Справа № 618/543/19
Провадження № 2/618/149/19
11 червня 2019 року
Дворічанський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Буніна Є. О.,
за участю секретаря судового засідання Фролова А. О.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в cмт Дворічна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кам'янськоїсільської ради Дворічанського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після смерті батька в шестимісячний строк за місцем відкриття спадщини він звертався до Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області з питанням прийняття та оформлення спадщини після смерті батька, але секретарем сільської ради йому було усно роз'яснено, що звертатися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька йому не потрібно, оскільки він прийняв спадщину фактично, так як він разом з батьком проживав та вони були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 . Як, згодом, виявилося на момент смерті батька станом на 18.02.2010 в його паспорті була відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання, тобто фактично вони проживали та були зареєстровані разом за однією адресою, але документальне підтвердження в паспорті ОСОБА_1 відсутнє. Позивач вважав, що спадщина ним була прийнята в передбачений законом строк, в зв'язку з чим помилково не подав вчасно заяву про прийняття спадщини до Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області. 09 квітня 2019 року він звернувся до Дворічанської державної нотаріальної контори з заявою про видачу на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, але йому відмовлено у вчиненні нотаріальних дій. Вважає причину пропуску поважною і просить цей строк продовжити, визначивши додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини строком 2 місяці.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити та розглянути справу в його відсутність.
Представник відповідача Кам'янський сільський голова Дворічанського району Харківської області Юр'єв С. В. в підготовче засідання не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, не заперечує проти їх задоволення, просив справу розглянути за відсутності представника сільської ради.
За результатами підготовчого провадження на підставі повідомлених позивачем обставин справи, наданих ним і витребуваних ухвалою суду за його клопотанням доказів, встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 15.03.1986, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значаться: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 (а. с. 10).
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19 лютого 2010 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).
Згідно з довідкою Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області № 02-29/993 від 06.11.2018, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом з ним по день смерті проживав син - ОСОБА_1 . Спадкоємців за заповітом не має, спадкоємцем за законом є син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 9).
Постановою державного нотаріуса Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області Зашивайко Н. Г. № 370/02-31 від 09.04.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , у зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку для прийняття спадщини (а. с. 7).
Згідно з інформацією Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області № 504/01-16 від 23.05.2019, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , по теперішній час спадкова справа в Дворічанській державній нотаріальній конторі Харківської області не заводилась. Заяви про прийняття або відмову від спадщини до держнотконтори не надходили (а. с. 21).
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд враховує посилання позивача, на те, що він не зміг своєчасно звернутися з заявою до державної нотаріальної контори з об'єктивних причин, а саме у зв'язку з наданням йому неповної та недостовірної інформації секретарем сільської ради з питання оформлення спадщини.
У зв'язку з цим, суд визнає поважними причини пропуску позивачем 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, оскільки вони пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України суд роз'яснює представнику відповідача наслідки визнання позову, передбачені ч. 4 цієї статті.
Судом також встановлено, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд вважає, що 2 (два) місяця буде достатньо для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, п. 15.5) розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області 23 грудня 2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 - 2 (два) місяці від дня набрання чинності цим рішенням суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Є. О. Бунін