83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
18.02.10 р. Справа № 7/106
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Донецькі електричні мережі м. Донецьк
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Пролетарський” м. Донецьк
Предмет спору: стягнення вартості електричної енергії спожитої понад договірні величини в розмірі 284 967, 36 грн.
За участю представників:
від позивача: Дем'яненко О.І. - предст. за дов.
від відповідача: Пономаренко С.Ю. - предст. за дов.
СУТЬ СПОРУ: У судовому засіданні 26.10.2009р. оголошувалась перерва до 27.10.2009р., у судовому засіданні 10.12.2009р. оголошувалась перерва до 21.12.2009р., в засіданні суду 03.02.2010р. перерва до 18.02.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України.
Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Донецькі електричні мережі м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Пролетарський” м. Донецьк про стягнення вартості електричної енергії спожитої понад договірні величини в розмірі 284 967, 36 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №2134 від 01.03.2005р. з додатками; рахунок за перевищення договірних величин електроспоживання за лютий 2009р.
За клопотаннями позивача від 12.06.2009р., від 01.07.2009р., від 08.12.2009р. до матеріалів справи залучені додаткові документи.
У поясненнях від 05.10.2009р., від 13.11.2009р., від 08.12.2009р. та у судових засіданнях позивач зазначив, що облік фактично спожитої електроенергії за лютий 2009р. (з 10.01.2009р. по 11.02.2009р.) здійснений за фактичними показами, зафіксованими приладами обліку електроенергії, як до виявлення порушення (демонтовані прилади обліку №0010656, №01822544), так і після виявлення порушення електролічильників (встановлені прилади обліку №0131665, №0004350). Також відповідачем представлені покази за наступними приладами обліку: №№0046406, 01816719.
Клопотанням від 26.10.2009р. позивач просив призначити по справі електротехнічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.. заслуженого професора М.С.Бокаріуса, а також запропонував питання, які необхідно поставити перед експертом.
У відзиві та у судових засіданнях відповідач зазначив, що трансформаторна підстанція (ТП) №1604 є власністю позивача та розташована окремо від будівлі відповідача, спірні електролічильники були винесені до підстанції №1604 РУ 0,4 кВт під охоронну сигналізацію за ініціативою позивача та доступ до цієї підстанції мали тільки представники позивача. За твердженням відповідача, з 20.03.2008р. по 14.01.2009р. представники ТОВ „ТК „Пролетарський” жодного разу не були викликані до ТП №1604 для зняття показів розрахункових приладів обліку електроенергії. Вважає, що позивач не мав правових підстав для нарахування відповідачу вартості електроенергії, покази якої зафіксовані на пошкоджених розрахункових приладах обліку. Зауважив, що за 4 дні ТОВ „ТК „Пролетарський” не мало можливості спожити вказану позивачем кількість електроенергії, а також, що спірні прилади обліку пошкоджені не з вини відповідача і іншого позивачем не доведено.
В ході розгляду справи судом викликався представник НКРЕ України для дачі пояснень з виниклих питань, в порядку ст. 30 ГПК України, який прибув у судове засідання та надав пояснення щодо необхідності дотримання сторонами умов договору та вимог Правил користування електричною енергією.
Через канцелярію суду 19.10.2009р. також були надані письмові пояснення НКРЕ України від 04.09.2009р. №5883/13/17-09, відповідно до яких, споживач електричної енергії зобов'язаний здійснювати оплату за використану електричну енергію у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії, укладеного між постачальником електричної енергії та споживачем.
Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168 (далі по тексту ПКЕЕ) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір на користування електричною енергією №2134 від 01.03.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.
Згідно п.9.5 Договору, його укладено на строк до 31.12.2006р. Договір може бути продовжено на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його терміну за згодою сторін буде укладена відповідгна додаткова угода.
Згідно додаткової угоди б/н від 25.05.2009р., сторони продовжили дію дДоговору до 31.12.2009р., а дана додаткова угода вступає в силу з 01.01.2007р.
