Справа № 171/2448/18
1-кп/171/58/19
04 червня 2019 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Апостолове кримінальне провадження за №12018040410001106 від 29.10.2018 року, яке надійшло з Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровській області за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
26 листопада 2018 року з Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровській області до суду надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
В судовому засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки обвинувачений маючи не зняту та не погашену в законі строки судимість, вчинив тяжкі кримінальні правопорушення, строк тримання під вартою спливає, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні вказаного кримінального правопорушення та продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для обрання такого запобіжного заходу, наявні достатні докази про вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, що свідчить про реальну суспільну небезпеку з його боку, обвинувачений не має постійного місця роботи чи навчання, суспільно корисною працею не зайнятий, на території Апостолівської об'єднаної територіальної громади не має ніякого громадського навантаження, що може спонукати його до вчинення інших корисливих злочинів для отримання матеріальних цінностей, необхідних для проживання, також заявив клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 посилаючись при цьому на те, що строк домашнього арешту обвинуваченого закінчується, ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, зокрема: ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, наявні достатні докази про вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, що свідчить про реальну суспільну небезпеку з його боку, у разі винесення обвинувального вироку за вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, тому строк домашнього арешту відносно обвинуваченого необхідно продовжити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, та зазначив, що прокурором не надано жодного доказу щодо наявності ризиків передбачених діючим КПК України, клопотання є необґрунтованим та ідентичні клопотання вже заявлялись прокурором. Заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на менш суворий, такий як цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_6 щодо клопотання прокурора про продовження відносно нього строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечував, оскільки він працює не офіційно і будь коли йому треба відлучатись з дому у нічний час.
Заслухавши думку учасників судового провадження з приводу клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого строком на 60 днів, суд приходить до висновку щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, при цьому вважаю за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з наступних підстав.
Так, частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено.
Станом на 04 червня 2019 року, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 08 червня 2019 року, судовий розгляд кримінального провадження триває, не допитані свідки, не досліджені письмові докази, а наступна дата судового засідання буде призначена поза межами строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
При цьому, при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувалися ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, й перешкоджати здійсненню кримінального провадження.
Суд вважає, що вказані ризики, на цей час не зменшилися, є реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого звинувачення ОСОБА_5 3, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, вчиненого із застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4-х до 6-ти років.
А отже, суд вважає, що суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_5 та серйозність висунутого йому обвинувачення, дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і цілодобовий домашній арешт, або у визначений час, а також особисте зобов'язання чи особиста порука не буде достатніми для запобігання вищезазначеним ризикам.
Крім того, ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, тобто немає офіційного доходу, міцних соціальних зв'язків не має, раніше судимий, а також, враховуючи стадію судового провадження, коли свідки по справі не допитані, докази судом не досліджувалися, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зв'язку із чим підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу також відсутні.
Таким чином, з урахуванням викладених підстав, суд вважає, що даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням складності справи, відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, й такий, що виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, впливу на потерпілих та свідків.
Крім того, є встановленим факт недостатності застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_5 , а обраний запобіжний захід - тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
На підставі викладеного суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, та вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Також, відповідно до ч.3ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження домашнього арешту обвинуваченому до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому строку домашнього арешту, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи, що мета та підстави, які стали обставиною для обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є і надалі актуальними та надалі мають місце, суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого з приводу продовження дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, приходить до висновку про необхідність продовження домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 строком на два місяці.
Виходячи з того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваних, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не вбачає на даній стадії кримінального провадження підстав для скасування чи зміни рані обраних обвинуваченим запобіжних заходів.
Тому клопотання прокурора слід задовольнити.
Виходячи з викладеного, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , та строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів по 02.08.2019 року включно.
Інших клопотань не надійшло.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178,181,183,197,331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 діб, тобто по 02 серпня 2019 року включно, та тимчасово залишити ОСОБА_5 у Криворізькій УВП № 3 УДПтС у Дніпропетровській області у зв'язку з розглядом справи судом на час розгляду даного кримінального провадження.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 на строк до 02 серпня 2019 року, включно, заборонивши залишати житло в період часу з 21-00 години до 06-00 години ранку без дозволу суду, слідчого або прокурора.
Копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому, що працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись у квартиру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вимагати надати усні чи письмові пояснення по питаннях, які пов'язані з виконанням покладених на нього обов'язків.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захиснику, потерпілим, прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1