Справа № 638/1174/18
Провадження №1-кп/638/307/19
10 червня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
потерпілої ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, який зареєстрований та до затримання фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
16.05.2002 року Київським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.309, ч.2 ст.263, ч.1 ст.305 КК України до 3 років позбавлення волі, ст.75 КК України іспитовий строк 2 роки;
10.06.2003 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.309, ч.2 ст.307, ст.ст.70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
27.10.2008 року Московським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.1 ст.185, ст.ст. 395, 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
23.06.2011 року Московським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185, ст.15 ч.3 ст.185, ст.ст.395, 70 КК України до 6 років позбавлення волі;
30.12.2013 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
25.02.2016 року Печерським районним судом м.Києва за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ст.71 до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 14.07.2017 року звільнений за відбуттям строку покарання,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, -
встановив:
ОСОБА_9 , 13 вересня 2017 року приблизно о 14.00 прибув за адресою: АДРЕСА_2 , зайшов до 2 під'їзду вказаного будинку, піднявся на 4 поверх, де, продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь підготовленого невстановленого предмету, відкрив замок вхідних дверей кв. АДРЕСА_3 , проникнувши таким чином до квартири. У вказаній квартирі ОСОБА_9 таємно викрав грошові кошти у розмірі 5000 гривень, ювелірні вироби, а саме дитячі сережки з золота 583 проби вагою 1,5 г. вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4445 від 04.10.2017 року 951,07 грн., комплект обручальних каблучок з золота 583 проби загальною вагою 4г. вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4445 від 04.10.2017 року 2536,20 грн., ланцюжок з золота 583 проби вагою 2г. вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4445 від 04.10.2017 року 1268,10 грн., підвіс в формі хрестику з золота 583 проби вагою 1г. вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4445 від 04.10.2017 року 634,05 грн., підвіс в формі хрестика з золота 583 проби вагою 0,5 г. вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4445 від 04.10.2017 року 317,02 грн., мобільний телефон торгової марки «Samsung» моделі «Galaxy Young GT-S5360» вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4445 від 04.10.2017 року 296,00 грн., ноутбук торгової марки «Asus» моделі «X52N-V160» вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4445 від 04.10.2017 року 1622,00 грн., ПДК до телевізору марки «Samsung» моделі «LED UE26EH4000W» вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4445 від 04.10.2017 року 115,00 грн., молоток будівельний вартість згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4445 від 04.10.2017 року не може бути визначена. Загальна вартість викраденого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи 4445 від 04.10.2017 року становить 7739,44 грн.
Після чого ОСОБА_9 при виході з квартири був помічений мешканкою вищевказаної квартири ОСОБА_11 та розуміючи, що його дії перестали бути таємними, з метою залишення місця скоєння злочину та подальшого утримання викраденого майна, взяв до рук будівельний молоток, яким при виході з квартири почав погрожувати ОСОБА_11 застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров'я останньої, а саме заподіянням тілесних ушкоджень з метою залишення місця злочину, тим самим вчинивши напад на потерпілу, поєднаний з проникненням у житло, з метою заволодіння її майном. Остання, сприйнявши погрози ОСОБА_9 як реальну загрозу життю та здоров'ю, не перешкоджала ОСОБА_9 покинути місце скоєння злочину з викраденим майном. Тим самим, ОСОБА_9 своїми злочинними діями спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 12 739,44 грн.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 , свою провину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, повідомивши, що не має відношення до вказаного злочину, за адресою мешкання потерпілої ніколи не був, саму потерпілу не знає, ніколи не бачив. Пояснив, що 12.09.2017 року у нього був день народження, тому обставини, які мали місце 13.09.2017 року він добре пам'ятає. Так, 12.09.2017 року він зранку їздив по своїх справах, потім покликав на вечір на святкування до кафе «Ягуар» своїх подруг, де знаходився приблизно до 23 години. Там були присутні ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , діти. Після святкування ночував вдома, наступного дня 13.09.2017 року вранці прокинувся приблизно о 9 годині, зателефонував товаришу, вийшов з дому та поїхав на «302» маршрутці на ОСОБА_15 . Маршрут пролягав через 23 Серпня, потім повертав на вул.Клочківську та далі на ОСОБА_15 . Зустрівся з товаришем та поїхали з ним у справах, потім повернулись на ОСОБА_15 . Там зустрів знайому ОСОБА_16 приблизно о 15 годині та пішли з нею до магазину обирати подарунок. Разом знаходились приблизно до 19 години, після чого ОСОБА_17 посадив на маршрутку, а сам залишився, додому повернувся приблизно о 22 годині. Пояснив, що з ОСОБА_18 не перебували та не перебувають у відносинах, просто знайомі. Також повідомив, що 15.09.2017 року він йшов біля школи №100, коли його затримали співробітники поліції, які не представились, показали посвідчення, забрали телефон, наділи наручники та відвезли до Шевченківського відділу поліції на машині без маркування «поліція», де роздягнули до пояса, сфотографували, привели до кабінету, де сиділо троє чоловіків та сів біля них. Зайшла жінка - потерпіла та показала на нього, понятих при цьому не було. Чому саме на нього вказувала потерпіла, йому невідомо. Що проводилась слідча дія впізнання йому не було відомо. Потерпілу ніколи не бачив та не знайомий з нею. Також повідомив, що вказаній жінці до впізнання показували його фотокартки. Після того, як жінка пішла, надав свої покази слідчому, повідомив, що нічого не вчиняв. Права ніхто не роз'яснював, підозру вручили увечері без захисника. Вже пізно ввечері приїхав захисник, після чого його відпустили та сказали, щоб ще приїхав, чого саме не повідомили. Того дня в нього вилучили телефон та ключі. Від органів слідства не переховувався, співробітники поліції не приходили та не телефонували, що перебуває у розшуку не знав. Другий раз затримували у грудні 2017 року, біля будинку та привезли до Шевченківського ВП, при цьому ніхто не був присутнім. Ніяких процесуальних дій не проводили, чекали на захисника, після чого вручили документ про затримання. Також повідомив суду, що має на тілі татуювання, зробив їх давно, через що короткі бриджі та шорти не одягає, зрідка може одягнути футболку. В своїх показах слідчому 15.09.2017 року не міг пояснити де перебував 13.09.2017 року, оскільки знаходився у шоковому стані, не міг згадати, але з часом пригадав все детально.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 повідомила, що 13.09.2017 року о 13.00 годині вона вийшла з будинку забрати онуку зі школи. Біля будинку на вулиці вона звернула увагу на двох чоловіків, які викликали у неї підозру, один сидів на лавочці сусіднього під'їзду, інший стояв під сусіднім під'їздом та вони перемовлялись між собою. Коли проходила повз них, чоловіки замовкли. Потім вона забрала онуку зі школи, погуляла з нею на дитячому майданчику, зайшли до магазину та повернулись назад додому приблизно о 16.30 год. Біля її під'їзду нікого вже не було, а щодо сусіднього під'їзду - не звернула уваги. Підійшла до дверей своєї квартири на 4-му поверсі та стала їх відчиняти. Замок відкрився, а нижній замок, який відчиняється зсередини квартири, був зачинений. Стала двері смикати, вважала, що щось заїло. Потім онучка сказала, що хтось є у квартирі, потерпіла вголос повідомила, що буде викликати поліцію. Вона з дитиною спустились вниз на проліт між 4-м та 3-м поверхом, до вікна та збиралась дзвонити чоловіку. Онучка спустилась на третій поверх та знаходилась біля сусідської квартири, кричала та плакала. В цей час відчинились двері, звідки вибіг хлопець - обвинувачений (один з тих, кого вона бачила біля під'їзду на вулиці, впізнала по одягу), який в лівій руці тримав білий великий пакет. Він швидким шагом наближався до потерпілої, яка намагаючись зупинити останнього, стала у проході, однак у обвинуваченого у правій руці був молоток та він погрожував їй вбивством, якщо не відійде. Хоча обвинувачений не замахувався молотком, однак погрозу вбивством потерпіла сприйняла реально, злякалась за дитину та за себе, а тому відійшла та обвинувачений втік. Повідомила, що злочинця запам'ятала добре, оскільки зблизька його бачила: невеликого зросту приблизно 162 см., худий, великі карі очі на худому обличчі, темне волосся, одягнутий був у чорно-білу сорочку з полосами та джинсові шорти до коліна, бачила татуювання. Онучка потім також сказала, що в нього були малюнки на руках, оскільки в нього була сорочка із закоченими рукавами. Після того, як ОСОБА_9 втік, потерпіла подзвонила чоловіку, дочці, викликала поліцію. Після приїзду поліції зайшли до квартири та виявили, що зникло золото - 2 обручальних кільця, маленький хрестик дитини, ланцюжок, сережки дитини, ще один хрестик, яке знаходилось у серванті у чайничку за склом у вільному доступі. Також зникли гроші, ноутбук, телефон. Інструменти лежали на підлозі, в яких не вистачало одного з трьох молотків. Після події дитина до теперішнього часу боїться сама заходити в будинок, довго відвідували психолога. Через тиждень після події до потерпілої приходила мати обвинуваченого, яка переконувала, що він не винен та сказала, що все поверне, що було викрадено, але частинами, просила забрати заяву з поліції. Потерпіла погодилась на відшкодування матеріальної шкоди, однак заяву сказала, що не забере. Після цього більше мати ОСОБА_9 не дзвонила та не приходила. Речі не повернули та не відшкодували завдану майнову шкоду. Щодо проведення слідчої дії впізнання повідомила, що її завели до кімнати, де сиділи обвинувачений та ще інші люди, скільки їх було не пам'ятає. Вона впевнено з першого разу впізнала обвинуваченого, після чого підписала документи у слідчого та пішла. Жодних фотокарток перед впізнанням їй не пред'являли.
Свідок ОСОБА_19 суду надала покази, згідно яких зазначила, що є мамою обвинуваченого ОСОБА_9 , з потерпілою до вказаних подій знайома не була. З сином проживають окремо, однак постійно телефонують один одному та ходять у гості. 12.09.2017 року у сина був день народження, який він святкував зі своїми друзями у кафе «Ягуар», яке розташовано у їхньому районі. Того вечора був зі своєю дівчиною ОСОБА_18 , її сестрою та дітьми, ще була кума. Це їй стало відомо зі слів сина та розповіді його дівчини ОСОБА_20 , сама свідок присутньою на дні народженні не була. ОСОБА_19 привітала його вранці, син сказав, що буде вдома, можливо з ОСОБА_21 сходять у кафе. Вона поїхала на роботу, потім син дзвонив з кафе їй після 21 год. доволі випивший. Син святкував до 23 години, доволі напився та пішли спати додому за адресою: АДРЕСА_1 . 13.09.2017 року вона перебувала на роботі, син довго спав, до якої години не знає, дочка ОСОБА_22 , яка з ним проживає разом, про це говорила. Зі слів ОСОБА_23 відомо, що 13.09.2017 року вони з сином були у неї по вул.Старошишківська, з якого часу невідомо. Потім подзвонив ОСОБА_24 , з яким він працював, та він поїхав на ОСОБА_15 , звідти зі своєю дівчиною ОСОБА_18 поїхав до неї додому. При цьому зазначила, що з дівчиною сина ОСОБА_21 знайома, знає її мати, сестру. Також повідомила, що 15.09.2017 року сина вона побачила у маршрутці, коли він вже їхав назад з поліції вночі, він сказав їй, що його звинувачують у тому, чого він не скоював. Після цього одного дня знайшла адресу потерпілої з документів, що видали сину, та поїхала у вихідний день до неї додому поговорити, запевнити, що це не син вчинив злочин, та запропонувала відшкодувати понесені матеріальні збитки у розмірі 17 000 грн., щоб потерпіла забрала заяву з поліції. Також запевнила, що її син ніколи не носив сорочки та шорти. Потерпіла погодилась на відшкодування збитків, однак сказала, що заяву забирати не буде. Те, що син перебував у розшуку не знала.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що є знайомою, подругою ОСОБА_25 , у близьких відносинах не перебувають та не перебували, у них є спільні знайомі. 13.09.2017 року бачила його останній раз. Напередодні 12.09.2017 року у нього був день народження, вона вранці подзвонила привітала його, домовились піти увечері у кафе. День народження святкували у кафе «Ягуар» з 15-16 до 23 години, зустрілись з ОСОБА_26 завчасно хвилин за 10 до 15 години та вже разом пішли до кафе. Вона також була з подружкою та дітьми, ОСОБА_27 був сам. Після дня народження вона пішла з дитиною додому окремо від Біцюри, а він пішов мабуть до себе додому, точно не знає. 13.09.2017 року о 13 годині вона пішла з дому, сіла на маршрутку 302 та поїхала на ОСОБА_15 . Пояснила, що лише вказаним транспортом можна доїхати до Холодної гори, метро відсутнє; маршрут пролягає від Меморіалу, через вул.Дерев'янка, 23 Серпня, по вул.Клочківській, «Локомотив», ЖД вокзал. Біля супермаркету «Рост» зустрілась з ОСОБА_28 приблизно з 14 до 15 години дня, він був з якимось хлопцем. Він підійшов до неї, поговорили, потім попрощався з хлопцем та пішов з нею до супермаркету, були разом до 19 години. Після чого вона сіла на маршрутку та поїхала додому. Після цього ОСОБА_29 більше не бачила. В подальшому при зустрічі з його мамою, остання повідомила про кримінальне переслідування сина. Також зазначила, що ні 12.09.2017 року, ані 13.09.2017 року з мамою Біцюри не контактувала. Також повідомила, що у ОСОБА_30 є татуювання, у повсякденному житті шорти не носить, ходить з довгим рукавом.
Допитавши потерпілу, обвинуваченого, свідків, дослідивши докази, коллегія суддів дійшла наступного висновку.
Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, його винуватість у вчиненому повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених безпосередньо в судовому засіданні доказів, як і спростовується цими ж доказами його захисна позиція.
Окрім показів потерпілої, наданих в судовому засіданні, винність ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України також підтверджується:
- протоколом огляду місця події від 13.09.2017 року, час початку 17.20 год., час закінчення 18.20 год., відповідно до якого огляд проведено в присутності понятих, за участю потерпілої; під час огляду виявлено та вилучено: 1ВЛР зі слідами пальців рук, 1 ВЛР зі слідами долоні руки, які упаковано до еластичного пакету №2787902 та закріплено підписами понятих та учасників; циліндричний механізм, який запаковано до еластичного пакету №0013865 та закріплено підписами понятих та учасників;
- протоколом огляду предмету від 30.09.2017 року, час початку 10.00 год., час закінчення 10.30 год., відповідно до якого огляд слідчим Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_31 в приміщенні службового кабінету №407 Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області в присутності понятих провів огляд предмету: сейф-пакету №0013865, розмірами 198х237, клапан заклеєний, а також сейф-пакет зі слідами пальців рук та слідами долоні;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 15.09.2017 року, час початку 14.00 год, час закінчення 14.30 год., відповідно до якого слідчий Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_31 в службовому приміщенні Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області в присутності понятих провів пред'явлення для впізнання осіб. Перед пред'явленням особи для впізнання у свідка (потерпілого) ОСОБА_11 попередньо з'ясовано чи може вона впізнати особу, опитав про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. У відсутності особи, що впізнає, понятим було роз'яснено, що буде проведено слідчу дію з метою встановлення невстановленої особи, яка 13.09.2017 року шляхом проникнення до квартири АДРЕСА_4 , після виходу з квартири була помічена ОСОБА_11 та з метою залишення місця скоєння злочину взяла до рук будівельний молоток та стала погрожувати ним ОСОБА_32 , яка в свою чергу сприйняла це як погрозу насильства, перестала йому перешкоджати покинути вище вказану квартиру з викраденим майном. Після цього слідчим особі, яка пред'являється для впізнання, у відсутності особи, що впізнає, було запропоновано зайняти будь-яке місце серед інших осіб, в числі яких він пред'являється для впізнання, і він вибрав місце №3, з права наліво. Після цього в кімнату для впізнання була запрошена особа, що впізнає ОСОБА_33 . Серед пред'явлених осіб потерпіла впізнала особу під №3. Згідно протоколу впізнана особа ОСОБА_9 від підписання протоколу відмовився в присутності двох понятих;
- протоколом огляду місця події від 15.09.2017 року, час початку 15.00 год, час закінчення 15.30 год, згідно якого слідчий Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант ОСОБА_31 в присутності понятих за участю ОСОБА_9 в службовому кабінеті Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області провів огляд, під час якого виявлено та вилучено металеві ключі 4 шт, шприц медичний, відмичка для замку, гроші в сумі 26 грн., телефон мобільний «HUAWEI». Від підпису протоколу ОСОБА_9 відмовився в присутності двох понятих;
- протоколом огляду предмету від 15.09.2017 року, час початку 16.00 год, час закінчення 16.30 год, відповідно до якого слідчий Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант ОСОБА_31 в присутності понятих в приміщенні службового кабінету Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області провів огляд предмету: ключі металеві від секрету замку, в кількості 4 шт., стандартних розмірів, слідів механічного пошкодження не мають; відмичка для секрету замку - предмет витягнутої форми, розмірами 130х12х11, виготовлений з комбінацією металу сірого кольору, який притягується магнітом та прозорого полімерного матеріалу; гроші в сумі 26 грн., мобільний телефон торгової марки «HUAWEI», голка до медичного шприцу витягнутої форми, довжиною 55 мм, виготовлена з комбінації металу сірого кольору, який притягується магнітом та полімерного матеріалу чорного кольору, поміщена в ковпачок, виготовлений з полімерного матеріалу білого кольору;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.09.2017 року, час початку 11.00 год, час закінчення 11.30 год, відповідно до якого слідчим Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом ОСОБА_31 в присутності понятих в приміщенні Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_34 пред'явлено особу для впізнання за фотознімками громадян. ОСОБА_35 впізнала особу, яка знаходиться на фото знімку №2, як особу, яка 13.09.2017 року приблизно о 14.00 год. вибігала з квартири, в якій вона проживає, та погрожуючи молотком, покинула приміщення квартири та приміщення під'їзду;
- протоколом огляду місця події від 11.12.2017 року, час початку 16.50 год, час закінчення 17.10 год, відповідно до якого слідчим Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом ОСОБА_31 в присутності понятих, за участю ОСОБА_9 в службовому приміщенні Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області проведено огляд, під час якого виявлено та вилучено фрагмент фольги, дві відмички з полімерною ручкою, дві металеві відмички з ручкою з металу, два фрагменти ключів. Протокол містить підпис ОСОБА_9 , зауваження відсутні.
- протоколом огляду предмету, час початку 10.00 год., час закінчення 10.30 год., відповідно до якого слідчим Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом ОСОБА_31 в присутності понятих в приміщенні службового кабінету №407 проведено огляд предметів: предмет Т-подібної форми, розміром 58х80х16 мм, виготовлений з комбінації металу сірого кольору, який притягується магнітом та полімерного матеріалу сірого кольору, складається з двох планок, зафіксованих гвинтом; предмету витягнутої форми, прямокутний у поперечному перетині, розміром 71х2х1 мм, виготовлений з металу сірого кольору, який притягується магнітом; предмет витягнутої форми, розміром 105х3х2 мм, виготовлений з комбінації металу сірого кольору, який притягується магнітом та полімерного матеріалу сірого кольору; предмет витягнутої форми, прямокутний у поперечному перетині, розміром 50х14х2.6 мм, виготовлений з металу сірого кольору, який притягується магнітом; предмету витягнутої форми, розміром 98х2х1,5 мм, виготовлений з комбінації металу сірого кольору, який притягується магнітом та полімерного матеріалу чорного кольору, в отвір полімерної частини предмету заведено кільце, виготовлене з металу сірого кольору, який притягується магнітом; предмету витягнутої форми, розміром 43х4х0,2 мм, виготовлений з металу сірого кольору, який притягується магнітом, в отвір заведено кільце, виготовлено з металу сірого кольору, який притягується магнітом, також на кільці міститься декоративний брелок, виготовлений з металу сірого кольору, який не притягується магнітом; картонний коробок форми прямокутного паралелепіпеду, розміром 76х41х7 мм, на коробок нанесено декоративні написи та зображення в середині коробку поміщені 25 фрагментів прямокутної вигнутої фольги та один фрагмент паперу;
- протоколом огляду місця події від 09.01.2018 року, час початку 15.10. год, час закінчення 15.40 год, відповідно до якого слідчим Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом ОСОБА_31 в присутності понятих за участю ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_1 під час огляду виявлено та вилучено мобільний телефон «NOKIA» ІМЕІ НОМЕР_1 .
- протоколом огляду предмету від 10.01.2018 року, згідно якого слідчим Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом ОСОБА_31 в присутності понятих оглянуто предмет: мобільний телефон торгової марки «NOKIA» ІМЕІ НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору, телефон слідів механічного пошкодження не мав. В комплекті до телефону було приєднана акумуляторна батарея, яка також не має слідів механічного пошкодження;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.02.2018 р., відповідно до якого при ознайомленні зі змістом документів, наданих ТОВ «лайфселл», встановлено інформацію про вхідні і вихідні дзвінки, смс-повідомлення, час і місцезнаходження абонентів з прив'язкою до базових станцій IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в період часу з 00:00 год. 10.09.2017 р. до 16.09.2017 р.;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.02.2018 р., відповідно до якого при ознайомленні зі змістом документів, наданих ПрАТ «Київстар», встановлено інформацію про вхідні і вихідні дзвінки, смс-повідомлення, час і місцезнаходження абонентів з прив'язкою до базових станцій IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в період часу з 00:00 год. 10.09.2017 р. до 16.09.2017 р.;
- даними результатів моніторингу мобільного оператора «лайфселл», отриманого на підставі ухвали слідчого судді від 16.01.2018 року про тимчасовий доступ до речей і документів, оформленого протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 15.02.2018 року та протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 16.02.2018 року, згідно яких 13.09.2017 року приблизно о 14.00год. мобільний термінал обвинуваченого працював на території Слобідського району м.Харкова, де постійно змінював своє місце перебування; 12.09.2017 року в період часу з 13.30год. до 13.50 год. мобільний термінал працював в зоні покриття місця кримінального правопорушення за адресою: м.Харків, вул.23 Серпня буд.49-А; 13.09.2017 року мобільний термінал працював постійно в зоні покриття базових станції місця вчинення злочину, поблизу будинку 49-А по вул.23 Серпня в м.Харкові в період часу з 09.55 год. по 11.43 год.;
- висновком експерта №31 від 17.01.2018р., згідно висновку якого сліди від дії стороннього предмету на поверхнях частин циліндрового механізму (розібраного), наданого на дослідження, могли залишитися від контакту з голкою до медичного шприцу, або предметами розмірами 130х12х11 мм, або 58х80х16 мм, або 71х2х1 мм, або 105х3х2 мм, або 98х2х1,5 мм, або 43х4х2 мм, наданими на дослідження, або від контакту з іншим предметом, схожим по формі та розмірним характеристикам з перерахованими об'єктами. Сліди від дії стороннього предмету на поверхнях частин циліндрового механізму (розібраного), наданого на дослідження, залишені не від контакту з 25 фрагментами фольги, картонною коробкою, фрагментом паперу та предметом розміром 50х14х2,6 мм, наданими на дослідження, а від контакту з іншим предметом. На експертизу надані циліндровий механізм замку (розібраний) з ключем та предмети, вилучені у гр. ОСОБА_9 ;
- висновком експерта №4445 від 04.10.2017 року, відповідно до якого ринкова вартість майна станом на 13.09.2017 року, з урахуванням зносу та умов, зазначених у дослідній частині, становить: ноутбуку марки «Asus» моделі «X52N-V160» 1622 грн., мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy Young GT-S5360» 296 грн., ПДК до телевізору марки «Samsung» моделі «LED UE26EH4000W» 115 грн. Ринкова вартість молотку будівельного не може бути визначена, оскільки інформації вказаної в постанові про призначення судово-товарознавчої експертизи недостатньо для ідентифікації як майна з певними функціональними та експлуатаційними особливостями. Ринкова вартість ювелірних прикрас, як виробів, не була визначена. Вартість ювелірних виробів із золота 583 проби, у якості брухту дорогоцінного металу, станом на 13.09.2017 року становить: дитячих сережок із золота, 583 проби, зі вставками каменів червоного кольору, вага золота у виробі 1,5 г - 951, 07 грн., комплекту обручальних каблучок із золота 583 проби, вагою золота 2 г. - 1268,10 грн., підвісу в формі хрестику, виготовленого із золота 583 проби, вагою 1 г. - 634,05 грн., підвісу в формі хрестику, 583 пробою золота, вагою 0,5 г. - 317,02 грн. Загальна вартість викраденого майна - 7 739,44 грн.;
- висновком експерта №1022 від 29.09.2017 року, відповідно до якого на внутрішніх поверхнях, циліндрового механізму замку, наданого на дослідження, є сліди дії стороннього предмету з плоскою робочою поверхнею по типу відмички або підібраного ключа.
Також судом було досліджено: витяг з ЄРДР від 14.09.2017 року № 12017220480004521, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується, від 13.09.2019 року, постанова про призначення трасологічної експертизи від 11.01.2018 року, постанова про призначення судово-товарознавчої експертизи від 22.09.2017 року, постанова про призначення дактилоскопічної експертизи від 22.09.2017 року, постанова про призначення трасологічної експертизи від 22.09.2017 року, постанова про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 30.09.2017 року, документи на викрадене майно, схематичне зображення ювелірних виробів, яке було викрадене, довідку відділу ГУДМС УДМС України в Харківській області від 19.10.2015 року про місце реєстрації ОСОБА_9 , інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №107588454 від 14.12.2017 року, постанова про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 15.09.2017 року, постанова про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук від 22.09.2017 року, клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвала слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.09.2017 року про надання дозволу на затримання підозрюваного, постанова про відновлення досудового розслідування від 11.12.2017 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 11.12.2017 року, постанова про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів, ухвала слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 18.12.2017 року про накладення арешту на вилучені 11.12.2017 року під час проведення огляду місця події речі, ухвала слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 12.12.2017 року про застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постанова про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 10.01.2018 року, ухвала слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.01.2018 року про накладення арешту на вилучені в ході проведення огляду місця події від 15.09.2017 року речі, клопотання про проведення огляду приміщення від 10.01.2018 року, ухвала слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 11.01.2018 року про надання дозволу на проведення огляду приміщення за місцем мешкання ОСОБА_9 , ухвала слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.01.2018 року про надання тимчасового доступу до інформації (роздруківку), що знаходиться у операторів ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар, ТОВ «Лайфселл», постанова про зміну групи прокурорів від 27.07.2018 року, доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України, рапорт о/у ОКП Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області від 14.09.2017 року, постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 04.06.2019 року, повідомлення про підозру від 15.09.2017 року, протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 25.01.2018 року, які підтверджують достовірність, можливість використання та допустимість інших досліджених судом доказів.
Крім того, у матеріалах провадження містяться відомості про усі речові докази, які були долучені до провадження, а також протоколи їх огляду. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Також, в судовому засіданні в порядку ст.357 КПК України колегією суддів було оглянуто речові докази - спецпакет №2617478 з предметами, вилученими у ОСОБА_9 , на підставі яких проведено експертизу №31 від 17.01.2018 року, оглянуто диск 16125 DVD-R 1 шт. 4,7 GB/120min 16Х, bulk-1008107-А, спецпакет з двома дактилокартами до висновку №1404 від 03.10.2017 року, спецпакет зі слідами пальців та долоні до висновку №1404 від 03.10.2017 року.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 24 жовтня 2018 року в справі № 733/249/16-к указав, що після огляду предмет визнається речовим доказом і долучається до кримінальної справи мотивованою постановою (ухвалою), яким завершується формування даного виду доказу. Цією постановою створюється особливий правовий режим поводження з предметом в кримінальній справі. Джерелом фактичних даних (відомостей) стосовно речових доказів виступає протокол огляду предмета.
Вищезазначені докази суд вважає належними та допустимими, оскільки прямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для даного кримінального провадження, отримані у порядку, передбаченому КПК України, показання потерпілої є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з іншими доказами, дослідженими судом. Оцінивши у сукупності надані стороною обвинувачення докази у взаємозв'язку із показаннями потерпілої, суд приходить до переконливого висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_9 доведена в повному обсязі у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження захисником обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_10 в порядку ст.89 КПК України було подано письмове клопотання про визнання доказів неналежними та недопустимими.
Зокрема, зазначив, що протокол огляду місця події від 15.09.2017 року, протокол огляду місця події від 11.12.2017 року, висновок судової трасологічної експертизи №1022 від 29.09.2017 року, висновок судової трасологічної експертизи №31 від 17.01.2018 року, висновок експерта №4445 від 04.10.2017 року, які зроблені за результатом вилучених під час складання зазначених протоколів огляду місця події, не відповідають вимогам чинного законодавства в частині отримання доказу та фактичним даним.
Так, докази, передбачені ст.87 КПК України повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
Такого роду порушень у рамках цього розгляду в суді установлено не було, відповідно відсутні і правові підстави для визнання їх недопустимими у ракурсі ст.87 КПК України.
Верховний Суд колегією Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 20.03.2018 року в справі № 753/11828/13-к указав, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.
Також, як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких даних.
Порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к).
В даній справі порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), тобто певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій дотриманий, про що власне свідчать надані стороною обвинувачення копії постанов про призначення експертиз, про визнання вилучених під час огляду речей речовими доказами, копії судових рішень про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються на підставі ухвали слідчого судді - дотримані. Матеріали, надані на підтвердження виконання вимог ст.290 КПК України та копія повідомлення про підозру також вказують на дотримання норм Кодексу і в цій частині.
Як наслідок, колегія суддів сприймає зазначені письмові докази (протоколи ОМП, висновки експертиз та інші), як належні та допустимі, які у своїй сукупності доводять обставини, визначені ст.91 КПК України та через їх призму останні сприймаються судом, як дійсні.
Крім того, доводи обвинуваченого ОСОБА_9 , під час розгляду кримінального провадження, про застосування до нього недозволених заходів психологічного та фізичного тиску не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст.62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст.91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 5 ст.9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у п.65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Судова колегія не бере до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що він не скоював злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, оскільки він не навів жодного переконливого і аргументованого доводу, що ставить під сумнів обґрунтованість пред'явленого обвинувачення.
Судова колегія приходить висновку, що до показань обвинуваченого необхідно відноситися критично та розцінює їх, як бажання останнього уникнути кримінальної відповідальності та вважає, що всі вищевказані докази є належними і допустимими відповідно до ст.ст. 85,86 КПК України, так як підстави недопустимості доказів вказані в ст.87 КПК України суду не надані і не доведені.
Щодо показів свідка ОСОБА_36 про те, що вона 13.09.2017р. перебувала з ОСОБА_9 приблизно з 14 до 15 години дня біля супермаркету «Рост» та вони були разом до 19 години суд відноситься критично, оскільки вони носять непослідовний та суперечливий характер. Зокрема свідок ОСОБА_37 повідомила, що вони з ОСОБА_9 просто знайомі, натомість мати обвинуваченого свідок ОСОБА_19 суду надала покази, що ОСОБА_12 є дівчиною ОСОБА_9 . Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розцінює покази свідка ОСОБА_36 , як такі, що направлені на допомогу ОСОБА_9 уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Посилання ОСОБА_9 на той факт, що мобільний термінал обвинуваченого не працював в зоні покриття місця кримінального правопорушення за адресою: м.Харків, вул.23 Серпня буд.49-А на момент вчинення злочину, що йому інкримінується, колегія суддів відхиляє з тих підстав, що сама по собі обставина відсутності мобільного терміналу при обвинуваченому на час скоєння ним злочину не доводить той факт, що ОСОБА_9 не знаходився 13 вересня 2017 року приблизно о 14.00 за адресою: м.Харків, вул.23 Серпня, буд.49-А. Факт знаходження ОСОБА_9 за вказаною адресою на момент вчинення злочину підтверджуються сукупністю доказів, зокрема показами потерпілої ОСОБА_11 , яка особисто бачила ОСОБА_9 на місці вчинення злочину; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 15.09.2017 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_11 серед пред'явлених осіб впізнала особу під №3 ( ОСОБА_9 ), як особу, яка 13.09.2017 року приблизно о 14.00 год. вибігала з квартири, в якій вона проживає, та погрожуючи молотком, покинула приміщення квартири та приміщення під'їзду; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.09.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_34 пред'явлено особу для впізнання за фотознімками та яка впізнала особу, яка знаходиться на фотознімку №2 ( ОСОБА_9 ), як особу, яка 13.09.2017 року приблизно о 14.00 год. вибігала з квартири, в якій вона проживає, та погрожуючи молотком, покинула приміщення квартири та приміщення під'їзду, тощо.
Щодо посилань обвинуваченого на ту обставину, що у нього окрім мобільного телефону та ключів нічого більше не вилучалось, колегія суддів зазначає, що протокол огляду місця події від 11.12.2017 року, яким зафіксовано факт вилучення у ОСОБА_9 фрагменту фольги, дві відмички з полімерною ручкою, дві металеві відмички з ручкою з металу, два фрагменти ключів, складено в присутності понятих, за участю ОСОБА_9 , скріплений підписами понятих та обвинуваченого. Жодних зауважень щодо його змісту протокол не містить.
Посилання захисника обвинуваченого на невідповідність кваліфікації діяння обвинуваченого Кримінальному Закону України, колегія суддів також відхиляє з наступних підстав.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 року в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним Кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння. За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
З положень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року №10 слідує, що розбій, як злочин проти власності (ст.187 КК України) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні (усічений склад злочину).
В розумінні ст.187 КК України суб'єктом розбою є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном. Кваліфікованими видами розбою є розбій: 1) вчинений за попередньою змовою групою осіб, або 2) особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм (ч. 2 ст. 187), або 3) організованою групою (ч. 4 ст. 187); 4) поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст. 187), або 5) із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 187): 6) спрямований на заволодіння майном у великих чи 7) особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 187).
В даному випадку, в діях обвинуваченого ОСОБА_9 має місце кваліфікований вид розбою, поєднаний з проникненням у житло.
Метою вчинення злочину є саме заволодіння чужим майном, оскільки як вбачається із зібраних по кримінальному провадженню доказів, та пояснень потерпілої, наданих в судовому засіданні, обвинувачений, маючи намір заволодіти чужим майном, яке тримав у лівій руці, погрожував вбивством потерпілій, тримаючи у правій руці молоток, що було сприйнято потерпілою як реальна загроза її життю, внаслідок чого потерпіла не перешкоджала ОСОБА_9 покинути місце скоєння злочину та обвинувачений зник, заволодівши чужим майном.