З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що в період виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Пунктом 11 Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. № 441 із змінами та доповненнями, встановлено, що Граничні величини споживання електричної потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 30 листопада поточного року надає постачальнику відомість про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток №13 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”).
Відповідно до п.5.2 Договору, договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні: заявленої споживачем згідно з п.5.1 Договору - у разі відсутності у споживача заборгованості за використану електричну енергію або в разі виконання боргових зобов'язань та проведення поточних платежів у визначені терміни; забезпеченому обсягом попередньої оплати споживача; передбаченому кошторисом доходів та видатків на оплату спожитої електроенергії - для установ, організацій, що фінансуються з бюджету. Договірні (граничні) величини доводяться постачальником електричної енергії до відома споживача письмовим повідомленням, що є невід'ємною частиною цього Договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахугнкового періоду. За підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії та відповідно здійснюється коригування договірної величини рівня електричної потужності.
Згідно Додатку „Договірні величини споживання електричної енергії” до Договору на 2009 рік підписаного та скріпленого печатками обох сторін без зауважень, у лютому 2009р. встановлена гранична величина споживання електроенергії 40, 000 тис.кВт/год.
Разом з цим, позивачем у позовній заяві та розрахунку суми санкцій за перевищення договірної величини електроспоживання вказана договірна величина електроспоживання на лютий 2009р. - 60 тис.кВт/год.
Відповідно до п. 4.4 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що відповідач із заяавою про коригування (збільшення) договірної величини електроспоживання до позивача не звертався, документів в підтвердження узгодження договірної величини електроспоживання у кількості 60 тис.кВт/год. Сторонами суду не надано, навпаки в матеріалах справи наявний Додаток „Договірні величини споживання електричної енергії” до Договору на 2009 рік підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень, у лютому 2009р. встановлена гранична величина споживання електроенергії 40, 000 тис.кВт/год.
Таким чином, суд дійшов висновку, що договірною (граничною) величиною електроспоживання на лютий 2009р. є 40, 000 тис.кВт/год.
Посилаючись на перевищення відповідачем зазначеної вище договірної величини споживання електричної енергії та несплату рахунку за перевищення договірних величин електроспоживання за лютий 2009р., позивач звернувся до суду та просить стягнути з ТОВ „ТК „Пролетарський” вартість електричної енергії спожитої понад договірні величини в розмірі 284 967, 36 грн.
Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, яка діяла в спірний період), споживачі (крім населення) у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно п. 6.14 ПКЕЕ, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Таким чином, перевищення договірної величини електроспоживання чинним законодавством розглядається як різниця між фактично спожитою електричною енергією та договірною величиною споживання електричної енергії за певний розрахунковий період.
За таких обставин, для з'ясування факту наявності чи відсутності перевищення договірної величини відповідачем по цій справі, необхідно з'ясувати кількість фактично спожитої ТОВ „ТК „Пролетарський” у лютому 2009р.
Відповідно до п.1.2 ПКЕЕ, розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.
З матеріалів справи, у тому числі з п.1 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, та пояснень представників обох сторін вбачається, що розрахунковим періодом є один календарний місяць (з 12 числа місяця до такого ж числа наступного місяця).
Спірним розрахунковим періодом є лютий 2009р.
Позивач, вважає, що відповідач не виконав належним чином умови Договору, не сплатив виставлений йому рахунок за перевищення договірних величин електроспоживання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у сумі 284 967, 36 грн.
Відповідач, позов заперечив, посилаючись на той факт, що позивач врахував покази пошкоджених приладів обліку електроенергії, тоді як повинен був здійснити перерахунок за середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду відповідно до п.6.20 ПКЕЕ.
Під час виконання умов Договору а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку (абз.1 р.2 Договору).
Відповідно до п.3.1 ПКЕЕ, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності.
