунок №3803 від 27.02.2009р.), реактивну електричну енергію у кількості 301 212 кВАр/год вартістю 8 576, 93 грн. (рахунок №3803 від 27.02.2009р.).
Отримання вказаних вище рахунків підтверджено відповідачем у відзиві та у судових засіданнях.
У абзаці 1 п.6.11 ПКЕЕ передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.
З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що споживач не підписав акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р., будь-яких інших двосторонніх документів про фіксацію показів розрахункових засобів обліку фактично спожитої електроенергії відповідачем у лютому 2009р. сторонами не надано. Акт про відмову відповідача від підписання акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р або відповідна відмітка на самому акті відсутні.
Підписані обома сторонами акти-наряди на заміну лічильника електроенергії №№ 029626, 029627, на які посилається позивач, як належний доказ кількості спожитої електроенергії у спірний період, судом до уваги не приймаються, оскільки в них зафіксовані лише покази пошкоджених та знов установлених лічильників і споживач своїм підписом лише засвідчив цей факт, а не кількість спожитої електроенергії, що зазначено і самим споживачем в ході розгляду справи.
З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що розрахунок фактично спожитої електроенергії у лютому здійснений позивачем з урахуванням показів пошкоджених електролічильників (№0010878, №0010842) та показів замінених електролічильників (№0131683, №0131671).
Відповідно до наданих позивачем до позову розгорнутих розрахунків об'єму та вартості відпущеної електроенергії та реактивної електроенергії, розрахунок обсягів фактично спожитої активної та реактивної електроенергії здійснювався наступним чином:
1) з 10.01.2009р. по 14.01.2009р. до уваги взяті покази пошкоджених електролічильників №0010878 та №0010842.
2) з 14.01.2009р. по 11.02.2009р. до уваги взяті покази замінених електролічильників №0131671, №0131683.
Дослідивши зазначені розрахунки, судом з'ясовано, що фактичні покази спожитої відповідачем активної електроенергії вказані в розрахунку (453 262 кВт) та зафіксовані в акті прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р. та рахунку №3803 від 27.02.2009р. за активну електроенергію (458 533 кВт/год) є різними.
Обґрунтованих пояснень з цього приводу позивачем суду не надано.
Також, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо неможливості урахування показів пошкоджених приладів обліку електроенергії з огляду на наступне.
Факт пошкодження зазначених електролічильників підтверджений, в тому числі, наявними в матеріалах справи актами проведення експертизи лічильника електроенергії №371 та 372 від 20.01.2009р.
Відповідно до висновків актів №371 та №372 від 20.01.2009р. проведення експертизи лічильника електроенергії, лічильники №0010842 та №0010878 визнано непридатними для експлуатації, облік електроенергії за лічильником №0010842 не відбувається, а метрологічні характеристики електролічильника №0010878 не відповідають вимогам ГОСТ 8.259-2007-недооблік-3,4%. Експертиза вказаних лічильників, а також зазначені висновки, зроблені у складі, в тому числі, комісією ВАТ „Донецькобленерго”.
До того ж, приписами чинного законодавства та умовами Договору не передбачений порядок здійснення розрахунку обсягів фактично спожитої електроенергії шляхом складання показів, знятих з пошкоджених та справних електролічильників (інших засобів обліку електроенергії).
Крім того, позивач надав такі розрахунки лише до позову, попередньо не погодивши такий порядок здійснення розрахунку обсягу фактично спожитої у лютому 2009р. електроенергії із споживачем.
Згідно матеріалів справи та пояснень представників обох сторін, у споживача (відповідача) не було доступу до спірних електролічильників, оскільки вони знаходяться у трансформаторній підстанції (ТП) №1604, яка є власністю позивача і доступ до цих електролічильників має лише позивач.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що пошкодження лічильників №0010842 та №0010878 відбулось не з вини споживача.
Пунктом 6.20 ПКЕЕ передбачено, що у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи, зокрема з п.9 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, вбачається, що сторони дійшли згоди стосовно того, що у разі тимчасового порушення обліку електричної енергії не з вини споживача, розрахунок за електричну енергію здійснюється за середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду постачальником електричної енергії за погодженням із споживачем.
