Номер справи 623/1643/19
Номер провадження 2/623/525/2019
іменем України
11 червня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі :
головуючого - судді Герцова О.М.,
за участю секретаря - Бобриш М.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Оскільки діти мешкають у своєї бабусі(позивачка у справі), яка займається їх вихованням та доглядом, просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав та стягнути з неї аліменти на утримання дітей.
Позивачка зазначила, що підставою для звернення до суду стало ухилення матері від виконання своїх обов'язків, а саме те, що відповідачка взагалі не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя. Зокрема, вона не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток.
Позивач надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
ОСОБА_2 було написано заяву про те, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дану заяву засвідчено приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. та зареєстровано у реєстрі за №1480.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізюмської міської ради Мартинова Т.К. надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення їх від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно п.п.15, 16 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).
Судом було встановлено та доведено належними доказами, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .(а.с.11,12)
Висновком органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради від 11 квітня 2019 року за вих.№ 1445 підтверджена доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей, у зв'язку з тим, щона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.(а.с.16)
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Разом з тим, стаття 129 Конституції України як одну із основних засад судочинства визначає змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
За таких обставин, враховуючи вказані вище положення законодавства, будь-яких належних та допустимих доказів спростування вимог позивачки відповідачем надано не було та в судовому засіданні їх не встановлено, а ті, що надані на підтвердження вказаних посилань, судом розцінюються критично з наступних підстав.
Як визначено ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що відповідачка фактично самоусунулася від виконання батьківських обов'язків по відношення до своїх дітей, за відсутності будь-яких об'єктивних та доведених перешкод, не бачиться та не спілкується з дітьми, не приймає участі у їх вихованні, навчанні, розвитку та утриманні, не цікавиться успіхами та здоров'ям, не турбується про фізичний та духовний розвиток, про їх харчування, лікування та освіту, не надає належної матеріальної допомоги та моральної підтримки, відтак, свідомо ухиляється від виховання дітей та нехтує своїми батьківськими обов'язками.
Доказів зворотнього суду не надано та в судовому засіданні не встановлено.
Натомість, в судовому засіданні встановлено, що позивачка має позитивні характеризуючи дані, сумлінно виконує обов'язки по вихованню дитини, піклуванню про її здоров'я, створенню їй всіх необхідних умов для нормального фізичного, духовного і морального розвитку, навчання.
За таких обставин, суд вважає за необхідне з метою захисту інтересів малолітніх дітей задовольнити заявлені позовні вимоги та позбавити відповідача батьківських прав відносно її малолітніх дітей.
Стосовно стягнення аліментів на утримання дитини, вимоги позивача суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
Виходячи з зазначеного, суд вважає, що сторони, як мати та батько дитини, зобов'язані утримувати його до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Ст.181 СК України передбачено, що спосіб стягнення аліментів встановлюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Зі змісту позовних вимог позивач просить стягнути аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку(доходів), щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
З врахуванням викладеного, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, а позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн. (а.с.2), суд вважає необхідним у виконання вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. 60 ЦК України, п.2 ч.1 ст. 164, ст. ст. 165, 166, 180-182, 191 СК України, ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відносно доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку(доходів), щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 23 квітня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 - сплачений судовий збір у розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Роз'яснити відповідачу у справі зміст статті 169 СК України, що мати, батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.М.Герцов