83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.02.10 р. Справа № 39/40пд
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Морщагіної Н.С., при секретарі Бахрамовій А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Склоремонт» (представник Радомська О.В., довіреність від 28.08.09 року), до товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Сіріус» (представник Єфіменко О.С., довіреність від 15.05.08 року) про зобов'язання розірвати договір оренди № 01/12-09 від 01.12.09 року, а також за зустрічною позовною завою товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Сіріус» до товариства з обмеженою відповідальністю «Склоремонт» про визнання права власності на нежитлове цокольне приміщення, вбудоване у житловий будинок за адресою місто Торез, проспект Юрія Гагаріна 12, загальною площею 40,8 м2, основна - 33,4 м2, допоміжна 7,4 м2, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Склоремонт» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Сіріус» (далі - Наймодавець) про зобов'язання розірвати договір оренди № 01/12-09 від 01.12.09 року. Позовні вимоги Підприємця ґрунтуються приписах статті 651 ЦК України та на юридичному факті приховування Наймодавцем факту відсутності належним чином оформленого права власності на нежитлове цокольне приміщення, вбудоване у житловий будинок за адресою місто Торез, проспект Юрія Гагаріна 12, загальною площею 40,8 м2, основна - 33,4 м2, допоміжна 7,4 м2 (далі - Приміщення).
Наймодавець в порядку статті 60 ГПК України звернувся до суду із зустрічним позовом до Підприємства про визнання права власності на Приміщення. Позовні вимоги Наймодавця ґрунтуються на невизнанні Підприємством зазначеного права, що, на думку Наймодавця, порушує речові права на Приміщення, оскільки Наймодавець не в змозі використовувати Приміщення у власній підприємницькій діяльності, зокрема, позбавляється можливості передати Приміщення у оренду Підприємству.
Представник Підприємця в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник Наймодавця в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги зустрічної позовної заяви.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що зустрічний позов Наймодавця підлягає задоволенню, наразі у позові Підприємства слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно договору купівлі-продажу № 2000 від 17.07.07 року, Наймодавцеві належить право власності на нерухоме майно - нежитлове цокольне приміщення площею 42,1 м2, яке вбудоване у житловий будинок 12 по проспекту Гагаріна в місті Торезі (далі - Об'єкт). Зазначене право також було зареєстроване у Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що свідчать відповідний витяг № 15692365. За пунктом 8 договору купівлі-продажу № 2000 від 17.07.07 року, право власності переходить від відчужувача Маніко Ігоря В'ячеславовича до Наймодавця у момент державної реєстрації правочину, тобто, 18.07.07 року о 1544 годині.
Таким чином, виходячи зі змісту норм статей 204, 316-317, 328 ЦК України - Наймодавець з 18.07.07 року є добросовісним набувачем та власником Об'єкту, отриманого на підставах, що передбачені договором та не заборонені законом.
Водночас, Об'єкт, придбаний Наймодавцем, потребував реконструкції, з метою проведення якої відповідачем було отримано певні дозвільні документи - рішення виконавчого комітету Торезької міської ради від 19.09.07 року № 450 „Про дозвіл на реконструкцію нежитлових приміщень під об'єкти соцкультпобуту та будівництво”, а також повторний комплексний висновок Донецької обласної служби Української державної інвестиційної експертизи „Доноблінвестекспертиза” від 10.11.08 року № 934/2.
З огляду на означені обставини, Наймодавець здійснив перебудову існуючої нерухомості, реконструювавши її складові частини, внаслідок чого утворилося Приміщення, про що свідчить технічний паспорт Бюро технічної інвентаризації № 7389/739, а також надані суду технічні висновки спеціаліста-будівельника АТЗТ ПВП „Донбасреконструкція” від 22.10.09 року № 3-12-191/09-ТЗ, згідно яких об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будівлі Приміщення мають нормальний стан, Приміщення відповідає приписам будівельних норм та правил, може експлуатуватися як офіс та має 100% будівельної готовності.
З огляду на наведене, означене право власності Наймодавця на Приміщення виникло на законних підставах, тому суд вважає безсумнівною наявність у позивача права власності на спірну нерухомість. Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, за висновком суду є властивим Приміщенню, оскільки за матеріалами справи Приміщення розташовані на земельній ділянці, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення. Технічний паспорт на Приміщення № 7389/739, виданий органами державної реєстрації в порядку Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, означає, що БТІ здійснено технічну інвентаризацію саме нерухомого майна (Приміщення).
У відповідності до статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Наймодавець може вимагати усунення будь-яких порушень її права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.
Оскільки згідно змісту позовних вимог та наданих матеріалів, Підприємство не вважає Приміщення таким, що правомірно належить Наймодавцеві, суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності. Втім, жодних доказів порушення в процедурі переобладнання та будівництва Приміщення чиїхось законних прав та охоронюваних законом інтересів або будівельно-санітарних норм - суду не надано.
Вказане Приміщення не є будинком, спорудою чи іншим окремо розташованим об'єктом. Згадане приміщення розташоване на цокольному поверсі житлового будинку та є його невід'ємною частиною. Відповідно до статті 42 ЗК України, прибудинкова територія встановлюється для будинку чи будівників та не може виділятися для частини будинку (блоку, поверху, секції, квартир тощо). Виділення частки земельної ділянки власникам квартир і нежитлових приміщень, а також їх наймачам, в натурі та їх окреме використання не допускається.
Таким чином, власники житлових та нежитлових приміщень, що розташовані в житловому будинку, є фактичними користувачами земельної ділянки, на якій розташовано сам будинок. Зазначена земельна ділянка в даному випадку використовується для експлуатації житлового будинку спільно всіма власниками вбудованих приміщень.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору за зустрічним позовом є фактичне невизнання Підприємством права власності та права на користування нежитловим Приміщенням, а також порушення Підприємством норм Конституції України, ЦК України, ГК України та інших норм, які регулюють режим права власності.
Підприємство не має достатнього доказового обґрунтування заявлених позовних вимог щодо розірвання договору оренди через відсутність у наймодавця права власності на Приміщення, оскільки зазначене речове право є доведеним. Враховуючи означене, суд відмовляє у задоволенні позову щодо зобов'язання розірвати договір оренди.
Рішення суду у справі № 39/40пд в частині про визнання права власності Наймодавця на Приміщення є підставою для державної реєстрації відповідних речових прав на нерухомість згідно пункту 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 року № 7/5.Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Підприємство.
На підставі ст.41-42 Конституції України, ст.ст.181, 202, 316-317, 328, 331, 376, 383, 392, 655-697 ЦК України, ст.ст.1, 2, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Склоремонт» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Сіріус» про зобов'язання розірвати договір оренди № 01/12-09 від 01.12.09 року.
Задовольнити зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Сіріус» до товариства з обмеженою відповідальністю «Склоремонт» про визнання права власності на нежитлове цокольне приміщення, вбудоване у житловий будинок за адресою місто Торез, проспект Юрія Гагаріна 12, загальною площею 40,8 м2, основна - 33,4 м2, допоміжна 7,4 м2.
Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Сіріус» на нежитлове цокольне приміщення, вбудоване у житловий будинок за адресою місто Торез, проспект Юрія Гагаріна 12, загальною площею 40,8 м2, основна - 33,4 м2, допоміжна 7,4 м2.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Склоремонт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Сіріус» суму сплаченого державного мита 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя