Справа № 640/1904/19
н/п 2/640/1372/19
23 травня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого-судді - Сенаторова В.М.,
при секретарі - Явнюк К.Р.,
за участі представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу №640/1904/19 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
25.01.2019 представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 09.12.2007 у розмірі 108732,99 грн., стягнути судовий збір 1921 грн., обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору № б/н від 09.12.2007 відповідач отримав кредит у розмірі 6600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Проте відповідач належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 30.11.2018 у сумі 115797,52 грн. Від цієї суми заборгованості віднімається сума, яка була задоволена рішенням Київський районний суд м.Харкова від 30.06.2016 з відповідача на користь позивача, яка складала 13854,40 грн., з яких: 6413,54 грн. - заборгованість за кредитом; 6204,94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 100,00 грн. - заборгованість по комісії та пені за користуванням кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) ; 635,92 грн. - штраф (процентна складова ), різниця становить: 103079,04 грн.. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 108732,99 грн., яка складається з наступного: 100022,94 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3056,10 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 5153,95 грн. - штраф (процентна складова). У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом та судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, разом із позовом подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у спрощеному порядку без виклику сторін, за наявними матеріалами справи; у позовній заяві не заперечував у разі неявки представника Банку проти розгляду справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позовної заяви відмовити, посилаючись на подані через канцелярію суду письмові заперечення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н від 09.12.2007, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Згідно положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушенні зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Рішенням Київський районний суд м. Харкова від 30.06.2016 у цивільній справі 640/8674/16-ц за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість, яка складала 13854,40 грн. станом на 30.04.2016. /а.с. 13-15/
Згідно розпорядження №54609114 державного виконавця Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ в Харківській області Шаповалова В.Г., затвердженого начальником відділу, грошові кошти 15379,80 грн., що надійшли 25.03.2019, пепрераховані для погашення заборгованості за вищевказаним рішенням Київського районного суду м. Харкова.
Згідно висновку про правильне застосування норм права, викладеному у п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, на підставі ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно висновку про правильне застосування норм права, викладеному у п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, Банк скористався правом дострокового повернення кредитних коштів та звернувся 31.05.2016 до суду з вимогою про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов'язання, а зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитним договором, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладенній у постанові від 07.11.2018 по справі № 675/26/17.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що позовні вимоги належним чином необґрунтовані та задоволенню не підлягають .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 1048, 1049,1050 ЦК України, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, суд, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківської апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня отримання копії рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення виготовлено 29.05.2019.
Суддя -