Справа № 639/214/18
н/п 2/640/1544/19
07 червня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,
при секретарі -Медведєвій Я.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Харківводоканал" про визнання та списання суми заборгованості, стягнення матеріальної та моральної шкоди -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просить зобов'язати відповідача списати заборгованість в розмірі 1671,81 грн. з особового рахунку № НОМЕР_1 , стягнути моральну шкоду в сумі 25000 гривень. Посилається на те, що в квартирі АДРЕСА_1 був встановлений лічильник холодної води у 2014 році.. Зазначає, що повідомлення про встановлення опломбування на лічильник отримав лише у 2016 році. Вважає, що заборгованість з травня 2014 року по лютий 2016 року нарахована незаконно, в вищевказаній квартирі у цей період ніхто не мешкав. Додатково пояснив, що у зв"язку з заборгованістю йому було відмовлено в оформлені субсидії.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.03.2018 року відкрито в спрощене провадження по справі.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.01.2019 року цивільну справу за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.02.2019 року прийнято до провадження.
Позивач у вступному слові в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Зазначив, що в квартирі ніхто не мешкав та холодною водою не користувався.
Представник відповідача у вступному слові позовні вимоги не визнала, в їх задоволенні просила відмовити в повному обсязі. Пояснила, що чинним законодавством списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги не передбачено. Законодавством не встановлено процедури визнання боргу за житлово-комунальні послуги безнадійним та не визначено механізму його списання, а тому така заборгованість зазначається в довідках про стан заборгованості. Посилалась на те, що станом на 01.09.2017 року за відповідачем утворилась заборгованість за послуги централізованого водопостачання та за послуги централізованого водовідведення - 1684, 59 гривень, але з позовом про стягнення заборгованості вони не звертались.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами в обґрунтування вимог та заперечень, дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які виникли між сторонами.
Позивач є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 .
01.09.2017 року позивач звернувся до КП "Харківводоканал" з актом-претензією про списання суми заборгованості в розмірі 1671, 81 гривень.
Листом КП "Харківводоканал" № Б-5341/117.01.02-05, Б-4667/117.01.02-05 від 07.09.2017 року позивачу повідомлено про те, що підприємство не вбачає правових підстав у здійсненні як перерахунку, так і в списанні заборгованості.
У відповідності до п.10 "Правил" № 630, оплата послуг за показниками квартирних засобів обліку води проводиться лише у випадку здійснення обліку в усіх точках розбору холодної і гарячої води в квартирі, незалежно від наявності приладів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Відповідно до п. 17 вищевказаних "Правил" послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Оскільки до КП "Харківводоканал" ОСОБА_1 не надано інформації щодо нарахувань за спірний період за послуги централізованого гарячого водопостачання відповідно до показань засобів обліку гарячої води для з"ясування вищенаведених обставин підприємство звернулося з відповідним запитом до КП "Харківські теплові мережі".
На підставі наданої відповіді КП "Харківські теплові мережі" від 04.09.2017 року № 79/07, було з"ясовано, що нарахування за послуги централізованого гарячого водопостачання за період з 01.01.2014 року по 28.01.2016 року за адресою АДРЕСА_1 здійснювалися відповідно до норм водоспоживання.
Таким чином, підприємство здійснювало нарахування у відповідності до п.10 "Правил" № 630, а для здійснення перерахунку за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за показаннями квартирних приладів обліку води, підприємству необхідна інформація з КП "Харківські теплові мережі", що за період з 01.04.2014 року по 18.02.2016 року нарахування за послуги централізованого гарячого водопостачання здійснювалося за показниками приладів обліку гарячої води.
Відповідно до ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (з наступними змінами та доповненнями) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Згідно зі ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Виходячи з положень Закону та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства.
Особовий рахунок відкритий за адресою АДРЕСА_1 в КП "Харківводоканал", є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операції і списання з цього документу будь-яких сум є правом тільки КП "Харківводоканал". Така позиція узгоджується з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладеного в рішенні від 20.10.2014 року по справі № 638/158/14.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України.
Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом.
Зобов'язання КП «Харківводоканал» щодо списання заборгованості за оплату питної води не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту.
Суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди є недоведеним та таким, що не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно роз'яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що КП "Харківводоканал" діяло в межах чинного законодавства та не вбачає протиправних дій з його боку, тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 3, 16 ЦК України, ст.ст. 12, 45, 79-81, 141, 258-265, 268 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Харківводоканал" про зобов"язання списати борг, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.06.2019 року.
Суддя І.В. Ніколаєнко