Справа № 158/416/19
Провадження № 1-в/0158/125/19
10 червня 2019 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника Цуманської ВК № 84 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
захисника-адвоката - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції справу за клопотанням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, не працюючого, з середньо-технічною освітою, засудженого вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14.07.2011 року за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі, ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 04.02.2016 року зараховано строк попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі строк з 09.02.2011 року по 29.11.2011 року, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від покарання, посилаючись у поданні на наступні обставини.
За час перебування в колонії він дотримується норм та порядку, встановлених адміністрацією установи, за період відбування покарання тричі заохочувався адміністрацією установи відбування покарання, не працевлаштований, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його рідна сестра, його мама залишилась сама із двома неповнолітніми дітьми сестри, вину у вчиненому визнав, розкаявся. Відбув більше 3/4 призначеного строку покарання. Тому просить звільнити його з місць позбавлення волі умовно-достроково.
Заслухавши пояснення засудженого та його захисника, які просили звільнити ОСОБА_5 умовно-достроково, представника колонії, який поклався на розсуд суду, думку прокурора, який заперечив щодо умовно-дострокового звільнення засудженого, оскільки поведінка останнього не свідчить, що він став на шлях виправлення добросовісною поведінкою, ставленням до праці, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 537, 539 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як передбачено п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі, ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 04.02.2016 року зараховано строк попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі строк з 09.02.2011 року по 29.11.2011 року, який в силу ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, фактично відбув 3/4 строку покарання, однак відсутність дисциплінарних стягнень не свідчить про зразкову поведінку засудженого. Крім того, заохочення у засудженого були лише у період з 2013 по 2015 рік (останній раз 09.11.2015 року). Наявність у його матері на утриманні двох неповнолітніх дітей (його племінників) також не може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення. За період відбування покарання у Цуманській ВК № 84 ОСОБА_5 не заохочувався, так само дисциплінарні стягнення на нього не накладались, в адміністративній комісії установи питання про умовно-дострокове звільнення не розглядалось, оскільки засуджений з такою заявою не звертався. Працевлаштований не був. Таким чином, формальне настання терміну відбутого покарання та дотримання режиму відбуття покарання не є підставою в розумінні ч. 2 ст. 81 КК України для застосування положень пільги умовно-дострокового звільнення. Отже в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від покарання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її проголошення.
Суддя
Ківерцівського районного суду ОСОБА_1