Справа № 127/13025/19
Провадження № 2-а/127/269/19
"11" червня 2019 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Чернюка І.В.,
при секретарі Павленко І.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
захисника Ковальова В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом адвоката Ковальова Вадима Олеговича, який представляє інтереси ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до поліцейського роти № 2 БУПП у Вінницькій області сержанта поліції Дмухайла Ярослава Валер'яновича (місце знаходження: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24) про визнання дій інспектора неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,-
Адвокат Ковальов В.О., який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.05.2019 р. відповідачем відносно нього було винесено постанову серії НК № 345780 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. 00 коп. Зі змісту постанови вбачається, що він 01.05.2019 року о 00 год. 30 хв. в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 107 керуючи транспортним засобом марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Рух прямо» та повернув праворуч, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Вищевказану постану позивач вважає незаконною та не обґрунтованою, оскільки відомості зазначеній в ній не відповідають дійсним обставинам справи, а дії інспектора патрульної поліції при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили права позивача.
В позовній заяві адвокат Ковальов В.О. зазначив, що 03.05.2019 року останній з метою захисту інтересів ОСОБА_1 подав заяву (адвокатський запит) до Департаменту патрульної поліції УПП у Вінницькій області в якому просив надати копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення та фото- і відео-докази на підставі яких був встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.08 травня 2019 року адвокат Ковальов В.О. отримав відповідь та додатки, а саме копію постанови серія НК №345780 від 01.05.2019 року та оптичний диск.
Ознайомившись зі змістом оптичного диску стороною захисту було встановлено, що на ньому наявні вісім відео-файлів на яких зафіксовані розмови між поліцейським роти №2 БУПП у Вінницькій області сержанта поліції Дмухайлом Я.В. та позивачем по справі ОСОБА_1
На відео-записі №20190501083708001385 встановлено, що позивач та інспектора знаходяться на автомобільній стоянці ТЦ «Метро». Під час розмови позивач неодноразово заявляв клопотання інспекторам про відтворення обставин з приводу, яких була винесена оскаржена постанова, однак посадова особа, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення проігнорувала дане клопотання, мотивуючи це тим, що в останнього є відео- докази вчинення адміністративного правопорушення та він бачив це правопорушення. Однак, на відеозаписі не видно, який автомобіль рухався та з якої смуги було здійснено поворот.
На відео-запису з нагрудної камери інспектора № 201905010834114001404 зафіксовано як позивач відмовляється отримати постанову, по тій причині, що не погоджується з описом обставин зазначених у ній, та бажав зазначити в постанові причини своєї незгоди але інспектор відмовив йому в задоволені даної вимоги мотивуючи це тим, що в постанові відсутня відповідна графа.
Ознайомившись з постановою серія НК №345780 від 01.05.2019 року, стороною захисту було встановлено, що відповідно до п. 8 в графі «До постанови додаються» міститься прочерк, тобто на переконання останнього в даній графі має бути зазначено докази якими володіє інспектор при складанні постанови та який підтверджує опис обставин вчинення правопорушення. Однак, в оскаржені постанові дані докази відсутні.
Крім того, час вчинення адміністративного правопорушення, який зазначений в оскарженій постанові не відповідає дійсності, оскільки спростовується відео-матеріалами долучених до матеріалі справи із яких вбачається, що 00 год. 30 хв. автомобіль марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 знаходився на автомобільній стоянці ТЦ «Метро» біля транспортного засобу та розмовляв із інспекторами.
Сторона захисту звертає увагу на те, що факт не порушення позивачем вимоги дорожнього знаку 5.16 ПДР України можуть підтвердити свідок дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . На підставі викладеного просить його позовну заяву задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Ковальов В.О. позовну заяву підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак надав заяву в якій просив справу розглянути у його відсутність. В задоволені позовної зави адвоката Ковальова В.О., який представляє інтереси ОСОБА_1 відмовити.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 КАС України розгляд адміністративної справи в судовому засіданні здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вислухавши думку позивача та його захисника, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Ухвалою від 11.05.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою адвоката Ковальова В.О., який представляє інтереси ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 БУПП у Вінницькій області сержанта поліції Дмухайла Я.В. про визнання дій інспектора неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух"встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Із матеріалів справи вбачається, що 01.05.2019 року поліцейським роти № 2 БУПП у Вінницькій області сержантом поліції Дмухайлом Я.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 345780, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 01.05.2019 року о 00 год. 30 хв. в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 107 керуючи транспортним засобом марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Рух прямо» та повернув праворуч, внаслідок чого останній скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122, 126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено поліцейським роти № 2 БУПП у Вінницькій області сержантом поліції Дмухайлом Я.В.
Відповідальність за частиною 1 статті 122 КУпАП настає за керування перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Рух прямо» та повернув праворуч.
Дорожній знак 5.16 ПДР України "Напрямки руху по смугах" показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них. Якщо знак дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, то він дозволяє й розворот з цієї смуги. Дія знака, що встановлений перед перехрестям, поширюється на все перехрестя, якщо наступні знаки 5.16 або 5.18, установлені на ньому, не дають інших вказівок.
Однак, під час огляду відеодиску наданого відповідачем, судом було встановлено наступне, що позивач ОСОБА_1 30.04.2019 року керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 виїхавши із с. Зарванці Вінницького районну Вінницької області рухався по вул. Хмельницьке шосе в напрямку м. Вінниці та не доїжджаючи західного автовокзалу, перед перехрестям, зайнявши крайню праву смугу руху, повернув праворуч до ТЦ «Метро».
Суд звертає увагу на те, що на даній ділянці дороги, дорожній знак 5.16 ПДР України "Напрямки руху по смугах" дозволяє поворот праворуч з крайньої правої смуги. Наведене свідчить проте, що позивач ОСОБА_1 виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 ПДР України, а саме зайнявши крайню праву смугу руху проїзної частини, здійснив поворот праворуч.
Крім того, в оскарженій постанові зазначено час вчинення адміністративного правопорушення, а саме 00 год. 30 хв., однак із відеоматеріалів вбачається, що фактично подія, яка заначена в оскарженій постанові відбулась 00 год. 00 хв. Наведене свідчить про те, що час зазначений в оскаржені постанові не відповідає дійсним обставинам справи.
Отже, приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідач, як посадова особа БУПП у Вінницькій області, вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення, однак доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не надав.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Посилання на жоден із доказів, які передбачені ст.251 КУпАП, у винесеній постанові відсутні.
Оскільки з доказу, який був наданий відповідачем не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив вказане правопорушення, а інших доказів, що підтверджують дану обставину, відповідачем надано не було, а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП не може бути здійснено, на підставі неналежних доказів його вини.
Крім того, єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне скасувати постанову серії НК № 345780 від 01 травня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену поліцейським роти № 2 БУПП у Вінницькій області сержантом поліції Дмухайлом Я.В. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищесказаного та керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 122, ст. 247, 293 КУпАП ст.ст. 72, 77, 118-119,122, 243-244,246, 262, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов адвоката Ковальова Вадима Олеговича, який представляє інтереси ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до поліцейського роти № 2 БУПП у Вінницькій області сержанта поліції Дмухайла Ярослава Валер'яновича (місце знаходження: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24) про визнання дій інспектора неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задоволити.
Скасувати постанову серії НК № 345780 від 01 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 255 гривень, винесену поліцейським роти № 2 БУПП у Вінницькій області сержантом поліції Дмухайлом Ярославом Валер'яновичем та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя