Справа № 2-437/10/0408
Провадження № 6/210/66/19
іменем України
"06" червня 2019 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді Хлистуненко О.В.
секретаря судового засідання Недолуги Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Металургійного відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Давиденко Л.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, суд -
В провадження судді 06.06.2019 року надійшло подання начальника Металургійного відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Давиденко Л.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа. В обґрунтування подання посилається на те, що на виконанні Металургійного ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області знаходиться виконавче провадження №51875710 за виконавчим листом №2-437/10/0408, виданого 03.02.2010 року про стягнення боргу в сумі 213330,32 грн. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації, наданої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, є майно належне боржнику на праві власності: іпотечна квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Рухоме майно за боржником не зареєстровано. Виконавцем 21.11.2017 року, 25.05.2018 року, 18.07.2018 року, 21.12.2018 року, 05.04.2019 року було здійснено виходи за адресою місця проживання боржника та було залишено виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з'явилась, про причини неявки не повідомила виконавця. Згідно відповідей на запити до ПФУ та ДФС України боржник ніде не працює, пенсію не отримує, інших доходів та відкритих рахунків не має. Згідно відповіді ДПС ОСОБА_1 , має закордонний паспорт та неодноразово перетинала державний кордон.
Тому, просить суд обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на неї щодо стягнення боргу в сумі 213330,32грн. за виконавчим листом №2-437/10/0408, виданого 03.02.2010 року.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Зважаючи на негайний розгляд подання відповідно до вимог ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Суд, повно та всебічно дослідивши подання державного виконавця та додатки додані до нього, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 08.08.2016 року постановою державного виконавця Металургійного ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області Отверченко К.О. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-437/10/0408, виданого 03.02.2010 року про стягнення боргу в сумі 213330,32 грн. з ОСОБА_1 (а.с. 4).
Згідно відповіді ДФС та ПФ України Ліпатової Т.Б. доходів не має (а.с. 8, 10, 17, 19, 21, 26).
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 на паві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка передана в іпотеку (а.с. 12-13, 15).
Актами від 21.11.2017 року, 25.05.2018 року, 18.07.2018 року, 21.12.2018 року, 05.04.2019 року було встановлено, що при виході державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 , вдома нікого не має, двері ніхто не відчиняв, зі слів сусідів за даною давно нікого не має, державним виконавцем було залишено повідомлення (а.с. 9, 14, 18, 20, 24).
Згідно відповіді ДПС від 30.01.2019 року, ОСОБА_1 з 11.05.2017 року має закордонний паспорт (а.с. 23).
Відповідно роздруківки запиту перетину кордону з мережі Інтернет, ОСОБА_2 ніби-то перетинала державний кордон (а.с. 27).
Інших доказів на підтвердження ухилення боржника від виконання зобов'язання суду не надано.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
За правилом п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», визначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Звернувшись з поданням державний виконавець не зазначив обґрунтування у чому саме полягає ухилення боржника від виконання рішення суду.
Також, у додатках до подання відсутні докази на підтвердження відправлення боржнику за адресою проживання постанови про відкриття виконавчого провадження та будь-яких викликів до ДВС (зокрема, відсутні докази відправлення кореспонденції).
Хоча відповідно вимогам норм чинного законодавства передбачено, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
В даному конкретному випадку, враховуючи фактичні обставини справи та зміст подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України і доданих до нього матеріалів, зокрема, відсутність у поданні вказівки на дії боржника, які свідчать про ухилення від виконання рішення суду, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 свідомо та умисно ухиляється від виконання покладених на неї зобов'язань.
Враховуючи викладене суд вважає, що подання є не обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд -
В задоволенні подання начальника Металургійного відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Давиденко Л.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О. В. Хлистуненко