Електроенергія, яка постачалась відповідачу позивачем з березня 2008р. по 10.01.2009р. на підставі Договору на об'єкт, розташований за адресою: 83110, м.Донецьк, вул.Щетиніна, 23, обліковувалась відповідними електролічильниками №0010656 та №01822544.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що до виникнення спірних відносин розрахунки за спожиту електроенергію здійснювались на підставі, у тому числі, зазначених вище електролічильників, показання яких враховувались як позивачем, так і відповідачем.
Згідно абз. 2 п.6.11 ПКЕЕ, покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору.
Абзацем 2 п.2 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору передбачено, якщо розрахункові прилади обліку споживача встановлені на підстанції або ТП постачальника, зняття показань цих розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом постачальника ___ числа місяця.
Угодою №1 без дати до Договору та Додатком №6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору, сторони узгодили, що показання приладів обліку електроенергії знімаються на кожне 12 число місяця представниками постачальника і пфдтверджуються споживачем.
Разом з цим, відповідно до письмових та усних пояснень відповідача, показання обсягів спожитої електричної енергії з вказаних електролічильників №0010656 та №01822544 знімались представником позивача 10 числа кожного місяця, а зняті покази вносились в акти фіксації показань приладів обліку та прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за відповідний розрахунковий період.
Зазначені твердження стосовно дати зняття показів приладів обліку електроенергії відповідачем не спростовані.
Згідно акта фіксації б/н від 10.01.2009р., показання приладу обліку (електролічильника) №01822544 становить 1695,13, №0010656 - 001700,6.
Пунктом 6.13 ПКЕЕ передбачено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).
Вказані вище покази електролічильників внесені сторонами в акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2009р., який підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств.
Таким чином, станом на 10.01.2009р. (кінець розрахункового періоду - січень 2009р.) сторони погодили та прийняли для остаточного розрахунку між ними показання приладів обліку електроенергії №01822544 та №0010656 за наступними показниками:
- електролічильник №01822544 -1695,13;
- електролічильник №0010656 - 001700,6.
14.01.2009р. була здійснена перевірка дотримання споживачем Правил користування електричною енергією, в ході якої виявлені пошкодження розрахункових приладів обліку електричної енергії №01822544 та №0010656, які зафіксовані відповідними №022835 від 14.01.2009р., №022836 від 14.01.2009р.
У зв'язку із виявленими пошкодженнями, позивачем були складені акти-наряди №029630 від 14.01.2009р. та №029628 від 14.01.2009р. на заміну (встановлення, знімання) лічильника електричної енергії у споживача - юридичної особи.
Згідно вказаних актів нарядів, електролічильник №0010656 із показниками 005211,7 був замінений на електролічильник №0131665 із показниками 000004,4, електролічильник №01822544 із показниками 3972,50 був замінений на електролічильник №0004350 із показниками 000010,08.
14.01.2009р. також позивачем були складені акти технічної перевірки розрахункових засобів обліку.
За спливом розрахункового періоду - лютого 2009р. позивач зняв покази одного із змінених приладів обліку електроенергії на спірному об'єкті, які відповідно складають - електролічильник №0131665 - 000606,70, що зафіксовано актом фіксації показань приладів обліку за 2009р.
З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що саме ці дані були враховані відповідачем у розрахунковому періоді - лютому 2009р.
Покази з електролічильника №0004350 в зазначеному вище акті відсутні, будь-яких інших документів про фіксацію показань приладу обліку №0004350 позивачем та відповідачем суду не надано. Разом з цим, в акті містяться показання приладу обліку з іншим номером 004350 (показання цього приладу обліку - 000341,51), які відповідачем на його думку, внесені до акта прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2009р.
Разом з цим, з акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р. вбачається, що до нього внесені лише дані з акта фіксації показань з електролічильника №0131665 - 000606,70.
Дані, внесені в акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р., як дані показу приладу електроенергії №0004350, зазначені як 0000341,51.
