10 червня 2019 року
Київ
справа №127/3553/19
адміністративне провадження №К/9901/15684/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Саприкіної І.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 18.03.2019 у справі №127/3553/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 212-15 КУпАП,
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.02.2019 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян 1190 грн.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 18.03.2019 постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15.02.2019 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Вінницького апеляційного суду від 18.03.2019 ОСОБА_1 31.05.2019 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження, з огляду на таке.
У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає розподіл за правилами предметної, суб'єктної та інстанційної і територіальної юрисдикції.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У той же час, за правилами п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, аналіз наведених правових норм свідчить, що до юрисдикції адміністративних судів належить розгляд справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто, спори між фізичними/юридичними особами та суб'єктом владних повноважень, які виникли у сфері публічно-правових відносин внаслідок виконання останнім владних управлінських функцій по відношенню до осіб.
У спірному випадку, касаційну скаргу подано на рішення суду апеляційної інстанції у справі про адміністративні правопорушення, тобто на рішення, яке не віднесено до спеціалізації адміністративних судів, а отже не може бути переглянуте за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «судом, установленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов (спір) не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути підставою для відкриття касаційного провадження за правилами адміністративного судочинства. Водночас вона містить підстави для того, щоб направити її до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Керуючись ст. ст. 170, 328, 330, 333 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 18.03.2019 у справі №127/3553/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 212-15 КУпАП.
2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С. М. Чиркін
Судді: В. М. Кравчук
І. В. Саприкіна