Тому колегія суддів кваліфікує дії обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України, тобто як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України - є особливо тяжким злочином, відомості про особу винного, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_9 , судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_9 , судом не встановлено.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 раніше неодноразово судимий за умисні злочини, у тому числі корисливі, останній раз 25.02.2016 року Печерським районним судом м.Києва за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 14.07.2017 року звільнений за відбуттям строку покарання, має середню освіту, не одружений, не працює, на диспансерному (профілактичному) обліку в КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває; впродовж останніх п'яти років за медичною допомогою до КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» не звертався.
Сукупність даних про обставини вчинення правопорушення та особу винного ОСОБА_9 дають судовій колегії підстави вважати, що виправлення та перевиховання останнього можливе лише при ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення з конфіскацією всього належного йому майна.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Дане ж покарання, на переконання колегії суддів, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому також суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_9 судова колегія керується також положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Щодо питання зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання обвинуваченому, то слід відмітити таке.
ОСОБА_9 був затриманий 11.12.2017 року та перебуває під вартою по теперішній час.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.08.2018 року у справі № 663/537/17 сформувала правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання) у такому ракурсі, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №2046-VIII (пряма дія Закону№2046-VIII).
З огляду на те, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення після 20 червня 2017 року, рахується попередньо ув'язненим з 11.12.2017 року, йому слід зарахувати в строк покарання, згідно ч.5 ст.72 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавленні волі.
Оскільки судом призначається покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, за відсутності виняткових обставин, передбачених ч. 3 ст. 377 КПК України, враховуючи встановлені та викладені раніше обставини, у тому числі визначені ст. 178 КПК України, які підтверджують ризики, передбачені п.п.1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на переконання суду до набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_9 у виді тримання під вартою, необхідно залишити без змін.
Під час кримінального провадження потерпілою заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_9 матеріальної шкоди у розмірі 17000 гривень, а також 8000 моральної шкоди. Дослідивши цивільний позов, матеріали справи судом встановлено наступне. Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість проводження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. В пункті 9 цієї Постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом враховано, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій було завдано психологічних страждань, необхідність відновлення психологічного стану дитини, тривалого відвідування психолога. При визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги характер правопорушення, ступінь фізичних та душевних страждань, часу і зусиль, необхідних для відновлення попереднього психічного здоров'я потерпілої, одночасно суд також враховує матеріальний стан обвинуваченого ОСОБА_9 . Тому, керуючись ст.ст.23, 1167 ЦК України, беручи до уваги зазначені вище обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню частково, та з обвинуваченого на користь потерпілої підлягає стягненню 8 000 грн. в рахунок погашення моральної шкоди, а також сума завданої майнової шкоди у розмірі 12739,44 грн., оскільки вказаний її розмір підтверджується висновком експертизи №4445 від 04.10.2017 року та поясненнями потерпілої, наданими в судовому засіданні.
Процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально виконавчій установі закритого типу, із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання - з 11.12.2017 року.
Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_9 з 11.12.2017 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_9 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов ОСОБА_11 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування майнової шкоди кошти суму у розмірі 12739 (дванадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 44 копійки, а також суму у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення: судово - трасологічної експертизи №1022 від 29.09.2017 року у розмірі 494,80 грн.; судово-товарознавчої експертизи №4445 від 04.10.2017 року у розмірі 790,96 грн., судово-дактилоскопічної експертизи №1404 від 03.10.2017 року - 790,96 грн., судово-трасологічної експертизи №31 від 17.01.2018 року - 2002,00 грн., а всього стягнути 4078,72 грн.
Речовий доказ - циліндровий механізм замка - знищити.
Речовий доказ - мобільний телефон «HUAWEI LUA-U22» - залишити за місцем зберігання.
Речовий доказ - сейф-пакет №0013865, розмірами 198х237, клапан заклеєний, а також сейф-пакет з 1 відрізком липкої стрічки з слідами пальців рук та 1 відрізком липкої стрічки слідами долоні, відмичку для секрету замку - предмет витягнутої форми, розмірами 130х12х11, голку до медичного шприцу витягнутої форми, довжиною 55 мм, виготовленої з комбінації металу сірого кольору, який притягується магнітом та полімерного матеріалу чорного кольору, поміщеної в ковпачок, виготовлений з полімерного матеріалу білого кольору; предмет Т-подібної форми, розміром 58х80х16 мм, предмет витягнутої форми, прямокутний у поперечному перетині, розміром 71х2х1 мм, предмет витягнутої форми, розміром 105х3х2 мм, предмет витягнутої форми, прямокутний у поперечному перетині, розміром 50х14х2.6 мм, предмет витягнутої форми, розміром 98х2х1,5 мм, предмет витягнутої форми, розміром 43х4х0,2 мм, картонний коробок форми прямокутного паралелепіпеду, розміром 76х41х7 мм - знищити.
Речовий доказ - мобільний телефон «NOKIA» ІМЕІ НОМЕР_1 - залишити за місцем зберігання.
Речовий доказ - диск 16125 DVD-R 1 шт. 4,7 GB/120min 16Х, bulk-1008107-А в конверті - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3