Разом з цим, відповідачем не надано жодного документа (акт фіксації показань приладів обліку за лютий 2009р. тощо) в підтвердження того факту, що даний прилад обліку дійсно містить такі дані. Такі дані (0000341,51) відсутні й в акті прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за березень 2009р.
Таким чином, позивачем безпідставно внесені покази приладу електроенергії №0004350 - 0000341,51 в акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р. і іншого позивачем не доведено.
Зазначені вище покази змінених приладів обліку електроенергії внесені позивачем до акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р., який споживачем підписаний не був.
Будь-яких інших документів в підтвердження факту надання послуг з електропостачання відповідачу у лютому 2009р., окрім непідписаного з боку споживача акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р. позивач суду не представив.
Позивач посилається, що згідно вищезазначеного акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р., відповідач спожив у лютому активну електричну енергію у кількості 547 457 кВт/год, реактивну електричну енергію у кількості 274 533 кВАр/год.
З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що споживач не підписав акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р., будь-яких інших двосторонніх документів про фіксацію показів розрахункових засобів обліку фактично спожитої електроенергії відповідачем у лютому 2009р. сторонами не надано. Акт про відмову відповідача від підписання акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2009р або відповідна відмітка на самому акті відсутні.
Підписані обома сторонами акти-наряди на заміну лічильника електроенергії №№ 029626, 029627, на які посилається позивач, як належний доказ кількості спожитої електроенергії у спірний період, судом до уваги не приймаються, оскільки в них зафіксовані лише покази пошкоджених та знов установлених лічильників і споживач своїм підписом лише засвідчив цей факт, а не кількість спожитої електроенергії, що зазначено і самим споживачем в ході розгляду справи.
З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що розрахунок фактично спожитої електроенергії у лютому здійснений позивачем з урахуванням показів пошкоджених електролічильників (№01822544 та №0010656) та показів замінених електролічильників (№0131665 та №0004350).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо неможливості урахування показів пошкоджених приладів обліку електроенергії з огляду на наступне.
Факт пошкодження зазначених електролічильників підтверджений, в тому числі, наявними в матеріалах справи актами проведення експертизи лічильника електроенергії №606 та №607 від 29.01.2009р.
Відповідно до висновків актів №606 та №607 від 29.01.2009р. проведення експертизи лічильника електроенергії, лічильники №01822544 та №0010656 визнано непридатними для експлуатації, на табло електролічильника №01822544 тріщини, індикація присутня, показання змінюються відповідно навантаженню, а на монтажній платі електролічильника №0010656 наявні сліди підгорання - згоріли дроселі, облік електроенергії не відбувається. Експертиза вказаних лічильників, а також зазначені висновки, зроблені у складі, в тому числі, комісією ВАТ „Донецькобленерго”.
До того ж, приписами чинного законодавства та умовами Договору не передбачений порядок здійснення розрахунку обсягів фактично спожитої електроенергії шляхом складання показів, знятих з пошкоджених та справних електролічильників (інших засобів обліку електроенергії).
Крім того, позивач здійснив розрахуноак кількості фактично спожитої електричної енергії ТОВ „ТК „Пролетарський” шляхом складання показів пошкоджених електролічильників (№01822544 та №0010656) та показів замінених електролічильників (№0131665 та №0004350), попередньо не погодивши такий порядок здійснення розрахунку обсягу фактично спожитої у лютому 2009р. електроенергії із споживачем.
Згідно матеріалів справи та пояснень представників обох сторін, у споживача (відповідача) не було доступу до спірних електролічильників, оскільки вони знаходяться у трансформаторній підстанції (ТП) №1604, яка є власністю позивача і доступ до цих електролічильників має лише позивач.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що пошкодження лічильників №01822544 та №0010656 відбулось не з вини споживача.
Пунктом 6.20 ПКЕЕ передбачено, що у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.
Таким чином, сторони, у разі тимчасового порушення обліку електричної енергії не з вини споживача, повинні здійснювати розрахунок за середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду постачальником електричної енергії за погодженням із споживачем.
