Рішення від 06.06.2019 по справі 357/14122/18

Справа № 357/14122/18

Провадження 2-а/357/21/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В. П. ,

секретар судового засідання - Александрова А. С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського відділення ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - «Позивач») звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Білоцерківського відділення ГУ ДФС у Київській області (далі - «Відповідач») про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на наступні обставини.

05.11.2018 року відносно Позивача ухвалено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 360,00 грн., за порушення ч.3 ст.165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно протоколу 18/10-36-50-06/18 від 19.10.2018 року, складеного посадовою особою ГДРІ відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Білоцерківського управління ГУ ДФС у Київській області Устименко І.В., при перевірці своєчасності сплати ЄСВ по КП БМР «Білоцерківводоканал», керівником КП БМР «Білоцерківводоканал» - ОСОБА_1 , виявлено правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати ЄСВ (станом на 19.10.2018 року - борг в розмірі 30 792,55 грн.).

В протоколі та оскаржуваній постанові зазначається, що Позивач вчинив правопорушення, за яке встановлена відповідальність, передбачена ч.3 ст.165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме, несвоєчасна сплата ЄВС чим порушено п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

21.11.2018 року засобами поштового зв'язку було отримано від Білоцерківського відділення ГУ ДФС у Київській області постанову від 05.11.2018 року, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 360,00 грн. за порушення ч.3 ст.165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Вважає, що прийнята постанова у справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою, винесеною з порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини не відповідають дійсності. Тому, він вимушений був звернутися до суду та просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.11.2018 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 360,00 грн., за порушення ч.3 ст.165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 04.12.2018 року постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк на адресу суду від Відповідача - Білоцерківського відділення ГУ ДФС у Київській області надійшов відзив разом із підтвердженням його направлення Позивачу, в якому той зазначив, що адміністративний позов вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню (а.с. 26-31).

18.02.2019 року на адресу суду від Позивача надійшла відповідь на відзив разом із підтвердженням його направлення Відповідачу (а.с. 57-60).

У судових засіданнях Позивач вимоги позову підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково пояснив, що представником Відповідача не доведено жодної з обставин, на які він посилається, а навпаки, досліджені в судових засіданнях докази свідчать про безпідставність та надуманість адміністративного стягнення. Адміністративний протокол, який був оформлений Відповідачем не відповідає вимогам КУпАП: протокол складений не уповноваженою на те особою, не вказано дату вчинення правопорушення, до протоколу не приєднувалися будь-які докази, відсутні письмові пояснення та підпис Позивача про роз'яснення йому прав, а його особисто не було повідомлено про дату, час та місце розгляду адміністративного матеріалу.

У судовому засіданні 21.02.2019 року представник Відповідача проти позову заперечував у зв'язку із його необґрунтованістю та безпідставністю, просив Позивачу відмовити повністю. 05.06.2019 року представник Відповідача у судове зсідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив (а.с. 61-62, 119).

Суд, вислухавши пояснення сторін, повно, об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Із матеріалів справи убачається та не оспорюється сторонами, що Позивач ОСОБА_1 є тимчасово виконуючим обов'язки директора КП БМР «Білоцерківводоканал», відповідно до розпорядження №91-К від 12.06.2014 року (а.с.11).

Відповідно протоколу 18/10-36-50-06/18 від 19.10.2018 року, складеного посадовою особою ГДРІ відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Білоцерківського управління ГУ ДФС у Київській області Устименко І.В., при перевірці своєчасності сплати ЄСВ по КП БМР «Білоцерківводоканал» керівником підприємства - ОСОБА_1 , виявлено правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати ЄСВ (станом на 19.10.2018 року - борг в розмірі 30 792,55 грн.) (а.с. 41).

В протоколі зазначається, що Позивач вчинив правопорушення, за яке встановлена відповідальність передбачена ч.3 ст.165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме - несвоєчасна сплата ЄВС, чим порушено п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

05.11.2018 року відносно Позивача ухвалено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 360,00 грн., за порушення ч.3 ст.165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с. 43).

21.11.2018 року кур'єрською доставкою «Мегаекспрес», КП БМР «Білоцерківводоканал» було отримано постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.11.2018 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1 360,00 грн., за вищевказане правопорушення (а.с.4).

У той же час, згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень повинні перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Втім, як убачається із пояснень сторін у судовому засіданні та тексту самого протоколу, його у порушення вищенаведеної норми права, не було вручено Позивачу у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до приписів ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Проте, як убачається із пояснень сторін у судовому засіданні та тексту самого протоколу, у ньому помилково зазначено дату складення протоколу як дату вчинення правопорушення, відсутні пояснення Позивача та його підпис, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відсутні докази роз'яснення Позивачу його прав та дата вручення протоколу Позивачу (а.с. 41).

Також, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Втім, як убачається із пояснень сторін та матеріалів справи, Позивач був позбавлений, зокрема, права знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справу було розглянуто без присутності Позивача та без наявності даних про його своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи. При цьому, суд критично оцінює наявну в матеріалах справи копію поштового повідомлення, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, кореспонденцію було отримано особою з прізвищем « ОСОБА_2 », яка не є ані Позивачем, ані працівником КП БМР «Білоцерківводоканал» (а.с. 42, зворіт).

Таким чином, Позивач був позбавлений і права, передбаченого ч.2 ст.279 КУпАП, а саме права бути заслуханим на засіданні, права надавати докази та заявляти клопотання.

Крім того, відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Втім, у судових засіданнях був встановлений факт поступового зменшення суми недоїмки КП БМР «Білоцерківводоканал» з ЄСВ протягом 2018 рогу, що свідчить про те, що Позивачем вживалися можливі дії, спрямовані на погашення виниклої заборгованості. При цьому, факт наявності саме умисної винної дії або бездіяльності Позивача у судовому засіданні Відповідачем не доведено.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-12, 17-20, 22, 25, 72-77, 90, 159-161, 257-259 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.9, 10, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківського відділення ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову уповноваженої особи ГУ ДФС у Київській області Козирєва Павла Генріховича про накладення адміністративного стягнення від 05.11.2018 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 360,00 грн., за порушення ч.3 ст.165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіВ. П. Цукуров

Попередній документ
82320751
Наступний документ
82320753
Інформація про рішення:
№ рішення: 82320752
№ справи: 357/14122/18
Дата рішення: 06.06.2019
Дата публікації: 13.06.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування