Ухвала
про залишення скарги без руху
11 червня 2019 року
м. Київ
справа № 752/9729/16-к
провадження № 51- 2872 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 22 серпня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року щодо засудженого ОСОБА_6 ,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на зазначені судові рішення, у якій він просить:
- скасувати судові рішення в частині призначення покарання внаслідок м'якості;
- ухвалити постанову, якою засудити ОСОБА_6 за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 тис. 100 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки;
- задовольнити цивільний позов і стягнути на користь ОСОБА_4 моральну і матеріальну шкоду, витрати на правову допомогу, шкоду заподіяну здоров'ю.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням представнику ОСОБА_5 строку для усунення недоліків на таких підставах.
Статтею 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) пунктом 5 ч. 2 передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Викладені у скарзі вимоги до касаційного суду не узгоджуються з положеннями ч. 1 ст.436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Однак, як убачається зі змісту скарги, скаржник вищевказаних вимог закону не дотримався.
Так, представник ОСОБА_5 у скарзі ставить вимогу до суду касаційної інстанції про скасування оскаржуваних ним судових рішень, просить ухвалити рішення, яким засудити ОСОБА_6 за ч.1 ст.286 КК України, призначити за цією статтею основне і додаткове покарання та задовольнити позовні вимоги.
На думку Суду, така вимога скаржника не є конкретною та не узгоджується з положеннями статті 436 КПК, тому скаржнику необхідно конкретизувати свої вимоги про скасування судових рішень відповідно до зазначеної норми КПК.
При вирішенні питання про наявність визначених положеннями ст. 438 КПК підстав для скасування чи зміни судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі, однак скаржник не вказав про участь чи не бажання брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює вирішення питання щодо наявності підстав відкриття касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 .
Згідно із ч. 1 ст. 429 КПК у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, вона залишається без руху та встановлюється строк для усунення допущених недоліків.
При повторному зверненні до суду скаржником має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 22 серпня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року щодо засудженого ОСОБА_6 , залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали протягом установленого строку касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_7 каровець ОСОБА_2 ОСОБА_3