Борівський районний суд Харківської області
справа: № 614/482/19
провадження: 2/614/116/19
категорія:
11.06.2019 року
Справа №614/482/19
смт. Борова Борівського району Харківської області
Борівський районний суд Харківської області в складі судді Гуляєвої Г.М.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька
за участю учасників справи:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явилася
1. Короткий зміст позовних вимог
16.05.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Борівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив виключити запис про позивача, як батька, з актового запису № 72 від 25.11.2015 р., про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого відділом ДРАЦС Борівського РУЮ у Харківській області.
Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.
Приблизно з середини січня 2015 р. позивач став зустрічатися з відповідачем по справі. В липні 2015 р. від ОСОБА_2 позивачу стало відомо, що вона вагітна. Так як майже з початку відносин сторони по справі проживали разом як чоловік і дружина, у цивільному шлюбі, то у позивача не виникало сумнівів, що батьком майбутньої дитини являється він. В зв?язку з тим, що відповідач була уже декілька місяців вагітна - сторони вирішили одружитись.
30.10.2015 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області між сторонами зареєстрований шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_5 , про що в Книзі реєстрації народжень 25.11.2015 р. складено відповідний актовий запис № 72. Батьком народженої дитини, згідно ст. 122 ч. 1 СК України, було записано позивача, на що він дав свою згоду.
В подальшому шлюбні стосунки між сторонами склалися невдало і в липні 2017 р. спільне проживання і сімейні зв?язки були припинені. До липня 2017 р. ОСОБА_1 проживав у відповідача, потім поїхав до м. Ізюм проживати у своїх батьків.
Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 25.10.2017 р. шлюб між сторонами розірваний та відповідачу змінено прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 . Судовим наказом Борівського районного суду від 10.10.2018 р. з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј від заробітку позивача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду, до досягнення нею повноліття.
В зв?язку з тим, що аліменти позивачу сплачувати було нічим, під час неодноразових сварок з відповідачем, остання повідомила, що позивач не являється батьком дитини, оскільки вона паралельно з ним зустрічалася з іншим хлопцем і саме він є батьком дитини. Крім того, повідомила, що має намір відмовитися від аліментів.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вважає, що він не являється батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки до укладення шлюбу відповідач зустрічалася з іншим чоловіком, дитина зовсім не схожа на позивача, відповідач оманою сповістила позивача про те, що вона вагітна від нього, внаслідок чого він дав згоду, щоб його записали батьком дитини.
2. Позиції учасників справи
Ухвалою судді від 22.05.2018 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження.
Станом на 11.06.2019 р. до Борівського районного суду Харківської області відзиву на вказану позовну заяву не надійшло.
Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В підготовче судове засідання позивач надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Від відповідача надійшла заява про визнання позову та розгляд справи за її відсутності.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі матеріалів, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 3 ст.211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно ч. 3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
3. Встановлені в судовому засіданні обставини справи
Судом встановлено, що згідно довідки виконкому Борівської селищної ради № 1250 від 06.05.2019 р. ОСОБА_2 дійсно житель АДРЕСА_1 і має наступний склад сім?ї: доньку - ОСОБА_5 , матір - ОСОБА_11 (а.с.8).
30 жовтня 2015 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 344, що вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_5 (а.с.10).
Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 25.10.2017 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 розірвано (а.с.11).
Згідно копії судового наказу Борівського районного суду Харківської області від 10.10.2018 р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 (а.с.12).
4. Релевантні джерела права та акти їх застосування
Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вимогами ст.122 СК України встановлено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122,124,126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Відповідач позов визнала, що в силу ч.4 ст.206 ЦПК України є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до п.2.13 Правил внесення до змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно з п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст.136 СК) шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст.138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Згідно із ст.3 «Конвенції про права дитини», прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст.134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
5. Мотиви, з яких суд виходить при ухваленні рішення
Оскільки позивач стверджує про відсутність кровного споріднення між ним та дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1. , а відповідач вказаний факт визнала та не оспорює, за таких обставин суд вважає доведеною обставину відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною, а тому є необхідним ухвалити рішення про виключення відомостей про ОСОБА_1 як батька ОСОБА_5 з актового запису про її народження.
6. Висновки суду за результатами розгляду справи
Судом було надано рівні права сторонам процесу щодо подання доказів, їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості. Сторони скористались своїм правом в повному обсязі.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону, а також правам інших осіб, а відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вимог щодо стягнення судового збору заявлено не було.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 197, 200, 206, 211, ч. 2 ст. 247, 264, 265, 273, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст.ст.122,134,136 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька - задовольнити.
Виключити запис про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька, з актового запису №72 від 25.11.2015 р. про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Борівського районного управління юстиції у Харківській області.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Борівський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Гуляєва Г. М.