Пунктом 3.2 ПКЕЕ передбачено, що відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
Згідно п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина відповідача у пошкоджені електролічильників №01822544 та №0010656 відсутня і іншого позивачем не доведено.
За таких умов, встановлення об'єму фактичноспожитої електроенергії відповідачем за лютий 2009р. можливо лише за умови здійснення позивачем розрахунку за середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду постачальником електричної енергії за погодженням із споживачем.
Зазначений розрахунок в матеріалах справи відсутній, відповідач будь-який розрахунок обсягів спожитої електричної енергії за спірний період не отримував, з письмових та усних пояснень позивача вбачається, що такий розрахунок ним не здійснений.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів факту надання відповідачу у лютому 2009р. послуг з електропостачання у кількості 547 457 кВт/год або в будь-якій іншій кількості, що унеможливлює здійснити розрахунок перевищення договірної величини електроспоживання та встановити факт наявності чи відсутності перевищення договірної величини споживання електричної енергії відповідачем у спірному періоді.
Пунктом 6.16 ПКЕЕ, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та у Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору.
Облік електроенергії, спожитої споживачем здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (п.7.1 Договору).
Нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності відображуються в окремому рахунку, термін сплати якого визначається вимогами п.7 цього додатку (п.9 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору).
Пунктом 7 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що нідійшли від споживача. Цей рахунок має бути сплаченим споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.
На підставі викладеного, посилаючись на перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання у лютому 2009р., позивач виставив відповідачу рахунок №11/2134 від 13.02.2209р., отримання якого підтверджено відповілачем у відзиві та у судових засіданнях.
Посилаючись на несплату відповідачем зазначеного рахунку у встановлений Договором строк, позивач звернувся до суду та просить стягнути з ТОВ „ТК „Пролетаорський” вартість електричної енергії спожитої понад договірні величини в розмірі 284 967, 36 грн.
Враховуючи вищевикладене, встановлений судом факт недоведеності позивачем надання послуг з електропостачання відповідачу у лютому 2009р., у зв'язку з відсутністю даних про фактичне споживання електричної енергії ТОВ „ТК „Пролетарський” у лютому 2009р. (розрахунковим шляхом), суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для виставлення ВАТ „Донецькобленерго” відповідачу рахунку за перевищення договірної величини електроенергії №11/2134 від 13.02.2209р. на суму 284 967, 36 грн.
Крім того, посилання позивача щодо можливого щомісячного заниження відповідачем показів приладів обліку електроенергії протягом дії договору судом до уваги не приймається, з огляду на не доведеність цього факту жодним доказом, а також оскільки, як зазначено представникам обох сторін, покази приладів обліку електроенергії знімались особисто представником ВАТ „Донецькобленерго”. До того ж, підставою для вимоги стягнути двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини є наявність факту перевищення споживачем договірної величини електроспоживання саме у певний розрахунковий період.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, у зв'язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості електричної енергії спожитої понад договірні величини в розмірі 284 967, 36 грн. задоволенню не підлягають.
В судовому засіданні оговорено клопотання позивача від 26.10.2009р., яким він просив призначити по справі електротехнічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.Заслуженого професора М.С.Бокаріуса, а також запропонував питання, які необхідно поставити перед експертом.
Судова експертиза призначається судом з власної ініціативи чи за клопотанням сторін у разі виникнення питань, вирішення та роз'яснення яких потребують спеціальних знань у відповідній галузі (ст. 41 Господарського процесуального кодексу України).
Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з недоцільністю проведення судової експертизи та з огляду на той факт, що в матеріалах справи містяться документи, які відображають в повному обсязі виникли під час розгляду справи обставини.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N28, Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. №441 із змінами та доповненнями, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 30, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Донецькі електричні мережі м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Пролетарський” м.Донецьк про стягнення вартості електричної енергії спожитої понад договірні величини в розмірі 284 967, 36 грн. відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його підписання.
Повний текст рішення підписаний 22.02.2010р.
Суддя