Таким чином, сторони Додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору (п.9 Додатку) визначили умови порядку розрахунку за електричну енергію у разі тимчасового порушення обліку електричної енергії не з вини споживача - розрахунок за середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду постачальником електричної енергії за погодженням із споживачем, які відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковими для виконання сторонами.
Пунктом 3.2 ПКЕЕ передбачено, що відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
Згідно п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина відповідача у пошкоджені електролічильників №0010878 та №0010842 відсутня і іншого позивачем не доведено.
За таких умов, підставою для виставлення відповідачу рахунків за об'єм спожитої електроенергії (активної та реактивної) за лютий 2009р. є здійснення позивачем розрахунку за середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду постачальником електричної енергії за погодженням із споживачем.
Зазначений розрахунок в матеріалах справи відсутній, відповідач будь-який розрахунок обсягів спожитої електричної енергії за спірний період не отримував, з письмових та усних пояснень позивача вбачається, що такий розрахунок ним не здійснений.
Крім того, посилання позивача щодо можливості щомісячного заниження відповідачем показів приладів обліку електроенергії протягом дії договору судом до уваги не приймається, з огляду на не доведеність цього факту жодним доказом, а також оскільки, як зазначено представникам обох сторін, покази приладів обліку електроенергії знімались особисто представником ВАТ „Донецькобленерго”.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 265 065, 66 грн. боргу за активну електроенергію та 8 576, 93 грн. боргу за реактивну електроенергію не доведені належним чином і не відповідають умовам Договору та приписам діючого законодавства.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію в сумі 265 065, 66 грн. та за реактивну електроенергію в сумі 8 576, 93 грн. задоволенню не підлягають.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права, посилаючись на несплату відповідачем виставлених рахунків за лютий 2009р. за активну та реактивну електроенергію, позивач просить стягнути з відповідача за період з 21.02.2009р. по 23.03.2009р. 3% річних в сумі 713, 25 грн., які нараховані на заборгованість за активну електроенергію - 265 065, 66 грн., за реактивну електроенергію - 8 576, 93 грн.
Враховуючи той факт, що у задоволенні вимог щодо стягнення суми основного боргу позивачу судом відмовлено, вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 713, 25 грн., які нараховані на дану заборгованість, задоволенню також не підлягають.
Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі викладеного, посилаючись на несплату відповідачем виставлених рахунків за лютий 2009р. за активну та реактивну електроенергію, позивач просить стягнути з відповідача за період з 21.02.2009р. по 23.03.2009р. пеню в сумі 5 727, 34 грн., які нараховані на заборгованість за активну електроенергію - 265 065, 66 грн., за реактивну електроенергію - 8 576, 93 грн.
Враховуючи той факт, що у задоволенні вимог щодо стягнення суми основного боргу позивачу судом відмовлено, вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5 727, 34 грн., яка нарахована на дану заборгованість, задоволенню також не підлягають.
В судовому засіданні оговорені клопотання позивача від 26.10.2009р. та від 17.02.2010р., якими він просив призначити по справі електротехнічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.Заслуженого професора М.С.Бокаріуса.
Судова експертиза призначається судом з власної ініціативи чи за клопотанням сторін у разі виникнення питань, вирішення та роз'яснення яких потребують спеціальних знань у відповідній галузі (ст. 41 Господарського процесуального кодексу України).
Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з недоцільністю проведення судової експертизи та з огляду на той факт, що в матеріалах справи містяться документи, які відображають в повному обсязі виникли між сторонами обставини.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N28, Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. №441 із змінами та доповненнями, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 30, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Донецькі електричні мережі м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Людмила” м. Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 265 065, 66 грн.; реактивну електроенергію в сумі 8 576, 93 грн.; 3% річних в сумі 713, 25 грн.; пені у сумі 5 727, 34 грн. відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його підписання.
Повний текст рішення підписаний 22.02.2010р.
Суддя