Справа №173/841/19
Провадження №2/173/711/2019
05 червня 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Рудовій Л.В
Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, -
27.03.2019 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом до про зняття арешту з майна, до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області .
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.03.2019 року справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 05.06.2019 року.
28.05.2019 та 04.06.2019 позивачем подана заява про зменшення позовних вимог.
04.04.2019 року відповідачем подана заява про визнання позову.
Згідно заявлених позовних вимог за позовною заявою про зменшення позовних вимог позивач просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_3 , накладений постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпра № 12181539 від 17.02.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 18.07.2009 року між ним та відповідачкою було укладено договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Малашовою Г.В,, зареєстрований в реєстрі № 2785,згідно якого він передав у власність відповідачки квартиру АДРЕСА_3 .
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17.10.2018 року у справі № 173/1757/18 договір довічного утримання від 18.07.2009 року було розірвано та відновлене його право власності на зазначену вище квартиру.
Звернувшись за реєстрацією права власності на належну йому квартиру було встановлено, що постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпра № 12181539 від 17.02.2010 року накладений арешт на належну йому квартиру. Цей арешт накладений у спорі, за яким позивач не є стороною та не несе жодних зобов'язань.
Вказаний арешт хоч і позбавляє його права вільно володіти належним йому майном, але перешкоджає вільно реалізовувати повноваження власника квартири, що й стало підставою звернення до суду.
В підготовче судове засіданні позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його в відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явилась, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність, згідно якої позовні вимоги визнає.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області в підготовче судове засідання не з'явився. Подавши заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини
Судом встановлено, що 18.07.2009 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Малашовою Г.В., зареєстрований в реєстрі № 2785, згідно якого позивач передав у власність відповідача квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується копією договору довічного утримання.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17.10.2018 року у справі № 173/1757/18 договір довічного утримання від 18.07.2009 року було розірвано та відновлене право власності позивача на зазначену вище квартиру, що підтверджується копією рішення суду.
Звернувшись за реєстрацією право власності на належну позивачу квартиру позивачем було встановлено, що постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпра № 12181539 від 17.02.2010 року накладений арешт на належну йому квартиру. За доводами позивача цей арешт накладений у спорі, за яким позивач не є стороною та не несе жодних зобов'язань, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру реєстрації майнових прав на нерухоме майно та повідомленням відділу державної виконавчої служби.
Вказаний арешт обмежує повноваження позивача, як власника квартири.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» - Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» - Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішенн
Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» - У разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.
Судом встановлено, що позивач звертався до відділу державної виконавчої служби із запитом про наявність відкритих виконавчих проваджень та вимогою про зняття арешту із належного йому нерухомого майно майна .
Відповідно до повідомлення Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області від 25.04.2019 року № 24822/14.3-34/16 вбачається, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 20291505 з примусового виконання виконавчого листа № 2-10293/2009, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на користь стягувача. Зазначене виконавче провадження завершене 28.09.2015 року в порядку ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження, та скасування арешту з майна боржника за цих підстав не передбачено. Та позивачеві рекомендовано звернутись до суду з позовом про зняття арешту з належного йому майна.
Враховуючи, що арешт накладався на квартиру АДРЕСА_3 як на майно, належне відповідачу за укладеним договором довічного утримання. На час розгляду даного спору договір довічного утримання між позивачем та відповідачкою розірвано та відновлене право власності позивача на зазначену вище квартиру. За даних обставин незалежно від наявності чи відсутності відкритого виконавчого провадження накладений на належну позивачу квартиру підлягає скасуванню, так як зазначена квартири перестала бути власністю відповідача у справі а арешт накладався на спірну квартиру саме як на власність відповідача.
Стосовно позивача ОСОБА_1 ,. відкритих виконавчих проваджень, згідно того ж повідомлення, не існує
За даних обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та звільнити зняти арешт з майна, належного ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_3 , який був накладений за постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпра № 12181539 від 17.02.2010 року
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768.40 грн., покласти на позивача ОСОБА_1
Так як позивачем зменшені позовні вимоги, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп., за квитанцією № 0.01309522986.1 від 27 березня 2019 року, як сплачений за іншою позовною вимогою, стосовно якої позивач подав заяву про зменшення позовних вимог. Так як відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» - Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
Керуючись ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_7 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області - задовольнити .
Зняти арешт з квартири № 9 площею 42.00 кв.м., що розташованої в будинку АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , накладений постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпра (юридична адреса: вул.. Пісаржевського, 1-а м. Дніпро , ЄДРПОУ 34984523) № 12181539 від 17.02.2012 року.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору в с умі 768 грн., 40 коп., покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 повернути з державного бюджету судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.. за квитанцією № 0.01309522986.1 від 27 березня 2019 року
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду
Повний текст рішення виготовлений 05.06.2019 року
Суддя Петрюк Т.М
Зареєстроване: 05.06.2019 року
Оприлюднене: 11.06.2019 року
Дата набрання законної сили: 06.07.2019 року