Справа № 352/2324/17
Провадження 6/352/41/19
11 червня 2019 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Струтинського Р.Р.
за учасю секретаря судового засідання Бардюк-Кавецької Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання головного державного виконавця Тисменицького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Калинчука Н.Я. про примусове проникнення до житлового будинку, -
10.06.2019 року від головного державного виконавця Тисменицького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Калинчука Н.Я. надійшло подання про примусове проникнення до володіння особи, в порядку ст. 439 ЦПК України .
Вказане подання мотивовано тим, що у провадженні державного виконавця перебуває виконавче провадження по виконавчому листі № 352/2324/17 від 24.04.2019 року, який виданий Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 і повернення матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_2 . Боржником жодних дій не вживалося для того, щоб у повному обсязі виконати даний виконавчий документ. Вважає, що останній свідомо не виконує рішення суду та чинить перешкоди для проведення державним виконавцем виконавчих дій.
В судове засідання державний виконавець не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду належним чином повідомлявся.
Дослідивши подання, подане в порядку ст. 439 ЦПК України, матеріали долучені до даного подання суд приходить до наступних висновків.
Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 18 Закону встановлено, що за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Отже, Законом передбачено, що рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що приватний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів.
Судом встановлено, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.04.2019 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - орган опіки та піклування Тисменицької РДА Івано-Франківської області про зміну місця проживання дитини задоволено та ухвалено відібрати малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , і повернути дитину матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительці АДРЕСА_2 . Рішення суду у частині відібрання дитини від батька та повернення її матері звернути до негайного виконання.
25.04.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та складено акт про те, що боржник відмовляється отримати постанову про відкриття виконавчого провадження та повідомлення про вчинення виконавчих дій.
03.05.2019 року винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ та постанову про залучення представників органів опіки і піклування для участі у проведенні виконавчих дій.
07.05.2019 року здійснено виїзд за місцем проживання боржника та складено акт про не виконання рішення суду.
07.05.2019 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника.
17.05.2019 року ОСОБА_2 направлено повідомлення про проведення виконавчих дій призначених на 04.06.2019 року.
31.05.2019 року винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ та постанову про залучення представників органів опіки і піклування для участі у проведенні виконавчих дій.
04.06.2019 року державним виконавцем разом із працівниками органів внутрішніх справ та представниками органів опіки і піклування було повторно здійснено виїзд за адресою проведення виконавчих дій, а саме у АДРЕСА_1 , про шо був складений акт, у якому зазначено, що боржник рішення суду не виконав, по місцю проведення виконавчих дій відсутній, зі слів матері ОСОБА_3 дитина знаходиться в санаторії, а боржник відсутній.
05.06.2019 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника.
З вищевказаних матеріалів, які додані до подання, дійсно вбачається, що дії (бездіяльність) боржника призводять до тривалого невиконання рішення суду, ухваленого 24.04.2019 року, що тягне за собою порушення строків його виконання, а також порушує вимоги чинного законодавства щодо обов'язковості судових рішень, а тому, державний виконавець, у порядку визначеному законом, звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, оскільки, в даному випадку, єдиним можливим засобом виконання судового рішення є примусове проникнення до житла боржника для відібрання малолітьої дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , і повернення дитини матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительці АДРЕСА_2 , з метою примусового виконання виконавчого провадження по виконавчому листу № 352/2324/17 від 24.04.2019 року.
Статтею 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Враховуючи вищезазначені обставини у сукупності з нормами закону суд вважає доведеною правомірність вимог державного виконавця щодо надання дозволу на примусове входження до будинку, оскільки в протилежному випадку рішення суду неможливо буде виконати.
Виходчи з вищенаведеного, керуючись ст. 258-260, 261, 439 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Подання головного державного виконавця Тисменицького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Калинчука Н.Я. про примусове проникнення до житлового будинку - задовольнити.
Надати дозвіл на примусове проникнення до житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і в якому, згідно виконавчого документа, перебуває дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно якої видано Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області виконавчий лист № 352/2324/17 від 24.04.2019 року про відібраня малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , і повернення дитини матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительці АДРЕСА_2 .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції
Головуючий Р.Р.Струтинський