04 червня 2019 р. Справа № 480/1089/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,
представника позивача - Кісіль А.В.,
представника відповідача - Ювченко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Позивач, Державне підприємство "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (далі по тексту - позивач, ДП "Охтирський КХП"), звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 20.12.2018 № 0013715112.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято за наслідками перевірки, в ході якої встановлено, що позивачем було несвоєчасно сплачене (затримка на 43 та 46 календарних днів) податкове зобов'язання в сумі 566427,10 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 19.12.2017 № 0032761208, з граничним терміном сплати 29.12.2017, та згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року, з граничним терміном сплати 30.12.2017. Оскільки строк затримки перевищив 30 календарних днів, до підприємства застосована штрафна санкція в розмірі 20% згідно п. 126.1 Податкового кодексу України.
Позивач не заперечує факт несвоєчасної сплати, однак зазначає, що ДП "Охтирський КХП" 22.01.2018 було подано нову звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2017 року, в складі якої було подано додаток 4 із заявою про зарахування коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу з податку у розмірі 980000,00 грн., у зв'язку з чим позивач вважає, що фактично борг був сплачений 22.01.2018, а тому строк затримки не перевищує 30 календарних днів, а як наслідок штрафна санкція повинна складати 10% погашеної суми податкового боргу, а не 20% погашеної суми податкового боргу, як протиправно визначив відповідач.
У зв'язку з викладеним, позивач зазначає, що відповідач протиправно визначив штрафну санкцію у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, а тому вона підлягає скасуванню.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, призначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно квитанції №2, заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість) Державною фіскальною службою України прийнята в пакеті, але залишена без розгляду, оскільки при заповненні додатку Д4 до звітної податкової декларації за грудень 2018 року, платником не було відображено бюджетного рахунку, на який спрямовуються суми коштів у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищують суму, яка підлягає зарахуванню до бюджету. Окрім того, згідно з абзацом другим пункту 6 розділу III Порядку № 21, - у рядках податкової звітності, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються. Як вбачається з аналізу граф таблиць, що містить додаток 4 (заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)) до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів "Державного агентства резерву України (код за ЄДРПОУ 00956031), - графи таблиць звітного документу містять внесені платником податку прочерки.
У зв'язку з вищевикладеним, відповідач зазначає, що вказана заява не була врахована, а як наслідок не був здійснений відповідний перерахунок коштів на погашення податкового боргу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Сумській області (далі - ГУ ДФС у Сумській області), була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати до бюджету податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно рішення ГУ ДФС у Сумській області про розстрочення податкового боргу від 14.02.2018 № 7 по Державному підприємству "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (далі - Перевірка).
За результатами перевірки було складено Акт від 28.11.2018 № 000910/18-58-51- 12/00956031 "Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України" згідно рішення ГУ ДФС у Сумській області про розстрочення податкового боргу від 14.02.2018 № 7" (далі - Акт перевірки), згідно якого ГУ ДФС у Сумській області прийшло до висновку про те, що Державне підприємство "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України несвоєчасно сплатило до бюджету податкове зобов'язання з податку на додану вартість згідно рішення ГУ ДФС у Сумській області про розстрочення податкового боргу від 14.02.2018 № 7, чим порушило вимоги п. 57.1, 57.3, 100.7 та 203.2 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 № 0013715112 про сплату штрафу у розмірі 113285,42 грн., з причини порушення п. 57.1, 57.3, 100.7 та п. 203.2 ПКУ.
З оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та акту перевірки вбачається, що ДП "Охтирський КХП" було несвоєчасно сплачене (затримка на 43 та 46 календарних днів) податкове зобов'язання в сумі 566427,10 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 19.12.2017 № 0032761208, з граничним терміном сплати 29.12.2017, та згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року, з граничним терміном сплати 30.12.2017. А, оскільки, строк затримки перевищив 30 календарних днів, до підприємства застосована штрафна санкція в розмірі 20% згідно п. 126.1 ПКУ.
Суд, задовольняючи позовні вимоги позивача, свою позицію обґрунтовує наступним.
Відповідно до п. 126.1 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно п. 87.1 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Пунктом 200-1.1 ПКУ визначено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу п. 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі -Постанова), якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.
Заява про перерахування суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та яка може бути перерахована до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, міститься в таблиці 4 додатку 4 до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.
22.01.2018 ДП "Охтирський КХП" було подано звітну нову податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2017 року, в складі якої було подано додаток 4 із заявою про зарахування коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу з податку у розмірі 980000,00 грн.
Виходячи з наведеного, фактична сплата грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 19.12.2017 № 0032761208, з граничним терміном сплати 29.12.2017, та згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року, з граничним терміном сплати 30.12.2017, мала місце 22.01.2018 - за датою подання заяви. А тому строк затримки не перевищує 30 календарних днів, і відповідно до підприємства підлягала застосуванню штрафна санкція в розмірі 10%.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову не заперечує факт подання вищевказаного додатку №4, однак зазначає, що згідно квитанції №2, заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість, далі по тексту - додаток Д4) Державною фіскальною службою України прийнята в пакеті, але залишена без розгляду, оскільки при заповненні додатку Д4 до звітної податкової декларації за грудень 2018 року, платником не було відображено бюджетного рахунку, на який спрямовуються суми коштів у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищують суму, яка підлягає зарахуванню до бюджету, окрім того, згідно з абзацом другим пункту 6 розділу III Порядку № 21, - у рядках податкової звітності, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються. Як вбачається з аналізу граф таблиць, що містить додаток 4 (заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)) до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів "Державного агентства резерву України (код за ЄДРПОУ 00956031), - графи таблиць звітного документу містять внесені платником податку прочерки.
Вищенаведені доводи відповідача суд вважає безпідставним, оскільки відповідач залишаючи додаток №4 без розгляду, діяв поза межами наданих йому повноважень, оскільки, ні у відзиві на позовну заяву, ні в судовому засіданні, представник відповідача не зміг пояснити чим саме передбачені повноваження відповідача залишати без розгляду додаток №4, в той же час, відповідно до п. 49.11 ст.49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Як встановлено в судовому засіданні, будь-яких рішень щодо відмови у прийнятті вищевказаної податкової декларації з додатками, відповідач не приймав, в той же час представник відповідача в судовому засіданні підтвердив наявність станом на 22.01.2018 коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у розмірі 980000,00 грн.
Окрім того, судом встановлено, що на час розгляду справи, позивачем фактично був сплачений борг відповідно до наданих ним платіжних доручень.
У зв'язку з вищевикладеним, суд зазначає, що відповідач в порушення ч.2 ст.77 КАС України не довів правомірності застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 20.12.2018 № 0013715112.
Стягнути на користь Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (вул. Армійська, 11, м. Охтирка, Охтирський район, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 00956031) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 39456414) суму судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10 червня 2019 року.
Суддя С.М. Глазько